УСПАДКУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИХ ОЗНАК У F1 ТА ВС1, ОДЕРЖАНИХ В НАСЛІДОК ВІДДАЛЕНОЇ ГІБРИДИЗАЦІЇ HORDEUM VULGARE L. З HORDEUM SPONTANEUM K. KOCH

Ключові слова: селекція, ячмінь, успадкування, віддалені схрещування, ознаки продуктивності, Hordeum spontaneum K. Koch.

Анотація

Нашими попередніми дослідженнями встановлена висока стійкість окремих зразків H. spontaneum до популяцій рас гельмінтоспоріозної інфекції південної зони України та характер успадковування цієї стійкості у гібридних поколіннях [8, 9] при цьому використання джерел стійкості до патогенів в селекції рослин це імунологічний напрям, тоді як звичайний селекційний процес охоплює відразу кілька напрямків оцінювання селекційного матеріалу. У даній роботі ми спробували оцінити перспективність новоствореного матеріалу одержаного в наслідок міжвидової гібридизації за ознаками продуктивності у простих віддалених гібридів першого покоління та ВС1. Вивчалося питання успадкування ознак продуктивності рослинами F1 одержаних в наслідок віддаленої гібридизації Hordeum vulgare L. з Hordeum spontaneum K. Koch та можливість покращення за допомогою зворотних схрещувань. Вивчення успадкування елементів продуктивності гібридами здійснювали за допомогою формули розрахунку гетерозису F1, та ВС1 та стyпiнь фeнoтипoвoгo домінування (hp). Встановлено, що у рослин F1 за ознаками: продуктивна кущистість, кількість зерен у головному колосі, маса 1000 зерен та маса зерен з однієї рослини домінує прояв дикого батька (H. spontaneum K. Koch). У ВС1 показник успадкування багаторазово зростав за виключенням висоти яка у нашому досліді майже не змінювалася. За ознакою продуктивна кущистість hp зростав від -0,81 до 6,3 у комбінаціях з. Н. spontaneum K. Koch №UA0830018 та від -6 до 3,3 у комбінаціях з. Н. spontaneum K. Koch №UA0830019. За кількістю зерен у головному колосі hp зростав від -1,52 до -0,43 у комбінаціях з. Н. spontaneum K. Koch №UA0830018 та від -1,38 до -0,04 у комбінаціях з. Н. spontaneum K. Koch №UA0830019, за ознакою маси 1000 зерен «hp» = -0,1 до -0,43 у комбінаціях з H.spt.18 та «hp» зростав від -0,73 до 0,39 у комбінаціях з H.spt.19.

Посилання

1. Еволюційна історія дикого ячменю (Hordeum vulgare subsp. spontaneum), що проаналізовано з використанням даних багатолокусних послідовностей та моделювання палеоросподілу. Genome Biology and Evolution. 2014 березень; 6(3): 685–702. doi: 10.1093/ gbe/evu047 (дата звернення: 02.03.2023).
2. G Bedada, A Westerbergh, E Nevo, A Korol & K J Schmid (2014). DNA sequence variation of wild barley Hordeum spontaneum (L.) across environmental gradients in Israel. Heredity (vols. 112), (pp. 646–655)
3. Raj K Pasam, Rajiv Sharma, Marcos Malosetti (2012). Genome-wide association studies for agronomical traits in a world wide spring barley collection. Published: 27 January 2012BMC Plant Biology (vols.) 12, Article number: 16
4. Mascher M., Schuenemann V.J. (2016). Genomic analysis of 6,000-year-old cultivated grain illuminates the domestication history of barley. Nature Genetics (vols. 48), (pp. 1089–1093)
5. Шестопал О.Л., Махновська М.Л., Ігнатова С.О. Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів hordeum vulgare х hordeum spontaneum. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2008. Т. 5.
6. Манзюк В.Т., Лук'яненко Н.М. Схрещування диких ячменів із звичайними. Питання генетики, селекції, насінництва, насіннєзнавства. Пр. Українського науководослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. Юр'єва. 1971. Т. 10, № 10-11. с. 168–173.
7. Ковтун І.В., Легкун І.Б. Селекція на стійкість до гельмінтоспоріозної інфекції ячменю вичайного (Hordeum vulgare L). "Cелекція агрокультур в умовах змін клімату: напрями та пріоритети": тези доповіді міжнародної науково–практичної online-конференції (30 вересня 2022 р., ІКОСГ НААН, смт. Хлібодарське, Україна). с. 60–63.
8. Ковтун І.В. Нові джерела стійкості до місцевих популяцій рас Bipolaris sorokiniana та Drechslera graminea півдня України. "Cелекція агрокультур в умовах змін клімату: напрями та пріоритети": тези доповіді міжнародної науково–практичної online-конференції (24 березня 2023 р., ІКОСГ НААН, смт. Хлібодарське, Україна). с. 52–54
9. Гетерозис. перевага гібридів за низкою ознак над батьківськими формами. http://vue.gov.ua/index. php?title=Гетерозис&oldid=54456. (дата звернення: 28.03.2023).
10. Заїка Є.В. Ефект гетерозису та успадкування господарсько-цінних ознак у гібридів F1 пшениці м’якої озимої у зоні північного степу. URL: nubip.edu.ua https://nd.nubip.edu.ua (дата звернення: 21.03.2023).
11. Літун П.П., Бондаренко Л.В., Осипова Л.С. Генетичний контроль ознак продуктивності та адаптивна технологія селекційного процесу зернових культур. Селекція і насінництво. Київ, 1992. Вип. 72. с. 104–108
12. С.О. Матковский, М.Л. Вдовин, Т.В. Панчишин. Статистика: навчальний посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. с. 344
Опубліковано
2023-07-05
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО