YIELD OF DIFFERENT VARIETIES OF WINTER BARLEY IN THE SOUTHERN STEPPE
Abstract
Purpose. The aim of the study is to test modern and new varieties of winter barley in the arid conditions of the southern Steppe of Ukraine, which is of great importance because it solves the problem of increasing gross grain production. Methods. The research was conducted in 2019–2021 at the demonstration plots of the Institute of Irrigated Agriculture (now the Institute of Climate-Smart Agriculture) of NAAS with winter barley varieties of domestic selection, including 9 of the National Center for Seed Science and Variety Research of NAAS and 8 of the Mironiv Wheat Institute of NAAS, according to the methodology of field and laboratory research of the Institute of Irrigated Agriculture of NAAS. Research results. It was found that even when winter barley was grown on black fallow, the yield of all varieties varied significantly over the years, which was due to their response to the weather conditions of a particular year. The most resistant to unfavorable weather conditions and less responsive to stress factors and forming a stable grain yield over the years were the varieties Dev’iatyj val, Prezent ta Skarb Pal’miry. On average, over the three years of research, these varieties provided the highest grain yields – 6.47, 6.37 and 6.34 t/ha, respectively. The lowest yields under unfavorable weather conditions were recorded in the Lider ta Hordist’ Pal’miry varieties, which amounted to 5.40 and 5.45 t/ha. The high productivity of the Dev’iatyj val variety is largely due to its resistance to fungal diseases. Conclusions. In Ukraine, more than 50% of the yield potential of winter barley is an untapped reserve of modern varieties. In addition, the resistance of varieties to phytopathogens is the most affordable, cost-effective and environmentally friendly measure. Thus, by fully realizing the potential of new varieties, we can significantly increase crop yields.
References
2. Шевченко А. І., Животков Л. О., Барсук Г. Ю. та ін. Основні рекомендації щодо сівби озимого ячменю та догляду за його посівами. Агроном. 2003. Серпень. С. 80–82.
3. Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Заєць С. О. та ін. Технології вирощування зернових, технічних, кормових культур і картоплі на зрошуваних землях півдня України: Науково-практичні рекомендації. Херсон: Грінь Д. С. 2013. 56 с.
4. Лінчевський А. А. 95 років селекції ячменю в Селекційно- генетичному інституті. Збірник наукових праць Селекційно генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Одеса, 2012. Вип. 20(60). С. 66–83.
5. Орлюк А.П. Теоретичні основи селекції рослин. Херсон: Айлант. 2008. 572 с.
6. Здор А. С. Орієнтуємось на нові сорти. Насінництво. 2009. № 2. С. 3–4.
7. Каталог нових сортів та гібридів Селекційно- генетичного інституту. Одеса, 2008. 128 с.
8. Лінчевський А. Насіння ячменю під урожай 2001 року. Пропозиція. 2000. № 10. С. 36–38.
9. Лінчевський А. А. Селекція ячменю в Україні. Вісник аграрної науки. 2000. № 12. С. 39–40.
10. Каражбей Г. Стан та перспективи ячменю озимого на насіннєвому ринку України. 2018. URL: https://infoindustria. com.ua/stan-ta-perspektivi-yachmenyu-ozimogo- na-nasinnyevomu-rinku-ukrayini/
11. Реєстр сортів рослин України на 2000 рік. Державна комісія України по випробуванню та охороні сортів рослин Міністерства Агропромислового комплексу України. Частина 1: Зернові, круп’яні, зернобобові, олійні, технічні, прядивні, кормові, овочеві, баштанні культури та картопля. Київ, 1999. 97 с. 12. Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні на 2021 рік. Київ, 2021. Реєстр чинний станом на 11.02.2021.
13. Заєць С. О., Онуфран Л. І. Продуктивність сортів ячменю озимого на зрошуваних землях залежно від попередника та фону азотного живлення. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 66. С. 31–34.
14. Заєць С. О., Кисіль Л. Б., Гальченко Н. М. Врожайність сучасних сортів ячменю озимого за різних строків сівби і застосування регуляторів росту в умовах зрошення. Зрошуване землеробство. 2019. Вип. 72. С. 72–76.
15. Гамаюнова В. В., Кувшинова А. О. Вплив біопрепаратів на формування врожайності сортів ячменю озимого в умовах Південного Степу України. Сучасні наукові дослідження на шляху до Євроінтеграції: матеріали міжнародного науково-практичного форуму, 21–22 червня 2019 р. Таврійський Державний аграрний університет ім. Д. Моторного. Мелітополь, 2019. Ч. 1. С. 115–117.
16. Гирка А. Д., Сидоренко Ю. Я., Ільєнко О. В., Гирка Т. В. Реалізація потенціалу продуктивності сучасних сортів ячменю ярого в умовах зміни клімату. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2011. № 40. С. 114–119.
17. Ярчук І. І., Божко В. Ю. Вплив строків сівби на перезимівлю та врожайність сортів ячменю озимого в умовах північного Степу України. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2012. № 2. С. 43–46.
18. Степаненко Т. Україна зернова. Пропозиція. 2005. № 8–9. С. 28–32.
19. Заєць С. О. Технологічні заходи підвищення врожаю та покращення якості зерна ячменю озимого в умовах зрошення. Зрошуване землеробство. 2014. Вип. 62. С. 52–55.
20. Заєць С., Найдьонова В., Найдьонов В., Ніжеголенко В. Кращі сорти зернових культур для умов богари та зрошення півдня України. Пропозиція. 2006. № 2. C. 49–52.
21. Каталог сортів та гібридів. Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення. Одеса, 2019. 188 с.
22. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2018 р. Міністерство аграрної політики та продовольства України. Київ, 2018. 415 с.
23. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві. Херсон: Айлант. 2013. 403.