PECULIARITIES OF THE FORMATION OF YIELD STRUCTURE ELEMENTS IN SOFT WINTER WHEAT VARIETIES OF DIFFERENT ECOTYPES IN THE CONDITIONS OF THE CENTRAL FOREST STEPPE UKRAINE
Abstract
The purpose of the research is to establish the peculiarities of the formation of yield structure elements in soft winter wheat varieties of forest-steppe, steppe and western European ecotypes and to select the best genotypes for involvement in breeding work. Methods. In 2021–2022, soft winter wheat varieties were studied in the conditions of the experimental field of the Bila Tserkva National Agrarian University: Kvitka poliv, Zorepad Bilotserkivskyi, Kalinova, Madyarka, Lisova pisnia – foreststeppe ecotype; Harmony Odeska, Znachidka Odeska, Lastivka Odeska – steppe ecotype; Mulan, Acter, Fidelius, Akratos – western European ecotype. Biometric analyzes were performed by generally accepted methods on an average sample of 25 plants in three replications. Statistical processing of the obtained biometric data according to A. T. Oprya, L. O. Dorohan-Pysarenko and others (2014) and G. I. Kupalova (2008). Homeostaticity (Hom) calculated according to V. V. Khanhildin and M. A. Litvinenko (1981). Results. Peculiarities of the formation of yield structure elements in soft winter wheat varieties of different ecotypes studied. A significant differentiation established in the varieties of the number of grains from the main ear and plant, the weight of 1000 grains from the ear and plant as well as the coefficient of variation and the homeostatic index. Conclusions. The selected varieties Zorepad bilotserkivskyi, Fidelius and Mulan with a reliable excess of the experimentally average number of grains in the main ear and from the plant with a weak and significant coefficient of variation and a high index of homeostaticity. Varieties Kalinova, Madyarka, Lastivka Odeska reliably exceeded the average weight of 1000 grains from ear according to genotypes and Magyarka, Lastivka Odeska, Kvitka poliv the mass of 1000 grains from a plant with a weak and moderate coefficient of variation and high homeostaticity.
References
3. Shewry P. R., Mitchell R. A. C., Tosi P. An integrated study of grain development of wheat (cv. Hereward). Journal of Cereal Science. 2012. № 56. P. 21– 30. DOI: 10.1016/j.jcs.2011.11.007.
4. Jaskulska I., Jaskulski D., Gałęzewski L., Knapowski T., Kozera W., Wacławowicz R. Mineral composition and baking value of the winter wheat grain under varied environmental and agronomic conditions. Journal of Chemistry. 2018. No. 5013825. DOI: 10.1155/2018/5013825.
5. Egamov I. U., Siddikov R. I., Rakhimov T. A., Yusupov N. K. Creation of high-yielding winter wheat varieties with high yield and grain quality suitable for irrigated conditions. International Journal of Modern Agriculture. 2021. № 10(2). P. 2491–2506.
6. Просунко В. М. Як впливатиме зміна клімату на рослинництво (прогнози вчених). Селекція і насінництво. 2006. № 93. С. 3–20.
7. Собко М. Г., Глупак З. І., Крючко Л. В., Бутенко А. О. Формування врожайності та якості зерна сучасних сортів пшениці озимої різних за географічним походженням. Аграрні інновації. 2022. № 12. C. 60–69. DOI: 10.32848/agrar.innov.2022.12.10
8. Etten J., Sousa K., Aguilar A., Steinke J. Crop variety management for climate adaptation supported by citizen science. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2019. № 116(10). P. 4194–4199. DOI: 10.1073/pnas.1813720116
9. Лозінський М. В., Бурденюк-Тарасевич Л. А. Вплив гідротермічних умов на формування продуктивної кущистості T. аestivum L. озимої за гібридизації різних екотипів. Сучасні проблеми ведення сільського господарства та підготовки фахівців аграрного профілю: матеріали міжнар. наук.-практ. конф.: (м. Біла Церква, 15 лютого 2018 р.). Біла Церква, 2018. С. 17–18.
10. Моцний І. І. та ін. Результати використання інтрогресивних генотипів при створенні донорів стійкості до борошнистої роси, видів іржі та інших ознак у пшениці м’якої. Селекція і насінництво. 2020. Вип. 117. С. 119–138. DOI: 10.30835/2413–7510.2020.207004
11. Гуменюк О. В. Створення вихідного селекційного матеріалу озимої пшениці з використанням світової колекції: автореф. дис … канд. с.-г. наук: 06.01.06. Київ, 2016. 25 с.
12. Рибалка О. І., Поліщук С. С., Моргун Б. В. Нові напрями в селекції зернових культур на якість зерна. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 120–133.
13. Ярош А. В., Рябчун В. К. Адаптивність озимої м’якої пшениці за параметрами гомеостатичності та селекційної цінності. Генетичні ресурси рослин. 2021. № 28. С. 36–47. DOI: 10.36814/pgr.2021.28.03
14. Кочмарський В. С., Замліла Н. П., Вологдіна Г. Б. Гуменюк О. В., Волощук С. І. Рівень адаптивності перспективних ліній пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України. Миронівський вісник. 2016. Вип. 2. С. 98–116.
15. Солонечний П. М. Оцінка адаптивної здатності та стабільності сортів ячменю ярого за продуктивністю. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 4. С. 48–53.
16. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Зернова продуктивність ліній пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування батьківських форм різного еколого географічного походження. Агробіологія. 2014. № 1(109). С. 11 –16.
17. Дубовик Н. С., Гуменюк О. В., Кириленко В. В. Довжина головного колоса у гібридів F1 Triticum aestivum L., створених за участі носіїв пшенично-житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2017. № 5. С. 56–69.
18. Лозінський М. В., Устинова Г. Л. Фенотипова і генотипова мінливість кількості зерен з головного колосу у сортів пшениці м’якої озимої різних груп стиглості. Молодих вчених і спеціалістів: матеріали VІІІ міжнар. наук.-практ. конф., (с. Центральне, 24 квітня 2020 р.). с. Центральне, 2020. С. 62.
19. Лихочвор В. В. Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы. Зерно. 2008. № 7. С. 24–28.
20. Лозінська Т. Успадкування та трансгресивна мінливість маси зерна колоса у F1 і F2 пшениці ярої. ΛΌГOΣ. 2019. № 4. С. 129–131.
21. Лозінська Т. П. Формування елементів продуктивності нових сортів пшениці м’якої ярої в умовах Лісостепу України. Агробіологія. Вип. 10(100). 2013. С. 22–25.
22. Опря А. Т., Дорогань-Писаренко Л. О., Єгорова О. В., Кононенко Ж. А. Статистика (модульний варіант з програмованою формою контролю знань). 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Центр учбової літератури, 2014. 536 с.
23. Купалова Г. І. Теорія економічного аналізу. Київ : Знання, 2008. 639 с.
24. Хангильдин В. В., Литвиненко М. А. Гомеостатичность и адаптивность сортов озимой пшеницы. Науч.-техн. бюл. ВСГИ. Одесса, 1981. Вып. 39. С. 8–14. 25. Koppel R., Ingver A., Ardel P. et al. The variability of yield and baking quality of wheat and suitability for export from Nordic–Baltic conditions. Acta Agriculturae Scandinavica. 2020. Vol. 70. Iss. 8. P. 628–639. DOI: 10.1080/09064710.2020.1829025.
26. Rachoń L., Bobryk-Mamczarz A., Kiełtyka- Dadasiewicz A. Hulled wheat productivity and quality in modern agriculture against conventional wheat species. Agriculture. 2020. Vol. 10(7). P. 275–289. DOI: 10.3390/ agriculture10070275
27. Демидов О. А., Хоменко С. О., Чугункова Т. В., Федоренко І. В. Урожайність та гомеостатичність колекційних зразків пшениці ярої. Вісник аграрної науки. 2019. № 9(798). С. 47–51. DOI:10.31073/ agrovisnyk201909-07.
28. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Дубова О. А., Хахула В. С. Оцінка адаптивної здатності сортів пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України. Селекція і насінництво. 2012. Вип. 101. С. 3–11.
29. Манько К. М., Музафаров Н. М., Цехмейструк М. Г. Екологічна пластичність сучасних сортів ячменю ярого залежно від фонів живлення. Селекція і насінництво. 2012. Вип. 101. С. 264–271.
