Економічна оцінка вирощування ліній батьківських компонентів та гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Південного Степу України

Ключові слова: гібриди, лінії – батьківські компоненти, урожайність, рентабельність, умовно чистий прибуток, собівартість

Анотація

Мета – встановити економічну оцінку вирощуванняліній –батьківських компонентів та гібридів кукурудзирізних груп ФАО, визначити показники економічноїефективність у гібридів та ліній –батьківських компонентів залежно від густоти посіву та обробітку вітчизнянимибіопрепаратами. Методи. Дослідження проводилисьпротягом 2018–2020 рр. на дослідному полі Інститутузрошуваного землеробства НААН, що розташованев зоні Інгулецького зрошуваного масиву. Фактор А –різні за групами стиглості лінії–батьківські компонентита гібриди різних груп ФАО, Фактор В – густота рослин. Фактор С – обробка біологічними препаратами.Результати. Найбільша вартість валової продукції з 1 габула одержана на посівах лінії –батьківського компоненту ДК 445 за густоти 70 тис. рослин/га та обробіткупрепаратом Helafit®-combi – 182,70 т/га. У цьому варіантітакож була встановлена найменша собівартість однієїтонни зерна. Вартість валової продукції з 1 га за різнійгустоти та обробітку препаратами була максимальноюу ліній-батьківського компоненту ДК 445 і склала за варіантами досліду від 119,19 до 182,70 тис. грн/га, дещоменшою у батьківського компоненту у батьківськогокомпоненту ДК 247 – 122,96 – 141,81 тис. грн/га, меншеу батьківського ДК 411 – 114,55 – 133,11 тис. грн/га,найменшою вартість валової продукції була у лінії ДК281 – 102,08 – 121,22 тис. грн/га. Вартість валової продукції гібридів культури коливалась в дуже широкому діапазоні: від 83,28 тис. грн/га у гібриду Степовий наконтрольному варіанті без обробки препаратами загустоти рослин 70 тис. рослин/га до 141,20 тис. грн/гау гібриду Арабат за використання препарату Helafit®-combi та густоти рослин 70 тис. рослин/га. Висновки.Ураховуючи виробничі витрати на вирощування кукурудзи, слід відмітити, що найбільше прибутковим та найменше затратним агрозаходом виявився такий фактор,як густота рослин. За рахунок підвищення врожайностізерна кукурудзи і зниження технологічних витрат чистийприбуток складає 61,86 – 138,19 тис. гривень з гектара.Найбільший умовно чистий прибуток та рентабельністьу батьківського компоненту ДК 281 за густоти рослин90 тис./га та обробки Helafit®-combi – 79,83 тис. грн/га та 193% відповідно. Найбільший умовно чистийприбуток та рентабельність у батьківського компоненту ДК 247 за густоти рослин 80 тис./га та обробкиHelafit®-combi – 99,56 тис. грн/га та 236% відповідно.Найбільший умовно чистий прибуток та рентабельністьу лінії ДК 411 був за густоти рослин 70 тис./га та обробкиHelafit®-combi – 91,70 тис. грн/га та 212% відповідно.Найбільший умовно чистий прибуток та рентабельністьу лінії ДК 445 за густоти рослин 70 тис./га та обробкиHelafit®-combi – 138,19 тис.грн/га та 310% відповідно.За густоти 70 тис. рослин/га та обробітку препаратомHelafit®-combi на середньопізніх гібридах показникрівня рентабельності був максимальний – 373–375%.

Посилання

1. Ільчук М.М., Коновал І.А., Барановська О.Д., Євтушенко В.Д. Розвиток ринку зерна в Україні та його стабілізація. Економіка АПК. 2019. № 4. С. 29–38. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2019_4_6.
2. Гойсюк Л.В., Гойсюк С.О. Оцінювання конкурентоспроможності кукурудзи на зерно та ріпаку сільськогосподарських підприємств України. Інноваційна економіка. http://www.inneco.org/index.php/innecoua/article/view/723/796 DOI: 10.37332/2309-1533.2021.1-2.12.
3. Грідін О.В. Сучасний стан та тенденції розвитку сфер виробництва, переробки та реалізації зерна: український та загальносвітовий контекст. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2018.
№ 3(14). С. 54–62. URL: http://www.easterneuropeebm. in.ua/14-2018-ukr.
4. Дзюбецький Б.В., Черчель В.Ю., Антонюк С.П. Селекція кукурудзи. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. Київ : Логос, 2001. Т. 4. С. 571–589.
5. Амбросов В.Я. Питання конкурентоспроможності агроформувань. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. 2009. Вип. 85. С. 3–9.
6. Рибка В.С., Шевченко М.С., Ляшенко Н.О. Стан виробництва зерна кукурудзи в Україні та програмне забезпечення її конкурентоспроможного розвитку на ближню перспективу. Эксклюзивные технологии. 2013. № 5. С. 12–18.
7. Шевченко М.С., Рибка В.С., Ляшенко Н.О. Основні аспекти забезпечення економічної стійкості виробництва зерна кукурудзи в Україні. Хранение и переработка зерна. 2014. № 6. С. 26–29.
8. Лавриненко Ю.О., Марченко Т.Ю., Забара П.П. Селекційні надбання та їх роль в стабілізації виробництва зерна кукурудзи в Україні. Зрошуване землеробство : міжвідомчий тематичний науковий збірник. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. Вип. 72. С. 160–174. URL: http://doi.org/10.32848/0135-2369.2019.72.21.
9. Raisa Vozhehova, Tetyana Marchenko, Olena Piliarska, Yurii Lavrynenko, Nataliya Halchenko, Pavlo Lykhovyd. Grain corn product yield and gross value depending on the hybrids and application of biopreparations in the irrigated conditions. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development. 2021. Vol. 21, Issue 4. С. 611–619. PRINT ISSN 2284-7995, E-ISSN 2285-3952.
10. Ушкаренко В.О., Нікішенко В.Л., Голобородько С.П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів : монографія. Херсон : Айлант, 2009. 372 с.
11. Ушкаренко В.О., Вожегова Р.А., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Методика польового досліду (Зрошуване землеробство). Херсон : Грінь Д.С., 2014. 448 с.
12. Vozhehova R.A., Lavrynenko Y.O., Kokovikhin S.V., Lykhovyd P.V., Biliaeva I.M., Drobitko A.V., Nesterchuk V.V. Assessment of the CROPWAT 8.0 software reliability for evapotranspiration and crop water requirements calculations. Journal of Water and Land Development. Polish Academy of Sciences (PAN) in Warsaw. 2018. No. 39 (X–XII). P. 147–152. URL: http://www.itp.edu.pl/wydawnictwo/journal; http://www.degruyter.com/view/j/jwld DOI: 10.2478/jwld-2018-0070.
Опубліковано
2022-03-03
Розділ
АГРОІНЖЕНЕРІЯ