Вплив часу відновлення весняної вегетації і строків сівби на врожайність сортів пшениці озимої різного типу розвитку

В.В. Базалій; І.В. Бойчук; О.П. Козлова; О.В. Ларченко; Г.Г. Базалій

doi:10.32848/agrar.innov.2022.11.9

В.В. Базалій http://orcid.org/0000-0002-0581-7242
І.В. Бойчук http://orcid.org/0000-0002-6309-2307
О.П. Козлова http://orcid.org/0000-0002-9062-5981
О.В. Ларченко http://orcid.org/0000-0001-7857-0802
Г.Г. Базалій http://orcid.org/0000-0003-2842-0835

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.9

Ключові слова: пшениця озима, сорти пшениці альтернативного типу, врожайність, строк сівби

Анотація

У статті наведені результати досліджень і характеру формування врожайності у сортів пшениці озимої різного типу розвитку залежно від часу відновлення весняної вегетації і строків сівби. Матеріалом для досліджень були сорти пшениці «типово» озимої і альтернативного типу, різного генетичного і екологічного походження. Результати. Доведено, що для отримання стабільної врожайності зерна в умовах південного Степу України необхідно використовувати для пізніх строків сівби (жовтень, листопад) нові сорти пшениці озимої Асканійська, Асканійська Берегиня, Перлина і альтернативного типу Клариса, Соломія. Створення високопродуктивних сортів різного типу розвитку зі слабо вираженою фотоперіодичною чутливістю і короткою стадією яровізації сприяє активному весняному відростанню рослин при скороченому дні, що в свою чергу забезпечує добре використання вологи і інтенсивне формування врожайності. Стійкість рослин пшениці озимої різних генотипів до затримки часу відновлення весняної вегетації залежить від потреби до тривалості стадії яровізації, яка контролюється генетичною системою V2d і чутливістю до фотоперіоду (гени Ppd). Крім того, ознака стійкості до затримки відновлення весняної вегетації, вірогідно, значно зумовлена також епігенетичним успадкуванням в результаті взаємодії генотипу і різкою зміною часу відновлення весняної вегетації. В останні роки чітко спостерігається зміна клімату, в вигляді потепління і нерівномірний перерозподіл опадів в період вегетації пшениці озимої, особливо недолік їх при сівбі в оптимальні строки. Такі умови потребують вивчення і створення як «типово» озимих сортів пшениці так, і сортів альтернативного типу (дворучки) для пізніх строків сівби, а також враховувати відхилення від кліматичної норми, та вносити корективи в технологію вирощування пшениці озимої. Висновок. Час відновлення весняної вегетації може як позитивно, так і негативно впливати на врожайність пшениці озимої залежно від стану розвитку посівів (строків сівби) і генетико біологічних особливостей сорту. Для реалізації високого потенціалу врожайності необхідно оптимізувати сортовий склад пшениці різного типу розвитку за реакцією на різні строки сівби для конкретного регіону вирощування культури. Нові сорти пшениці різного типу розвитку Асканійська, Асканійська Берегиня, Перлина і альтернативного типу Клариса, Соломія формують високу врожайність за пізніх строків сівби (20.10; 10.11) на рівні оптимального строку і вище.

Посилання

1. Файт В.І., Мартинюк В.Р. Фотоперіодична чутливість та яровізаційна потреба сучасних сортів озимої мʼякої пшениці селекції СГІ. Зб. наук. пр. СГІ. Одеса, 2002. Вип. 2(42). С. 30–35.
2. Стельмах А.Ф., Файт В.И., Мартинюк В.Р. Различие генетческих систем контроля фотореакции яровизационой потребности у озимой пшеницы. Цитология и генетика. 2001. Т. 35. № 3. С. 3–9.
3. Стельмах А.Ф., Литвиненко М.А., Файт В.І. Яровізаційна потреба та фіто чутливість сучасних генотипів озимої мʼякої пшениці. Зб. наук. пр. СГІ. 2004. Вип. 5(45). С. 118–127.
4. Литвиненко М.А. Тривалість вегетаційного періоду в зв’язку з урожайністю й посухостійкістю сортів озимої пшениці на півдні України. Зб. наук. пр. СГІ. 2004. Вип. 5(4). С. 91–104.
5. Файт В.И., Федорова В.О., Нагуляк О.Н. и др. Связь фенотипических и генотипических различий по продолжительности яровизации и фотопериодической чувствительности с морозостойкостью озимой пшеницы. Зб. науч. тр. Уманського державного аграрного університету (Сп. випуск). Біологічні науки і проблеми рослинництва. Умань, 2003. С. 359–364.
6. Лифенко С.Ф. Эффективность использования установок искусственного климата в селекции озимой пшеницы. Сб. Использование искусственного климата в селекц.-генет. исследованиях. Одесса, 1988. С. 12–21.
7. Литвиненко Н.А., Козлов В.В. Связь темпов осеннего и весеннего роста и развития растений с продуктивностью и морозостойкостью у озимой пшеницы. Технология возделывания зерновых культур и проблемы их селекции. Мироновка, 1990. С. 24–31.
8. Файт В.И. Создание почти изогенных линий мягкой озимой пшеницы по генам контроля продолжительности яровизации – VRD. Зб. наук. пр. СГІ. Одеса, 2002. Вип. 2(42). С. 37–45.
9. Федоров Л.К. Особенности онтогенеза, определяющие скороспелость и продуктивность зерновых культур. Вестник семеноводства в СНГ. 2001. № 4. С. 40–41.
10. Hooqendoorn. J. Arq. Sci. 1985.104. № 3. P. 493–500.
11. Ригин Б.В., Скурыгина Н.Р. Генетика признаков пшеницы. Физиологические признаки. Генетика культурных растений. Зерновые культуры. Л., 1986. С. 103–110.
12. Носатовский А.И. Пшеница. М., 1965. 567 с.
13. Разумов В.И. Среда и развитие растений. Л-М., 1961. 368 с.
14. Удовенко Г.В., Кожушко Н.Н., Виноградова В.В. Физиологические аспекты селекции на засухоустойчивость и зимостойкость. Селекция и семеноводство. 1983. № 2. С. 7–10.
15. Нетіс І.Т. Характер осені і весни та посіви озимої пшениці: Монографія. Херсон: Айлант, 2004. 152 с.
16. Рокицький П.Ф. Введение в статистическую генетику. Минск : Высшая школа, 1978. 448 с.