ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСНОГО БІОЛОГІЧНОГО ПРЕПАРАТУ «МЕГАВРОЖАЙ» НА ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Ключові слова: позакореневе підживлення, попередники, зернові культури, структура врожаю, показники якості, білок, сира клейковина, добрива, бактерії.

Анотація

Мета. Метою наших досліджень було вивчення взаємодії різних попередників, підживлення азотними добривами та нового комплексного біологічного препарату «МегаВрожай» на формування врожайності та якості зерна пшениці озимої. Методи дослідження. Польові, лабораторні, статистичні. Планування, проведення польових дослідів, спостереження й обліки здійснювали за Б. О. Доспєховим. Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили дисперсійним методом, використовували пакети прикладних програм Microsoft Excel. Результати досліджень. Результати проведених досліджень щодо вивчення впливу дії різних попередників та позакореневого підживлення на формування врожайності та якості зерна пшениці м’якої озимої підтвердили доцільність їх проведення. Встановлено, що позакореневе підживлення значно впливало на формування елементів структури врожаю. Так найвищі показник формувалися при комплексному підживленні азотними добривами та біологічним препаратом МегаВрожай, а саме кількість зерен з колоса становила 32,6 та 29,4 шт., маса зерен з колоса складала 1,0 та 1,3 г, а маса 1000 зерен сформувалася на рівні 42,4 г. Також, встановлено, що вищий рівень врожайності формується при сівбі пшениці озимої по зернових попередниках ніж при сівбі по соняшнику, а найвищий рівень врожайності формується при комплексному позакореневому підживленні азотними добривами та біологічним препаратом МегаВрожай на рівні 4,2 та 4,3 т/га, що на 1,1 та 1,3 т/га більше ніж на контролі при сівбі по різним попередникам. Аналіз проведених досліджень вказує на суттєву дію факторів, що досліджували, а саме найвищий рівень білка та високий приріст вмісту клейковини спостерігався при висіві пшениці озимої по зерновому попереднику та за підживлення комплексом добрив КАС- 32 + МегаВрожай. Вміст білка зростав 6,3 %, а приріст сирої клейковини на 15,6 %. Висновки. В результаті проведених досліджень, було встановлено, що в умовах Черкаської області на збільшення врожайності та якості зерна пшениці озимої значно впливає сівба по зерновим попередникам та комплексне позакореневе підживлення азотним добривом КАС-32 і біологічним препаратом МегаВрожай.

Посилання

1. Карамушка О. М. Підвищення конкурентоспроможності виробників зернових культур в Україні. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. № 2(40). 2016. С. 104–108.
2. Коваленко О. А., Ключник М. А., Чебаненко К. В. Застосування біопрепаратів для обробки насіннєвого матеріалу пшениці озимої. Наукові праці. Екологія. Випуск 244. Том 256. 2015. С. 74–77.
3. Мосійчук І. І., Безноско І. В., Горган Т. М., Гаврилюк Л. В., Мінералова В. О. Вплив біологічних препаратів на чисельність мікроміцетів ризосферного ґрунту рослин ячменю ярого. Вісник ПДАА. 2022. № 2. С. 39–49.
4. Іщенко В. А., Козелець Г. М. Формування продуктивності ячменю звичайного ярого залежно від інокуляції насіння біопрепаратом та позакореневих підживлень в Степу України. Agrology. – 2021. – Vol. 4, Iss. 4. – С. 180–186.
5. Козар С. Ф. Біологічна ефективність комплексного застосування мікробних препаратів. Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів, 2005. № 1–2. С. 86–94.
6. Думич В. Дослідження ефективності застосування біопрепаратів у технологіях вирощування ярих зернових культур. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. 2018. № 22 (36). С. 232–236.
7. Шевчук М. Й., Дідковська Т. П. Ефективність застосування бактеріальних препаратів. Сільськогосподарська мікробіологія. Вип.5. 2007. С. 129–135.
8. Сметанко О. В., Зорунько В. І. Застосування біологічних препаратів при вирощуванні пшениці озимої на різних фонах мінерального живлення та попередників в умовах південного степу України. Аграрний вісник Причорномор’я. № 88. 2018. С. 111–119.
9. Городиська І. М., Терновий Ю. В., Чуб А. О. Роль біологічних препаратів у органічному землеробстві. Екологічний менеджмент. № 2. 2018. С. 54–58.
10. Чайковська Л. О. Ефективність поєднаного використання біопрепаратів на основі фосфатмобілізувальних бактерій та мінеральних добрив при вирощуванні зернових на півдні України. Сільськогосподарська мікробіологія. – 2011. – Вип. 13. С. 52–58.
11. Заболотний О. І., Заболотна А. В. Вміст хлорофілу у листках пшениці ярої при застосуванні гербіциду Лінтур 70 WG і регулятора росту рослин Емістим С. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2013. С. 414–418.
12. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
13. Геллер О. Й., Пашова В. Т., Корбанюк Р. А., Зайцева О. С., Кравченко К. О. Особистості формування кількісних і якісних показників ячменю ярого при застосуванні біотехнологічних препаратів. Таврійський науковий вісник. 2012. № 82. С. 36–40.
14. Шевніков Д. М. Формування врожайності пшениці твердої ярої залежно від мінеральних добрив та мікробіологічних препаратів в умовах Лівобережного Лісостепу. Вісник ПДАА. 2019. № 4. С. 20−27.
Опубліковано
2022-09-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО