Управління продуктивністю рослин коноплі вузькорядних посівів за кількістю насінин нормою висіву та сортовим фактором
Анотація
Мета досліджень – встановити залежність насіннєвої продуктивності рослин конопель посівних від сорту та диференційованих норм висіву насіння. Для узагальнення результатів дослідження та наукового обґрунтування мети застосовували такі методи: загальнонаукові (для визначення напряму дослідження, планування і закладки досліду); спеціальні (лабораторний – для визначення біометричних показників); математично-статистичний (для обробки експериментальних даних). Результати. Встановлено, що при збільшенні норми висіву до 1,8 млн шт./га порівняно норми 1,2 млн шт./ га продуктивність рослин за кількістю насіння зменшилася на 25,4%, за норми висіву насіння 2,4 млн шт./га порівняно норми 1,8 млн шт./га – на 20,8%, за норми висіву насіння 3,0 млн шт./га порівняно до попередньої норми 2,4 млн шт./га – на 16,5% і за норми висіву насіння 3,6 млн шт./га менше насіння на одній рослині було порівняно норми 3,0 млн шт./га – на 13,0%. Також встановлено, що в роки досліджень за всіх норм висіву насіння сорти коноплі істотно відрізнялися між собою за продуктивністю, щодо кількості насінин на одній рослині. У середньому по фактору В за три роки досліджень продуктивність сортів коноплі посівної за параметрами кількості насінин на 1 рослині становила для сортів: ЮСО-31 – 38 шт., Гляна – 52 шт. і Глесія – 56 шт. Це також стверджує про результативність на рівні структури ДНК, як біологічного фактора до якого відносяться сучасні сорти коноплі посівної в управлінні насіннєвою продуктивністю рослин. Висновки. У середньому по досліду для фактору А відповідно до зазначених норм висіву насіння 1,2; 1,8; 2,4; 3,0 та 3,6 млн шт./га встановлені показники 74,8; 55,8; 44,2; 36,9; 32,1 шт. насінин на 1 рослину. Найбільшу кількість насіння на 1 рослині при ширині міжрядь 15 см за всіх норм висіву насіння 1,2 млн шт./га; 1,8; 2,4; 3,0 та 3,6 млн шт./га забезпечував сорт коноплі Глесія, другий за продуктивністю – сорт Гляна, і найменшу продуктивність забезпечив сорт коноплі ЮСО-31.
Посилання
2. Вировець В.Г., Баранник В.Г., Гілязетдінов Р.Н. та ін. Коноплі: монографія; за ред. М.Д. Мигаля, В.М. Кабанця. Суми: видавничий будинок «Еллада», 2011. 384 с.
3. Farinon B., Molinari R., Costantini L., Merendino N. The seed of industrial hemp (Cannabis sativa L.): Nutritional Quality and Potential Functionality for Human Health and Nutrition. Nutrients. 2020. 12. Р. 1935. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12071935.
4. Karus M.; Vogt D. European hemp industry: Cultivation, processing and product lines. Euphytica. 2004. 140. Р. 7–12. DOI: https://doi.org/10.1007/s10681-004-4810-7.
5. Vera C.L.; Hanks A. Hemp Production in Western Canada. J. Ind. Hemp. 2004. 9. P. 79–86. DOI: https://doi.org/10.1300/J237v09n02_08.
6. Сенченко Г.И., Вировец В.Г., Горшкова Л.М. и др. Создание новых высокопродуктивных сортов однодомной конопли. Биологические особенности, технология возделывания и первичная обработка конопли. Глухов, 1982. Вып. 43. С. 3–12.
7. Лихочвор В.В., Проць Р.Р., Долєжал Я. Ячмінь. Львів: НВФ Українські технології, 2003. 88 с.
8. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
9. Гораш О.С., Климишена Р.І. Ячмінь: управління пивоварною якістю: монографія. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2020. 260 с.
10. Мигаль М.Д., Конопля К.В., Рухленко В.М. Підвищення насіннєвої продуктивності конопель. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». К., 2009. Вип. 3. С. 132–143.
11. Голобородько П.А., Коротя К.Я., Ситник В.П. та ін. Технологія вирощування конопель. Конопля. Суми: ВБ «Еллада», 2011. С. 172–215.
