FORMATION OF SPRING WHEAT LEAF SURFACE AREA DEPENDING ON THE INFLUENCE OF MINERAL FERTILIZER RATES AT DIFFERENT SOWING PERIODS

Keywords: spring wheat, fertilizer rate, sowing period, variety, leaf surface area.

Abstract

The purpose of the research was to determine the dependence of the leaf surface area of spring wheat crops on the influence of mineral fertilizers application at different sowing periods. The following methods were used to generalize the results of the research and their scientific justification: general scientific (to determine the direction of the research, planning and setting up the experiment); special (laboratory – to determine the area of the leaf surface); mathematical and statistical (for processing experimental data). The results. The results of studies on the influence of mineral fertilizer norms are presented – N0P0K0, N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90 at different times of sowing on the assimilation area of the leaf surface of plant crops of spring wheat varieties Simkoda Myronivska and Elegia Myronivska. Conclusions. The dependence of the formation of the leaf surface area of spring wheat crops on the application of mineral fertilizers has been proven. For variants N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90 in the Simkoda Myronivska variety, the indicators were, respectively: in the tillering phase – 17.60; 20,23; 22.00 thousand m2/ha, in the phase of exit to the tube – 30.80; 33.10; 34.40 thousand m2/ha, in the earing phase – 42.80; 44.80; 45.93 thousand m2/ha. The regularity of the influence of mineral fertilizers in the Elegia Myronivska variety on the parameters of the leaf surface area of crops is similar. The dependence of the formation of the leaf surface area of spring wheat crops at different sowing times was also established. During the first, second, and third terms of sowing, the parameters of the indicator for the Simkoda Myronivska variety were, respectively: in the tillering phase – 20.02; 18.28; 16.85 thousand m2/ha, in the phase exit to the tube – 32.82; 31.30; 30.10 thousand m2/ha, in the earing phase – 44.62; 43.20; 42.08 thousand m2/ha. For the Elegia Myronivska variety, a similar pattern has been established in accordance with the sowing dates.

References

1. Білоножко В.Я., Полторецький С.П., Карпенко В.П., Мостовяк І.І., Березовський А.П. Агробіоценологія: навчальний посібник. За ред. В.Я. Білоножка. Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс», 2013. 340 с.
2. Klymyshena R., Horash O., Myalkovsky R., Vilchynska L., Nochvina O. Evaluation of barley plants growth and development at the beginning of tillering phenophase at different sowing dates. Scientific Horizons. 2024. № 27(7). Р. 87-96. https://doi. org/10.48077/scihor7.2024.87
3. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин: підручник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. 464 с.
4. Свідерко М.С., Шувар А.М., Ткаченко Л.Ю., Тимчишин О.Ф., Беген Л.Л., Тимків М.Ю. Фотосинтетична продуктивність рослин озимої пшениці залежно від строків сівби й умов живлення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58 (ІІ). С. 90-97.
5. Грицаєнко З.М., Заболотна А.В. Інтенсивність дихання рослин і продуктивність фотосинтезу пшениці ярої залежно від дії гербіциду і рістрегулятора. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 2. С. 21-23.
6. Панфілова А.В., Гамаюнова В.В. Фотосинтетична діяльність посівів пшениці озимої залежно від сорту та живлення в умовах південного Степу України. Наукові горизонти. 2018. №2 (65). С. 3-10.
7. Желязков О.І., Самойленко О.А., Педаш О.О., Бондаренко А.С., Бойко О.В., Романенко О.Л. Фотосинтетична діяльність рослин пшениці озимої залежно від технологічних прийомів вирощування в Присивашші. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2012. №2. С. 103-105.
8. Мукан Я.М., Раченко О.С. Вплив мінеральних добрив на формування агрофітоценозу ячменю звичайного ярого (Hordeum vulgare L.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. №2. С. 51-55.
9. Тинько В.В. Фотосинтетична продуктивність посівів ячменю ярого залежно від удобрення та позакореневих підживлень. Сільське господарство та лісівництво. 2022. №24. С. 241-250. https://doi. org/10.37128/2707-5826-2022-1-18
10. Рожков А.О. Показники фотосинтетичного потенціалу пшениці ярої залежно від впливу способів сівби та норм висіву. Агробіологія. 2014. №2. С. 68-73.
11. Білоусова З.В., Кенєва В.А. Вплив системи мінерального живлення на роботу листового апарату рослин пшениці озимої. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2022. Вип. 3(49). С. 9-15. https://doi.org/10.32845/ agrobio.2022.3.2
12. Гораш О.С., Климишена Р.І. Формування площі листкової поверхні та накопичення сухої речовини рослинами ячменю озимого залежно від удобрення. Вісник аграрної науки. 2013. №12. С. 29-32.
13. Гораш О.С., Климишена Р.І. Ячмінь: управління пивоварною якістю: Монографія. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2020. 260 с.
14. Вожегова Р.А., Сергєєв Л.А. Фотосинтетична діяльність насіннєвих посівів пшениці озимої залежно від удобрення та захисту рослин в умовах Півдня України. Наукові доповіді НУБІП України. 2018. №2(72). https://doi.org/10.31548/dopovidi 2018.02.014
15. Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко. В.П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і грунтів. К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. С. 17–18. 16. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica 6.0. Київ: Українська академія аграрних наук, 2007. 55 с.
Published
2024-10-29
Section
MELIORATION, ARABLE FARMING, HORTICULTURE