Показники структури врожаю різностиглих гібридів соняшнику залежно від впливу мікродобрив в умовах Лісостепу західного

Ключові слова: соняшник, гібрид, мікродобриво, фоліарне внесення, висота рослин, діаметр кошика, маса 1000 насінин

Анотація

Мета статті полягала у виявлені впливу фоліарного застосування мікродобрив на показники структури урожаю різностиглих гібридів соняшнику за вирощування в умовах Лісостепу західного. Методи. У процесі виконання дослідження використовували поєднання методів загальнонаукових: гіпотеза, спостереження, аналіз; та спеціальних: аналітичні методи дослідження, дані польових дослідів. Експериментальні показники обробляли методами математичної статистики за В. О. Єщенко. Схемою досліджень передбачено закладання трьохфакторного досліду: Фактор А – гібриди соняшнику (Феном, НК БРІО, Валенсія, НК КОНДІ), фактор В – мікродобрво (Мультикомплекс СтимОрганік, СтимОрганік АміноМакс, Авангард Комплекс Соняшник), фактор С – строк внесення (фаза 2–4 листків, фаза 2–4 листків + фаза 5–6 листків), за контроль взято варіант без фоліарного внесення мікродобрива. Результати. Обґрунтовано вплив мікродобрив на показники структури урожаю різних гібридів соняшнику за одно- та дворазового застосування. Визначено та математично обґрунтовано вплив досліджуваних факторів на формування висоти рослин, діаметр кошика та масу 1000 насінин. Максимальний ефект на показники структури врожаю забезпечило мікродобриво Мультикомплекс СтимОрганік, дворазове внесення якого забезпечило висоту рослин соняшнику у розрізі гібридів: Валенсія – 172 см, НК КОНДІ – 168, Феном – 176 та НК БРІО – 165 см; діаметр кошика максимальний був у гібриду Валенсія із застосуванням мікродобрива Мультикомплекс СтимОрганік за дворазового фоліарного внесення. Оптимальний приріст маси 1000 насінин – 5 грам відмічено у гібриду Валенсія за дворазового фоліарного внесення вказаного мікродобрива (фаза 2-4 листків+- фаза 6-8 листків). Висновок: У результаті проведених досліджень встановлено тенденцію до підвищення біометричних показників усіх досліджуваних гібридів за дворазового застосування у фазу 2–4 листків та у фазу 5–6 листків мікродобрива Мультикомплекс СтимОрганік. Оптимальними показниками структури врожаю серед досліджуваних гібридів соняшнику забезпечив середньостиглий гібрид Валенсія.

Посилання

1. Баган А. В., Шакалій С. М., Головаш Л. М., Голуб- Маковецька І.А., Малов П. О. Вплив мікродобрива LF-соняшник на продуктивність гібридів соняшнику. Аграрні інновації. 2024. № 28. С. 14–19. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.28.2
2. Бахмат О. М. Моделювання адаптивної технології вирощування сої: Монографія. Кам’янець-Подільський: Видавець: ПП Зволенко Д. Г. 2012. 436 с.
3. Білоніжка Х. В. Насіннєва продуктивність сортів редьки олійної залежно від норм внесення мінеральних добрив. Агронаука і практика, Вип. 3, Ч. 2, 2024. С. 4–10.
4. Гамаюнова В., Кудріна В. Формування продуктивності соняшнику під впливом позакореневого підживлення сучасними біопрепаратами в умовах Південного Степу України. Агрологія, 2020. 3 (4), 225–231. https://doi.org/10.32819/020027
5. Гангур В. В. Вплив мінеральних добрив на вміст поживних речовин у ґрунті та врожайність гібридів соняшнику різних груп стиглості. Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1. 2021. С. 116–121. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.01.13
6. Камінський В. Ф., Гангур В. В. Винос поживних речовин сільськогосподарськими культурами різноротаційних сивозмін лівобережного Лісостепу. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». № 3, 2018. С. 3–10.
7. Коваленко О. А., Федорчук М. І., Нерода Р. С., Донець Я. Л. Вирощування соняшника за використання мікродобрив та бактеріальних препаратів. Вісник ПДАА. 2020. № 2. С. 26–35.
8. Поляков О. І., Щербак А. Д. Продуктивність соняшнику під впливом мінеральних добрив та регуляторів росту. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН, № 33, 2022. С.111–122. 10.36710/IOC-2022-33-11
9. Пономаренко С. П. Біостимуляція в рослинництві – український прорив. Основи формування продуктивності сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування : зб. наук. праць УДАУ. Умань, 2008. С. 44–51.
10. Сидякіна, О. В., та Павленко, С. Г. Ефективність застосування мікроелементів у системі живлення рослин соняшнику (огляд літератури). Таврійський науковий вісник, № 118, 2021. С. 152–158. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.118.19
11. Тоцький, В., Гангур, В., та Поляков, І. Урожайність та якість насіння гібридів соняшнику (Helianthus annuus L.) залежно від системи удобрення. Науковий прогрес та інновації, 2024. 27 (3), 5–11. https://doi.org/10.31210/spi2024.27.03.01
12. Цилюрик О. І., Румбах М. Й., Іжболдін О. О., Бондаренко О. В., Ноздріна Н. Л.., Остапчук Ю. В.. Ефективність біопрепаратів на полях соняшнику на півночі Степової зони України. Агрологія, 5(1), 2022. С. 27–34. https://doi.org/10.32819/021104
13. Шевчук О. А., Кришталь О. О., Шевчук В. В. Екологічна безпека та перспективи застосування синтетичних регуляторів росту рослин. Вісник Вінницького політехнічного інституту. Вінниця, 2014. № 1 (112). С. 34–39
Опубліковано
2025-12-14
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО