QUALITY OF FIELD PEA GRAIN UNDER THE INFLUENCE OF THE STUDIED ELEMENTS OF CULTIVATION TECHNOLOGY
Abstract
Objective. The aim of the research was to determine the impact of pre-sowing seed treatment and optimization of plant nutrition on the main quality indicators of field pea grain (Madonna variety) grown in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Materials and Methods. The Madonna variety of peas was grown on southern chernozem at the experimental fields of the Educational and Research Practical Center of Mykolaiv National Agrarian University. The study was a two-factor experiment: Factor A – seed treatment before sowing: water (control); Nanonit Micro preparation at 1 l/ton of seeds; Factor B – plant nutrition backgrounds: 1. Control; 2. N15P15K15; 3. Nanonit at 1 l/ha; 4. N15P15K15 + Nanonit at 1 l/ha; 5. Organic D-2M at 2 l/ha; 6. N15P15K15 + Organic D-2M at 2 l/ha; 7. Boron at 1 l/ha; 8. N15P15K15 + Boron at 1 l/ha. All technological elements, selection of plant sample bundles, determination and accounting of yield, and statistical processing of the obtained results were carried out according to methodological recommendations and DSTU standards. Results of the Research. According to our research findings, the protein content in the grain of the field pea variety Madonna varies under the influence of technological elements and climatic conditions of cultivation. The conducted experiments showed that pre-sowing seed treatment with Nanonit leads to an increase in protein content in pea grain compared to treatment with water. This trend was observed throughout the entire research period. The highest protein content (22.5%) was recorded on average from 2021 to 2023 when combining Nanonit seed treatment with N15P15K15 fertilization before sowing. In the case of seed treatment with water before sowing, the protein content was 22.2%, which is 0.3% lower. In the control group without optimization measures, the protein content in pea grain averaged 21.3%. During the pre-sowing seed treatment and implementation of effective plant nutrition optimization measures for field peas, the conditional protein yield per hectare increased. The higher the protein content in pea grain, the more valuable it is for human consumption and animal feed. The study demonstrated a very strong correlation between pea yield and conditional protein yield, indicating a high stability of these indicators over time: R² = 0.9906-0.9914. It is evident that obtaining a higher conditional protein yield per unit area is important. Conclusions. Thus, pre-sowing seed treatment with Nanonit, the introduction of N15P15K15, and the application of foliar fertilizers Nanonit, Organic D-2M, and boron, both separately and in combination, contribute to an increase in the weight of 1000 seeds, protein content in pea grain, and its conditional yield per unit area of sowing. This is extremely important for this crop. While the average protein content in pea grain in the control variant was 21.3% throughout the study, in optimal cases this value increased to 22.3-22.7%. Similarly, the conditional protein yield per hectare of sowing rose from 0.33 tons to 0.55 tons.
References
2. Andrushko M., Lykhochvor V., Andrushko O. Tne influence of variety and rate sowing on tne yield and quality of pea grain (Pisum sativum). Tеka. Quarterly journal of agri-food industry. Rzeszow-Lviv, 2019. Vol. 19. No. 4. Pp. 13–22.
3. Khan T. N., Meldrum A., Croser J. S. Pea Overview. Reference Module in Food Science. 2016. https://doi. org/10.1016/B978-0-08-100596-5.00037-8
4. Tulbek M. C., Lam Y., Wang P., Asavajaru A. Pea: A Sustainable Vegetable Protein Crop. Sustainable Protein Sources. 2017. Р. 145–164. https://doi. org/10.1016/B978-0-12-802778-3.00009-3
5. Бабич А. О., Бабич-Побережна А. А. Зернові бобові культури у вирішенні глобальної продовольчої проблеми. Збірник наукових праць Селекційногенетичного інституту – національного центру насінництва і селекції. 2010. Вип. 15(55). С.153–166.
6. Король Л. В. Формування біологічного потенціалу гороху залежно від застосування добрив та регуляторів росту в умовах Лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09. Київ, 2019. 21 с.
7. Телекало Н. В. Конкурентоспроможність технологій вирощування гороху посівного в умовах Лісостепу правобережного. Таврійський науковий вісник. Херсон, 2015. Вип. 90. С. 96–101.
8. Гангур В. В. Урожайність і якість зерна гороху залежно від попередників та насиченості різноротаційних сівозмін в умовах лівобережного Лісостепу України. Зернові культури. 2017. Том 1. №1. С.129–133.
9. Лебідь Є. М., Десятник Л. М., Федоренко І. Є. та ін. Особливості вирощування гороху й озимої пшениці в сівозмінах Степу. Агроном. 2018. №3. С. 166–167.
10. Reckling M., Hecker J. M., Bergkvist G. et al. A cropping system assessment framework. Evaluating effects of introducing legumes into crop rotations European J. of Agronomy. 2016. V. 76. P. 186–197.
11. Дідора В. Г., Смаглій О. Ф., Ермантраут Е. Р. Методика наукових досліджень в агрономії: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2013. 264 с.
12. Дослідна справа в агрономії: навчальний посібник: у 2 кн. Кн. 1. Теоретичні аспекти дослідної справи / Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. та ін; за ред. А. О. Рожкова. Харків, 2016. 316 с.
13. Дослідна справа в агрономії: навчальний посібник: у 2 кн. Кн. 2. Статистична обробка результатів агрономічних досліджень / Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. та ін.; за ред. Рожкова А. О. Харків, 2016. 342 с.
14. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві: навчальний посібник / Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Херсон: Айлант, 2008. 272 с.
15. Гирка А. Д., Ткаліч І. Д., Сидоренко Ю. Я. та ін. Особливості формування зернової продуктивності рослин різних сортів гороху в умовах північного Степу України. Зернові культури. 2018. Том 2. №2. С. 267–273.
16. Дворецька С. П., Рябокінь Т. М., Каражбей Т. В. Вплив агрометеорологічних умов на формування продуктивності сортів гороху. Збірник наукових праць ННЦ "Інститут землеробства НААН". Київ: "ВП Едельвейс", 2016. №1. С. 36–45.
17. Kindie Y., Bezabih A., Beshir W. Field Pea (Pisum sativum L.) Variety Development for Moisture Deficit Areas of Eastern Amhara. Advances in Agriculture. 2019. Article ID 1398612, 6 p. https://doi.org/10.1155/2019/1398612.
18. Іщенко В., Козелець Г., Гайденко О., Темченко А. Горох – культура вимоглива до умов вирощування. Агробізнес сьогодні. 2016. №7. С. 70–72.
19. Камінський В. Ф., Дворецька С. П., Рябокінь Т. М. Формування урожаю сортів гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування у Північному Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ "Інститут землеробства НААН". 2015. Випуск 4. С. 59–65.
20. Księżak J. Reakcja grochu (Pisum sativum) na nawożenie mineralne i naturalne. Instytut Uprawy Nawożenia i Gleboznawstwa. Fragm. Agron. 2017. № 34(4). Рр. 77–92.
21. Lykhochvor V., Andrushko M., Andrushko O. Іnfluence of variety, elements of the fertilization system, sowing rates of seeds on the pea yield (Pisum sativum). Folia pomeranae universitatis technologiae stetinensis. Folia Pomer. 173 Univ. Technol. Stetin., Agric., Aliment., Pisc., Zootech. 2020. Wydanie 355(54)2. Pp. 23–30. DOI: 10.21005/AAPZ2020.54.2.03
22. Symanowicz B., Kalembasa S., Toczko M. Zmiany zawartości wybranych makroelementów w Pisum sativum L. i w glebie pod wpływem zróżnicowanego nawożenia potasowego. Acta Agrophysica. 2015. 22(3), 311–321.
23. Kovalenko V., Kovalenko N., Gamayunova V., Kandyba N., Vandyk M. Ecological and Technological Evaluation of the Nutrition of Perennial Legumes and their Effectiveness for Animals. Journal of Ecological Engineering. 2024. № 25(4). Рр. 294–304. https://doi. org/10.12911/22998993/185219
