Phytosanitary condition and productivity of sunflower hybrids at different levels of biologization of cultivation technology
Abstract
The purpose of the article is to establish criteria for phytosanitary pressure, analyze the yield of conditioned crop seeds and their oil content depending on the degree of biologization of the growing technology. The research method is a two-factor field experiment, where factor A was represented by two variants of zoned hybrids of a medium-Mature ecological group: Tunca F1 and RR64F66 F1, and factor B (cultivation technology): traditional intensive zonal (control), biologized I and biologized II, organic and extensive. The experiment was accompanied by a study of weed infestation by quantitative and weight method with differentiation by groups and types of weeds, population and infestation of crops with phytophages and pathogens, huskiness and oil content of seeds according to generally accepted methods. Biologized and organic growing technologies allow you to control the entire range of the most harmful phytophages and are as effective as synthetic insecticides. The fungicidal protection of sunflower based on organic preparations is as effective and efficient as the protection system based on synthetic fungicides: the infestation of hybrids with the most common phytopathogens did not differ depending on the type of preparation. The inclusion of pre-and post-emergence harrowing with striges harrows and rotary hoes and inter-row cultivations in the system of crop protection from weeds as a component of biologized and organic sunflower cultivation technology is not inferior in efficiency to the use of soil and insurance synthetic herbicides, and in the second half of the growing season prevails over them in the control of the second-third wave of late spring species. The maximum values of the seed yield of hybrids that were studied were obtained in the variants of organic and biologized II cultivation technologies and amounted to 2,16–2,20 t / ha; with traditional (intensive) and biologized I, it was 1,87–1,88 t / ha. Growing crops using extensive technology (without the use of any fertilizers and plant protection products) is recognized by us as not effective – on average, over the years of research, the seed yield did not exceed 0,70–0,73 t/ha with epiphytotic development of diseases, a high level of phytophage infestation and agrocenosis contamination.
References
2. Безкровна О. Стрес у рослин та способи зниження його наслідків. URL: https://agro-online.com.ua/ru/public/blog/19869/details/.
3. Бурсела М. Сучасні агроекологічні і соціальні аспекти хімізації сільського господарства. Пропозиція. 1995. № № 1–2. С. 17–18.
4. Ефективність застосування регуляторів росту рослин та мікродобрива в насінництві соняшнику / Ю. Буряк та ін. Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області. 2014. Вип. 16. С. 20–25.
5. Васильев Д. Возделывание подсолнечника по индустриальной технологии. Краснодар : Советская Кубань, 1984. 31 с.
6. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика / В. Вовкогон та ін. Київ : Аграрна наука, 2006. 312 с.
7. Гончаров А. Чаще – хуже. Подсолнечник и плодородие почвы. Зерно. 2016. № 9. С. 30–44.
8. Грехова Н., Матвеева Н. Применение гуминового препарата в баковой смеси при протравливании семян. Сборник материалов Международной научной конференции в Донском зональном научно-исследовательском институте сельского хозяйства п. Рассвет, 23–25 сентября 2014 г. 2014. С. 121–126.
9. Грицев Д. Особливості формування урожаю соняшника при вирощуванні за різних систем контролю забур’яненості. Аграрний вісник Причорномор’я. 2015. Вип. 76. С. 31–40.
10. Гуминовые фитогормональные, бактериальные препараты, вспомогательные препараты, биологические средства защиты растений (растениеводство). Radostin-ketalog. Хемнитц, Германия, 2007. 60 с.
11. Дегодюк Є., Вітвицька О., Дегодюк Т. Сучасні підходи до оптимізації мінерального живлення рослин в органічному землеробстві. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України». 2014. № № 1–2. С. 33–39.
12. Домарацький Є., Домарацький О., Козлова О. Стимулятори росту та комбіновані препарати біологічного походження як невід’ємний елемент екологізації технології вирощування технічних культур. Сучасний рух науки : тези доповідей V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 7–8 лютого 2019 р. Дніпро, 2019. С. 202–206.
13. Біопрепарат нового покоління групи Хелафіт у технології вирощування гібридів соняшнику на Півдні України / О. Домарацький та ін. Таврійський науковий вісник. 2017. Вип. 98. С. 51–56.
14. Комплексне застосування біопрепаратів на основі азотфіксуючих, фосформобілізуючих мікроорганізмів, фізіологічно активних речовин і біологічних засобів захисту рослин : рекомендації. Київ : Аграр. наука, 2000. 36 с.
15. Корчинська О., Корчинська С. Екологоекономічні аспекти використання засобів хімізації в сільському господарстві. Економіка агропромислового комплексу. 2015. № 7. С. 46–51.
