Дослідження сортів зимуючого гороху за різними строками посіву в умовах Півдня України

Ключові слова: горох, урожайність, зимостійкість, посухостійкість, елементи продуктивності, технологія вирощування.

Анотація

Мета. Визначати вплив строків сівби на перезимівлю, динаміку росту і розвитку рослин та продуктивність сортів зимуючого гороху НС Мороз і Ендуро за екстремальних умов Півдня України. Методи. Для дослідження було взято 2 сорти гороху зимуючого типу НС Мороз, Ендуро та 2 сорти вітчизняної селекції Світ і Дарунок степу. Розмір ділянки 15 м2. Попередник пшениця м’яка озима. Для визначення ознак, які формують врожайність, вручну з кожної ділянки відбирали 20 рослин. Повторність – трикратна. Фенологічні спостереження провадили згідно з методикою Державного сортовипробування. Посів здійснювали у період 2017/18, 2018/19 років в три строки (оптимальний – 15.09, пізній – 25.09, весняний – у фазу фізичної стиглості). Результати. Осінні посіви сортів НС Мороз та Ендуро показали стримуючі ростові процеси за висотою рослин, що не скажеш про класичними сорти, де їх висота за оптимальним строком сівби була вищою на 6‒7 см та пізнім на 2‒3см. При посіві навесні відмінності між сортами за висотою не спостерігалось. Виявлено, що сорти зимуючого гороху в оптимальний строк сівби мають вище рівень формування вузлів (8,5–9 шт.) ніж у ярих сортів (6,5‒7,0 шт.). При пізньому посіві диференціації не виявлено. Довжина коріння у всіх сортів (9‒11 см) з 24.11 по 09.01 при оптимальному строку посіву не змінилася або майже не змінилася (1‒2 см). При пізньому строку посіву в умовах зниження середніх температур, сорти зимуючого гороху (6‒7 см) мали більш прискорений розвиток кореневої системи ніж у ярих сортів (4‒5 см). У 2017/18 р. у січні місяці на протязі 5 днів температура вночі сягала -9, -10 ⁰С, вдень -2, -4 ⁰С. В кінці лютого і на початку березня впродовж 9 днів температура вдень була – 4, -6 ⁰С, вночі -9, -14 ⁰С, сніговий покрив сягав до 10 см. Рівень пошкодження морозами при оптимальному строку у сортів ярого типу мали 40‒60 % (при пізньому 30‒40 %), а сортів зимуючого типу 15‒20 % (при пізньому 0‒5 %). У сортів НС Мороз та Ендуро коли головний пагін з певної причини був пошкоджений (низька температура, шкідники, механічне травмування), частіше в порівняні з іншими сортами, формуються додаткова одна або дві повноцінні бокові гілки. В умовах засушливої весни впродовж двох років виявлено, що збільшення врожайності у сортів НС Мороз та Ендуро при отримані сходів на початку і всередині листопада, а також на початку березня відбувається за рахунок збільшення кількості бобів та кількості насіння на рослині. У ярих сортів гороху спостерігається вища маса 1000 насінин. У 2018 р НС Мороз і Ендуро за різних датах сходів за урожайності знаходились на одному рівні і вище чим у ярих сортів. У 2018 р при різних датах сходів у сортів НС Мороз і Ендуро урожайність знаходились на одному рівні і вище чим у ярих сортів. А в 2019 р. при отриманні сходів в кінці лютого, на початку березня сорт Ендуро (2,28 т/га) мав суттєву перевагу над сортами НС Мороз (1,75 т/га), Світ (1,7 т/га) та Дарунок степу (1,63 т/га). Сорти зимуючого гороху при посіві навесні (у фазу повної стиглості ґрунту), мають приблизно однаковий рівень врожайності як і у сортів ярого типу. Висновки. Технологія вирощування гороху за підзимової сівби сприяє одержанню більш високої продуктивності рослин за рахунок кращого використання зимово-весняної вологи та уникнення дії високих температур повітря на початку літа. Враховуючи результати досліджень, сорти НС Мороз і Ендуро повністю пригідні для осінніх та підзимніх посівів, так як виділяються достатнім рівнем продуктивності, зимостійкості та посухостійкості в екстремальних умовах зони Півдня України.

Посилання

1. Павленко О. «Аграрник». Електрона версія. 2017. С. 60–62.
2. McPhee K. Dry pea production and breeding: a minireview. J. Food Agric. Environt. 2003. v. 1. N 1. P. 64–69.
3. Wellensick S.J. Genetic monography on Pisum. Biblhia genet. 1925. N 2. P. 343–476.
4. Stoddard F.L., Balko C., Erskine W., Khan H.R., Link W., Sarker A. Screening techniques and sources of resistance to abiotic stresses in cool season food legumes. Euphytica. 2006. v. 147, N 1–2. P. 167–186.
5. Urbatzka P., Grag R., Haase T., Schiiler C., Trautz D., Hefg J. Grain yield and quality characteristics of different genotypes of winter pea in comparison to spring pea for organic farming in pure and mixed stands. Org. Agric. 2011. v. 1, N 4. P. 187–202.
6. Zhang X., Wan S., Hao J., Hu J., Yang T., Zong X. Large – scale evaluation of pea (Pisum sativum L.) germplasm for cold tolerance in the field during winter in Qingdao. The crop j. 2016. v. 4, N 5. P. 377–383.
7. Silim S.N., Hebblethwaite P.D., Heath M.C. Comparison of the effect of autumn and spring sowing date on growth and yield of combining peas (Pisum sativum L.). J. Agri. Sci. 1985. v. 104, N 1. P. 35–46.
8. Mikič A., Mihailovič V., Čupine B., Dordevič V., Milič D., Due G. Achievements in breeding autumn-sown annual legumes for temperate region with emphasis on the continental Balkans. Euphytica. 2011. v. 180. N 1. P. 57–67. DOI: 10.1007/s10681–011–0453–7.
9. Ceyhan E. Genetic analysis of cold hardness in peas (Pisum sativum L.). J. Plant Sci. 2006. v.1. N 2. P. 138–143. DOI: 10.3923/ps. 2006.138.143.
10. Ідентифікація ознак зернобобових культур (горох, соя): навчальний посібник / В. В. Кириченко та ін. Харків, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН. 2009. 172 с.
Опубліковано
2022-05-23
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО