Білокрилка теплична (Trialeurodes vaporariorum Westwood) – небезпечний шкідник овочевих культур в умовах закритого ґрунту

Анотація

Білокрилка теплична, або оранжерейна (лат. Trialeurodes vaporariorum Westwood) є широким поліфагом, який шкодить огіркам, томатам, тютюну та також багатьом іншим тепличним і оранжерейним рослинам. Цей вид відмічається на 27 видах рослин, а загалом може пошкоджувати понад 200 видів рослин із 82 ботанічних родин. Шкодять дорослі комахи та личинки, висмоктуючи сік, викликають пожовтіння листкової пластинки. За значної чисельності популяції та сильного пошкодження рослини значно відстають у строках цвітіння, утворення плодів та їхнього достигання. Відчутно знижується урожайність культур. На медвяних виділеннях активно розвиваються сажисті гриби (Cladosporium sp.), які блокують перебіг фотосинтетичної активності рослин. Продихи частково, а іноді навіть повністю, закриваються восковими виділеннями. Розвиток личинок триває 1–2 тижні, після чого вони перестають живитися, тіло потовщується і перетворюються на німфу. Перетворення німфи на імаго триває 1,5–2 тижні. Розвиток передімагінальних стадій дуже залежить від температури і при 12 °С становить 60 діб, при 17 °С – 43, при 22 °С – 30, а при 27 °С – 22 доби. Нижній температурний поріг розвитку яєць, личинок і німф перебуває у межах 7,0–11,5 °С. Сума ефективних температур на розвиток 1 покоління від яйця до імаго – близько 400 °С. Вплив виду кормової рослини виражена меншою мірою, хоча різниця у тривалості розвитку значна: на огірку – 26 діб, на помідорі – 28 діб, а на перці – 30 діб. Для тепличної білокрилки характерним є осередковість розселення територією теплиці. На 1 рослині завичай трапляються як дорослі комахи, які живляться на верхніх листках і личинки та німфи, які трапляються на нижніх листках. Основна частина популяції (40–50 %) представлена яйцями, личинки становлять 35–40 %, німфи – 5–10 % та імаго – 5–15 %. Хімічну боротьбу починають відразу після виявлення шкідника у культиваційні споруді. Запізнення з початком проведення обробок призводить до швидкого збільшення популяції шкідника за рахунок виходу імаго з пупаріїв. Тривале застосування інсектицидів які належать до однієї групи сполук призводить до формування резистентних популяцій фітофага. Зважаючи на це треба чергувати обробки препаратами із різних хімічних груп. Біологічний метод боротьби полягає у застосуванні паразита енкарзії, хижаків (клопа макролофуса чи кліща амблісейуса) та біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів (Ашерсон, Боверин, Вертицилін та ін.).