The influence of amino acid growth regulators on the growth and development of winter wheat plants of different varieties
Abstract
Purpose. To establish the effect of amino acid growth regulators on the growth and development of winter wheat plants of different varieties. Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical. Results. The research was carried out at the experimental field of the Donetsk SARS of the National Academy of Agricultural Sciences in 2022–2024. The new winter soft wheat varieties Vezha (Lutescens) ta Yuzovska (Erythrospermum) were used for sowing. Studies have proven the effectiveness of pre-sowing treatment of winter wheat seeds with amino acid growth regulators in the formation of biometric indicators by plants. Thus, plants of the Yuzovska variety formed the highest indicator of the productive tillering coefficient when using the Nova-Marin preparation, which exceeded the control by 0.4. The highest coefficient of total tillering of the Vezha variety was when using the Nova-PEG preparation – 7.0, which exceeded the control by 3.6. The greatest effect on the yield structure indicators of plants of the Yuzovska variety was provided by the combination of Nova-Marin and Nova-PEG preparations. Thus, the length of the spike increased compared to the control by 1.6 cm, the mass of grains in the spike by 0.32 g, the number of grains in the spike – by 8 pcs., the mass of 1000 grains – 7.9 g. Winter wheat plants of the Yuzovska variety, regardless of the drug, formed a yield of 4.4–4.5 t/ha, which was 36.4% higher than the control variant. The effect of growth regulators on plants of the Vezha variety was more varied. The yield varied from 4.9 t/ha (when using the drug Nova-Sid) to 6.2 t/ha (when using the drug Nova-PEG). Conclusions. The introduction of a line of amino acid biological preparations into the technological process of growing winter wheat allows stabilizing the physiological processes of winter wheat plants in the acutely arid conditions of the eastern part of the Northern Steppe of Ukraine, which in turn significantly affects the grain productivity of plants.
References
2. Черенков А. В., Гасанова І. І., Солодушко М. М. Пшениця озима – розвиток та селекція культури в історичному аспекті. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони. 2014. № 6. С. 3–6.
3. Солодушко М. М. Урожайність та адаптивний потенціал сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах Північного Степу. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 3. С. 61–66.
4. Chakraborty S. P., Newton A. C. Climate change, plant diseases and food security: an overview Plant Pathol. 2011. Vol. 60. Р. 2–14.
5. Гамаюнова В. В., Корхова М. М., Панфілова А. В., Смірнова І. В., Коваленко О. А., Хоненко Л. Г. Пшениця озима: ресурсний потенціал та технологія вирощування: монографія. Миколаїв, 2021. 300 с.
6. Мащенко Ю. В., Кулик Г. А., Трикіна Н. М., Малаховська В. О. Урожайність пшениці озимої у сівозмінах степу залежно від систем удобрення та біопрепарату. Аграрні інновації. 2023. № 18. С. 77–83. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.18.11.
7. Чугрій Г. А. Формування врожайності пшениці озимої залежно від елементів технології вирощування в умовах північного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2020. № 111. С. 152–157. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.111.21
8. Чугрій Г. А., Вискуб Р. С., Поплевко В. І., Шульц П, Скнипа Н. Л. Наукові принципи підбору сортів пшениці м’якої озимої за адаптивними ознаками. Аграрні інновації. 2022. № 11. С. 60–67. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.8
9. Чугрій Г.А. Оцінка ефективності вирощування пшениці озимої за трьома технологіями: інтенсивна, органо-адаптивна та органічна. Таврійський науковий вісник. 2020. № 112. С. 166–173. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.112.24
10. Вінюков О. О., Бондарева О. Б., Коробова О. М., Чугрій Г. А. Вплив біопрепаратів на продуктивність пшениці озимої на різних фонах живлення в умовах Донецької обл. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 41–47. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-06
11. Ярчук І. І., Мельник Т. В., Черних С. А. Технологічні якості та урожайність зерна пшениці твердої озимої залежно від застосування біологічно активних препаратів. Вісник ПДАА. 2021. № 2. С. 107–113.
12. Марковська О. Є., Гречишкіна Т. А., Лавренко Н. М. Вплив елементів технології вирощування на урожайність та якість зерна сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України. Colloquium-Journal. Agricultural Sciences. 2020. 19 (71). DOI:10.24411/2520-6990-2020-12053.
13. Черенков А. В., Козельський О. М. Вплив агротехнологічних прийомів вирощування на зернову продуктивність пшениці озимої. Вісник ЖНАЕУ. 2015. No 1(47). С. 215–222.
14. Найдьонова О. Є. Застосування гумінового препарату «Humin plus» в органічному землеробстві. Вісник Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва. 2015. № 2. С. 39–50.
15. Wang J. Y., Lin P.-Y., Al-Babili S. On the biosynthesis and evolution of apocarotenoid plant growth regulators, Seminars in Cell & Developmental Biology. 2021. Vol.109, 3–11. doi: 10.1016/j.semcdb.2020.07.007.
16. Саблук Р. П., Коваленко О. В. Сучасні тенденції світового виробництва зерна. Вісник аграрної науки. 2009. № 8. С. 74–78.
17. Науково-обґрунтована система ведення агропромислового виробництва Донеччини. Донецьк: Регіон, 2007. 511 с.
18. Методичні вказівки щодо проведення польових дослідів з вивчення технологій вирощування зернових культур. Київ: ІЗ УААН, 2003. 22 с.
