ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЕНЕТИЧНИХ СИСТЕМ СТІЙКОСТІ, РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ДО БУРОЇ ІРЖІ, В ПРОЦЕСІ СЕЛЕКЦІЇ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ

Анотація

Мета. Дослідити ефективність різних генетичних систем стійкості пшениці м’якої озимої до бурої іржі та можливості підвищення стійкості сортів за рахунок методу пірамідування різних генів стійкості від різних генетичних систем. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження стали колекційні та селекційні лінії, що несуть в своєму генотипі генетичні системи стійкості (Сербія–Одеса» (далі LrSO), «Lr34», «Західна Європа» (далі LrWE), «SIMMIT–ICARDA– Turkey» (далі LrSIT), «Фіто» (далі LrPh), «Дикі родичі (Aeg. Cylindrica)» (далі LrAeCl)) та їх певні поєднання («Транслокація (1BL/1RS) + Lr34+Західна Європа» (далі Lr1BL/1RS+Lr34+WE)). Методи досліджень – польовий, лабораторний, порівняння, узагальнення, математичної статистики провадили за допомогою програми Excel. Результати. Дослідивши ефективність генетичних систем стійкості, різного походження, до бурої іржі, було встановлено що за середніми показниками стійкості та показником врожайності, як у ювенільний період так і у фазу дорослої рослини, другого конкурсного сортовипробування, найбільш ефективними були системи «Lr34» та Lr1BL/1RS+Lr34+WE. За результатами оцінки ліній першого конкурсного сортовипробування щодо стійкості до бурої іржі у різні фази розвитку та показника врожайності за два роки досліджень (2021–2022 рр.) було встановлено, що найефективнішими виявились дві генетичні системи: LrSO та «Lr34», про те в усіх зазначених системах спостерігався високий коефіцієнт варіації даних показників, що вказує на можливість добору серед них представників із досліджуваними параметрами в достатній кількості. Цікаво, що зі збільшенням середнього показника стійкості у фазу дорослої рослини 2022 р. у порівнянні з 2021 р., спостерігається зниження середніх показників врожайності та стійкості в ювенільний період розвитку рослин. Винятком є системи LrSO та LrPh в яких спостерігалось збільшенням середнього показника стійкості за представниками в ювенільний період, та система «Lr34» своєю стабільністю показників в ІІ-му конкурсному випробуванні. Також спостерігається підвищення середнього показника стійкості у фазу дорослої рослини в 2022 році у порівнянні з 2021-м, однією з причин такого явища є вплив абіотичних факторів, зокрема вологи тат температури. Висновки. Найефективнішими системами є «Lr34» яка виділилась за середніми показниками стійкості та врожайності за роки досліджень не зважаючи на вплив абіотичних факторів зберегла стабільність врожайності на високому рівні у продовж двох років досліджень та система LrWE, але зважаючи на високий коефіцієнт варіації майже в кожній системі є представники з достатніми та високими показниками стійкості, які можна використовувати в подальшій селекції на стійкість. Також спостерігається підвищення середніх показників стійкості та зменшення середнього показника врожайності в 2022-му році у порівнянні з 2021-м, що можна пояснити селекційним добором та впливом абіотичних факторів.