Роль метеорологічних чинників у формуванні продуктивності льону-довгунцю в умовах Лісостепу Західного та Полісся

Анотація

Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтуваннята розроблення математичної моделі щодо доцільностірозміщення посівів льону-довгунцю в ґрунтово-кліматич-ній зоні Полісся та Лісостепу Західного безпосередньов регіоні з урахуванням його біокліматичного потенціалу.Методи. Для аналізу статистичних даних та визначенняїх вірогідності використовували дисперсійний, факто-ріальний, кореляційний, регресійний методи. Аналізпогодних умов і рівень їх мінливості за період 2000–2020 року порівняно із середніми багаторічними показ-никами проводився на основі критеріїв коефіцієнта сут-тєвості відхилень (Кс) елементів агрометеорологічногорежиму кожного з досліджуваних років від середніхбагаторічних. Результати. Аналіз статистичних данихза 2000–2016 роки свідчить про те, що стабільність фор-мування урожайності льону-довгунцю в зоні Лісостепупрактично відсутня (R2=0,1594) та нестабільна за раху-нок як розривів розміщення у часі, так і врожайностіокремих регіонів зони. Урожайність волокна істотноваріювалась від 0,36 т (2003 рік), 0,42 т (2007 рік), до1,40 т (2006 рік) і 1,25т (2013 рік). Спостереженнята аналіз за метеорологічними явищами в Україні свід-чать про регіональні зміни клімату. Відзначено підви-щення середньорічної температури повітря, зміну три-валості та зростання теплозабезпечення вегетаційногоперіоду льону, а також істотне збільшення кількостіта інтенсивності несприятливих метеорологічних явищнавіть у регіонах. Кратність прояву несприятливихпогодних умов за величиною кількості опадів варіюва-лась у межах 41–58 випадків. Найбільша їх кількістьвідзначена у Житомирській (58 випадки), Волинській(54 випадки) та Івано-Франківській (53 випадки) облас-тях. Встановлено, що між вологозабезпеченістю місяціввегетаційного періоду та продуктивністю льону-дов-гунцю в умовах зон Львівської області помірний зв’язокмали квітень (R=0,326, D=10,6%) та червень (R=0,483,D=23,3%). Решта місяців значно корелювала між показниками R=0,501–0,629, D=25,1–39,6%. За результатамирегресійного аналізу впливу сукупності температурногорежиму та розподілу опадів за вегетаційний періодльону-довгунцю розроблена математична регресійнамодель формування рівня урожайності культури длязони Полісся, яка свідчить про те, що у середньомудля зони зв’язок має помірну силу (R=0,392, D=15,4%).Висновки. Погодні умови ґрунтово-кліматичної зонине мають істотного впливу на формування урожайностільону, тобто є пластичними стосовно рівня урожайно-сті. За розрахунком множинного коефіцієнта кореляцій-ної залежності комплексу погодних умов визначено, щовисокий рівень тісноти зв’язку з урожайністю волокнальону-довгунцю був визначальним для Волинськоїобласті (травень, R=0,950, D=90,3%); Житомирськоїобласті (травень, R=0,812, D=65,9%); Івано-Франківськоїобласті (липень, R=0,679, D=46,1); Львівської області(липень, R= 0,702, D=49,3%): Рівненської області(липень, R=0,773, D=53,7%); Чернігівської області (кві-тень, липень, серпень, R=0,749–0,773, D=56,1–59,8%).