Технологічні властивості пагонів верби залежно від сортових особливостей та удобрення

  • В. О. Данюк Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0009-0004-0985-4480
  • В. В. Дрига Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0001-8085-5313
Ключові слова: сорт, технологічні властивості, підживлення, хімічні елементи, суха речовина, целюлоза, сірка

Анотація

Мета. Дослідити вплив сортових особливостей та удобрення рослин верби другого циклу вегетації на технологічні якості пагонів культури. Методи. Лабораторні, математично-статистичні. Результати. Закономірного збільшення технологічних якостей в зразках верби на початку вегетації залежно від сортових особливостей як в контролі – без удобрення, так і за підживлення рослин аміачною селітрою не виявлено. Застосування мінеральних добрив забезпечило достовірне збільшення окремих показників обох сортів: вміст целюлози сорту Збруч збільшився на 2,28 %, золи на 0,75 %, геміцелюлози на 0,53 %, сорту Панфильська ці показники також достовірно збільшилися. Достовірного підвищення вмісту сухої речовини та лігніну не було, спостерігалася лише тенденція їх збільшення порівняно з контролем обох сортів. На завершення вегетації станом на 10 жовтня, коли ріст і розвиток верби призупинився, показники технологічних якостей були значно вищими, порівняно з початком вегетації, але достовірної різниці залежно від сортових особливостей та внесення аміачної селітри не виявлено, спостерігалася лише тенденція їх збільшення. Не виявлено достовірного збільшення вмісту основних елементів живлення в пагонах верби упродовж вегетації як залежно від сортових особливостей, так і за внесення аміачної селітри, спостерігалася лише тенденція їх зміни. Застосування добрива сприяло зростанню вмісту азоту на 5–10 %, фосфору – на 5–0 %, а калію – на 2–6 % залежно від сортових особливостей. Вміст хлору та сірки майже не змінювався залежно як від сортових особливостей, так і від внесення добрив. На завершення вегетації, коли ріст і розвиток верби призупинився вміст хімічних елементів був вищим, порівняно з початку вегетації крім кількості сірки, вміст якої не змінився, що є позитивним, оскільки збільшення ж сірки сприяє підвищенню утворення диоксиду сірки в процесі згорання пагонів чи їх щепи, який в атмосфері взаємодіє з водяною парою, внаслідок чого утворюється сірчана кислота, що негативно впливає на навколишнє середовище. Висновки. Не встановлено закономірного збільшення технологічних якостей та вмісту основних елементів живлення в пагонах верби на початку та закінченні вегетації залежно від сортових особливостей як в контролі – без удобрення, так і за підживлення рослин аміачною селітрою. Застосування мінеральних добрив забезпечило значне збільшення в деревині верби золи, целюлози і геміцелюлози.

Посилання

1. Доронін В. А., Кравченок Ю. В., Дрига В. В., Доронін В. В. Формування садивного матеріалу міскантусу в другому році вегетації залежно від елементів технології його вирощування. Біоенергетика. 2018. № 2. С. 28–31.
2. Моргун А. В., Коваленко А. М., Любич В. В. Параметри формування сировини тютюну. Збірник Уманського національного університету. 2025. Вип. 106, Ч. 1. С. 82–88.
3. Мандровська С. М., Любич В. В. Формування продуктивності різних сортів проса прутоподібного. Збірник Уманського НУС. 2024. Вип. 105. С. 84–95.
4. Любич В. В., Моргун А. В. Технологічні параметри формування тютюнової сировини у Правобережному Лісостепу. Збірник Уманського НУС. 2024. Вип. 105. С. 153–162.
5. Горєлов О. М., Фучило Я. Д., Кругляк Ю. М. та ін. Гібридизація та селекція верб як перспективний напрям отримання високопродуктивних клонів. Лісівництво і агролісомеліорація. 2014. Вип. 125. С. 108–114.
6. Гументик М. Я. Ефективне використання біомаси та сільськогосподарських відходів. Агроеліта. 2019. № 2. С. 12–13.
7. Гументик М. Я., Гайда Ю. І., Фучило Я. Д., Гнап І. В. Економічна ефективність інвестицій у вирощування біоенергетичних культур в зоні лісостепу України. Економічний аналіз. 2018. Т. 28, № 2. С. 21–30.
8. Доронін В. А., Дрига В. В., Кравченко Ю. А., Доронін В. В. 133 Особливості формування садивного матеріалу міскантусу гігантського залежно від елементів технології вирощування. Plant Varieties Studying and Protection. 2017. Т. 13, № 4. С. 351–360.
9. Гордієнко М. І., Фучило Я. Д. Морфометричні пара- метри та посівні якості насіння деяких представників роду Salix L. в умовах Полісся України. Науковий вісник УкрДЛТУ. 1999. Вип. 9.10. С. 56–58.
10. Дебринюк Ю. М. Насадження з коротким оборотом рубки як відновлюване джерело енергії. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2010. Вип. 147. С. 201–208.
11. Дебринюк Ю. М. Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси. Лісівництво і агролісомеліорація. 2009. Вип. 116. С. 170–178.
12. Гелетуха Г. Г., Железна Т. А., Олійник Є. М. Перспективи виробництва теплової енергії з біомаси в Україні. Промислова теплотехніка. 2013. Т. 35, № 5. С. 48–57.
13. Гелетуха Г. Г., Железна Т. А., Олійник Є. М., Гелетуха А. І. Перспективи виробництва електричної енергії з біомаси в Україні. Промислова теплотехніка. 2013. Т. 35, № 6. С. 67–75.
Опубліковано
2025-12-14
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО