ВИРОЩУВАННЯ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТІВ СОЇ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЗМІНИ КЛІМАТУ
Анотація
До Державного реєстру сортів рослин України, придатних для вирощування у 2022 році, внесено 72 ранньостиглих сорти сої, що становить 25% від загальної кількості сортів усіх груп стиглості сої. Вегетаційний період усіх ранньостиглих сортів сої становить 86–105 днів. Найкоротший вегетаційний період у сорту Олена – 87 днів; Дені йде наступним, оскільки для його росту потрібно 89 днів; за ними йдуть Aвантюрин і Спритнa, вирощування яких займає 94 дні. Найдовші вегетаційні періоди у сортів Знахідка, ЕС Ментор, Опус, Максус, ЕС Фавор, Паллада, ЕС Директор, ААС Інвест 1605, Оріана, а саме по 105 днів. Найбільш урожайними ранньостиглими сортами сої, занесеними до Державного реєстру сортів рослин України, придатних для вирощування у 2022 році, є Естафета та Спритна – по 3,70 т/га. Друге місце займає сорт Паллада з урожайністю 3,67 т/га, далі йдуть Хвиля та Олена – по 3,40 т/га. Найбільший вміст протеїну мають сорти Опус – 46,0%, ААС Інвест – 44,5%, Султана – 43,5% та ЕС Гладіатор – 43,0%. За жирністю лідирують Алмаз – 25,5% та Антрацит – 25,0%. До найбільш посухостійких належать сорти Писанка, Бісер, Естафета, Алінда, Авантюрин, Балатон, Альгіз, ЕС Фавор. Переважна більшість сортів сої має високу стійкість до хвороб, за винятком сортів Галлек, Опус, Вільшанка. До сортів із найвищим рівнем стійкості до осипання належать СВХ16Т00С2, Писанка, Бісер, Симфонія, Анжеліка, Естафета, Спритна, Фенікс, Алігатор, Тріада, Алінда, Муза, Аріадна, Авантюрин, Фуріо, Етюд, Паллада. Такі сорти, як Писанка, Бісер, Знахідка, Анжеліка, Говерла, Естафета, Спритна, ЕС Ментор, Алігатор, Максус, Султана, Тріада, Алінда, Авантюрін, Фуріо, ЕС Гладіатор, ЕС Альбатор, ЕС Губернатор, ГЛ Мелані, Адеса, Амбелла, Райдо мають найвищу стійкість до вилягання. Сорти з найвищим прикріпленням нижніх бобів: НС Максимус – 22 см, Знахідка, Максус, Султана, Перлина, Оріана – по 16 см. Перелічені сорти мають вищу продуктивність, кращі врожайні та агроекологічні властивості, є більш стійкими та придатними до збирання.
Посилання
2. Григорчук Н.Ф. Использование сои в вопросе совершенствования структуры посевных площадей. Корми і кормовиробництво, 2011. Вип. 69. С. 162–166.
3. Чернишенко П.В. Характеристика сортів сої за екологічною пластичністю урожайності та якості насіння в умовах східного Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2014. № 87. С. 96–99.
4. Шевніков М.Я. Продуктивність сортів сої в умовах лівобережної частини Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2009. № 4. С. 37–41.
5. Гунтянський Р.А. Конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду у відношенні до бур’янів. Селекція і насінництво, 2008. Вип. 95. С. 266–272.
6. Кірілеско О.Л., Мовчан К.І. Формування врожайності зернобобових культур в умовах Західного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво, 2016. Вип. 82. С. 127–132.
7. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2021 рік. Київ, 2021. 537 с.
8. Офіційні описи сортів рослин та показники господарської придатності. Охорона прав на сорти рослин. Бюлетень, 2021. URL: https://agro.me.gov.ua/ storage/app/sites/1/bulleteny_prava%20na%20sorty/ bull_2019/byuleten-vipusk-3-2019.pdf (дата звернення 18.01.2022).
9. Михайлов В.Г., Щербина О.З., Романюк Л.С., Стариченко В.М. Характеристика скоростиглих і середньостиглих сортів сої для зони Лісостепу і Полісся України. Селекція і насінництво. 2011. Вип. 100. С. 306–314.
10. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Київ, 2016. 81 с. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/5a5f4147d3595.pdf (дата звернення 14.01.2022).