Вплив мікродобрив та біопрепаратів на формування врожайності гороху посівного
Анотація
Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.
Посилання
2. Tsyganov A.,Vildflush O. The influnce of microfertilizers on productivity and quality of peas grain on sward podzolicsoid. Annales universitatis. Marial Curie Skladowska. Lublin. 2004. Vol. lix. № 4. P. 1527–1532.
3. Адамець Ф.Ф. Вергунов В.А., Лазер П.Н., Вергунов И.Н. Агробиологические особености возделывание зернобобовых в Украине. К.: Аграрна наука. 2006. С. 456.
4. Державна служба статистики України «СТАТИСТИЧНИЙ ЗБІРНИК». За редакцією Н.С. Власенко. 2013. С. 90–91.
5. Державна служба статистики України «СТАТИСТИЧНИЙ ЗБІРНИК». 2018. С. 94–96.
6. Державна служба статистики України «СТАТИСТИЧНИЙ ЗБІРНИК». 2019. С. 90–92.
7. Князюк О.В. Вплив технологічних прийомів вирощування на фотосинтетичну продуктивність гібридів кукурудзи. Агробіологія. 3б. наук. праць, Біла Церква. 2012. № 9. С. 116–120.
8. Князюк О. В., Липовий В. Г. Агроекологічне випробування та підбір гібридів кукурудзи різних груп стиглості для силосного конвеєру в умовах правобережного. Агробіологія. Зб. наукових праць, Біла Церква. 2011. № 6. С. 103–106.
9. Демиденко Г. А., Фомина Н. В. Сельскохозяйственная экология : учеб. пособие. Красноярск : Краснояр. гос. аграр. ун-т. 2019. С. 330.
10. Камінський В.Ф. Дворецька С.П., Костина Т.П.. Вплив передпосівної обробки насіння мікроелементами та біологічними препаратами на урожайність гороху. Землеробство. 2012. Вип. 84. С. 82–87.
11. Рябокінь Т.М., Дворецька С.П., Єфіменко Г.М. Продуктивність сортів гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування. Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області. Харків. 2014. № 16
12. Дидович С.В. Интродукция клубеньковых бактерий в микробные ценозы почвы при выращивании нових видов бобовых растений на юге. Бюл. Держ. Нікітського бот. саду. 2004. № 89. С. 38–41.
13. Бутвина О. Ю. Толкачев Н. З. Князев А. В. Высоко конкурентные штаммы клубеньковых бактерий – основа эффективности биопрепаратов. Мікробіол. журн. 1997. Т. 59. № 4. С. 123–131.
14. Коць С.Я. Дослідження біологічної фіксації азотув інституті фізіології рослині генетики НААН України. Физиология растений и генетика 2016. Т. 48. № 3. С. 215.
15. Hartwig U.A., Joseph C.M., Philips D.A. Flavonoids released naturally from alfalfa seeds enhance grows threat of Rhizobium meliloti. Plant Physiol. 1991–95. P. 797–803.
16. Мельникова Н.М. Формування бобово-ризобіального симбіозу за дії ексудатів насіння люпину. Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. Ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Сер. Біологія. 2014. № 60. С. 131–134.
17. Мельникова Н.Н., Омельчук С.В. Влияние семенных экссудатов бобовых растений на формирование бобово-ризобиального симбиоза. Прикл. биохимия и микробиология. 2009. № 3. С. 331–337.
18. Коць С.Я., Маліченко С.М., Кругова О.Д. та ін. Фізіолого-біохімічні особливості живлення рослин біологічним азотом. К. : Логос, 2001. С. 271.
19. Минеральный и биологический азот в земледелии СССР. отв. ред. Е.Н. Мишустин. М.: Наука, 1985. С.270
20. Патика В.П., Коць С.Я., Волкогон В.В. та ін. Біологічний азот. за ред. В.П. Патики. К.: Світ, 2003. С. 424.
21. Волкогон В.В. Мікробіологічні аспекти оптимізації азотного удобрення сільськогосподарських культур. К. : Аграр. наука, 2007. С. 144.
22. Молекулярные основы взаимоотношений ассоциативных микроорганизмов с растениями. отв. ред. В.В. Игнатов. М. : Наука, 2005. С. 262.
23. Власова, О.И. Влияние элементов агротехники на продуктивность гороха. Политематический сетевой научный журнал. КуГАУ. 2011. № 70. С. 707–716.
24. Хотянович, А. В. Производство торфяных препаратов клубеньковых бактерий. Тр. ВНИИ сельхоз. микробиологии. 1980. Т. 50. C. 356.
25. Хотянович А.В., Чиканова В.В., Бочаров А.В. Эффективность различных методов инокуляции бобовых растений препаратов клубеньковых бактерий. Прикладная биохимия и микробиология. 1982. Т. 18. Вып. 4. C. 228.
26. Фази росту, розвитку, етапи онтогенезу гороху. Режим доступу до ресурсу: URL: https://studopedia.su/13_171782_fazi-rostu-rozvitku-etapi-organogenezugorohu.html
27. Горбаньов В.О.Вплив інокуляції насіння на врожайність гороху. Зб. матеріалів ІVміжнар. наук.-прак. Інт-конф. «Ефективне функціонування екологічно-стабільних територій у контексті стратегії стійкого розвитку: агроекологічний, соціальний та економічний аспекти» 2020. С. 216–217.
28. Болюра Є.В Врожайність гороху залежно відінокуляції насіння препаратом Бінітро. Сучасний стан науки в сільськомугосподарстві та природокористуванні: теорія і пракитика. 2019. C. 44–45.
29. Дидович С.В., Толкачев Н.З.,. Мельничук Т.Н. Биопрепараты в агротехнологиях выращивания зерно-бобових культур. Бюллетень Регионального ЦНО АПП. АР Крым : Агромир. 2012. № 13. 8 с.
30. Мікробні препарати в сучасних аграрних технологіях (науково-практичні рекомендації). за ред. В. В. Волкогона. Київ, 2015. С. 248.
31. Довбиш Л.Л. Кравчук М.М. Вплив біологічних інокулянтівна урожайність та якість гороху посівного (pisumsativum) у органічному виробництві. Наукові читання 2020 : збірн. тез доп. наук.-практ. конф. наук.- пед. працівн., докторантів, аспірантів та молодих вчених агрон. ф-ту. С. 16–17.
32. Микроэлементы в сельском хозяйстве (изданиетретье, переработанное и дополненное). Под ред. С. Ю. Булыгина. Днепропетровск : «Сич», 2007. 100 с.
33. Москалець В.В., Шинкаренко В.К. Застосування мікробних препаратів і мікроелементних добрив на якість зерна сої. Агроекологічний журнал. 2004. № 3. С. 20.
34. Національна доповідь про стан родючості ґрунтів України. за ред. С.А. Балюка, В.В. Медведєва, О.Г. Тараріка, В.О. Грекова, А.Д. Балаєва. Київ. 2010. С. 111.
35. Господаренко Г.М. Агрохімія мінеральних добрив. Київ, 2003. С. 135.
36. Мірошниченко М.М., Десенко В.Г., Жадан Б.І., Севастьянов О.Б., Проблемиоцінки забезпеченості ґрунтів мікроелементами за результатами еколого-агрохімічної паспортизації. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2006. № 4. Т. 2. С. 101–106.
37. Недільська У.І. Вплив мікроелементівна життєдіяльність рослин. Сучасний стан науки в сільськомугосподарстві та природокористуванні: теорія і пракитика. 2020. С. 124.
38. Шерстобоєва Е.В. Дудинова И.А., Крамаренко С.Н. Биопрепараты азотфиксирующих бактерий: проблемы и перспективы применения. Мікробіологічний журнал. 1999. Т. 59. № 4. С. 110–116.
39. Стасик О.О. Вплив позакореневої обробки рослин озимої шени цінаноаквахелатним комплексом мікроелементів «Аватaр-1» на показники продукційного процесу та структуру врожаю. Тези доповідей. 2011.C.44
40. Яцук І.П., Панасенко В.М., Науменко А.С., Венглінський М.О., Годинчук Н.В. Особливості забезпечення мікроелементами ґрунтів України. Агроекологічний журнал. 2015. № 4, C. 63–69.
41. Венглінський М.О., Глущенко М.К., Годинчук Н.В., Хмара Т.І. Роль мікроелементів у живленні рослинта покращені родючості грунтів. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2014. Випуск 1. C. 73–75.
42. Огурцов Ю.Є. Урожайність рослин залежно від застосування регуляторів росту рослин і мікродобрива на різних фонах живлення. Наукові доповіді НУБіП України. 2015. № 2(51). С. 24–28.
43. Іщенко В., Козлець Г., Гайденко. О. Журнал Агробізнес сьогодні 2020. http://agro-business.com.ua
44. Лихочвор В.В, Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Львів : НВФ «Українські технології». 2006. С. 346–347.
45. Лукин С.В., Авраменко П.М., Корнейко Н.И. Кобальт и молибден в почвах Белгородской области. Агрохимический вестник. 2008. № 2. C. 12.
46. Вильдфлуш И. Р., Мишура О. И., Мамашевская О.В. Агроэкономическая оценка применения новых форм удобрений и регуляторов роста при возделывании гороха. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2016. № 1. С. 76–77.
47. Надкерничная Е.В., Ковалевская Т.М. Влияние свободноживущих азотфиксирующих бактерий на формирование и функционирование бобово-ризобиального симбиоза у некоторых сельськохозяйственных культур. Физиология и биохимия культурних растений. 2001. № 4. С. 355–362.
48. Алексевич М.А., Ваник М.С., Конончук О.М., Оптимізація фізіолого-біологічних процесів у соїзастосуванням регуляторівростурослин та молібдену. Проблемитаперспективинаук вумовах глобалізації. Матеріали IXВсеукр. Наук. конф. 2013 р. С. 224–227.
49. Коваленко О.А. Застосування мікродобрив та біопрепаратів в зоні південного степу України за вирощування гороху. Сільське господарство та лісівництво. № 22. 2021. С. 22–23.
50. Чому українські фермери ніяк не повірять в мікродобрива. Режим доступу до ресурсу: URL: Agravery.com/uk/posts/show/goduvati-cerez-lista-comuukrainski-fermeri-niak-ne-povirat-v-mikrodobriva