FORMATION OF SOWING QUALITIES OF LEGUME AND GRAIN CROPS SEEDS
Abstract
Purpose. The рurpose of the research was to study the regularities of manifestation and formation of sowing qualities of seeds of legume and grain crops. Methods. Laboratory (determination of indicators of seed sowing qualities) and statistical (processing of research results) methods were used. The material for the research was seed samples of five legume crops – chickpea, chickling vetch, lentil, red lentil and mung bean; seed samples of five grain crops – spring barley, spring durum wheat, spring soft wheat, spring filmy oats, spring naked oats. The following parameters were studied: germination energy, laboratory germination, germination rate, seedling vigour and germination index. Statistical processing of the research results included correlation analysis using Statistica software. Results. According to the research results, the highest seed germination energy was recorded for mung bean (96 %), laboratory germination – for chickling vetch and mung bean (100 %). Mung bean was also characterised by the highest seedling vigour (33.3 %) with the shortest period of seed germination (2.2 days). Mung bean had the highest germination index (0.32). The correlation analysis revealed a close correlation between the germination rate and the germination energy, laboratory germination and seedling vigour (r=-0.72...-0.81). The germination index was characterised by a direct strong correlation with the germination rate (r=0.99). Conclusions. Legume seeds had higher indicators of germination energy, laboratory germination, seedling vigour and lower indicators of germination index and germination rate compared to grain seeds. In terms of seed quality, mung bean was distinguished among legumes, and naked oats among grain crops.
References
2. Каленська С. М., Новицька Н. В., Рожко В. І., Малинка Л. В., Барзо І. Т. Поліпшення посівних якостей нуту за допомогою наночастинок біогенних металів. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2014. № 85. С. 79–83.
3. Новак Ж. М., Коцюба С. П., Полянецька І. О. Посівні якості насіння: методичні рекомендації для проведення лабораторних, практичних занять та вивчення дисципліни «Насіннєзнавство» і «Насіннєзнавство сільськогосподарських культур» для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 201 Агрономія. Умань: УНУС, 2020. 24 с.
4. На замітку аграріям: аналіз якісних показників насіння. Режим доступу: https://www.fitolab.volyn.ua/ informuiemo/314-100220201
5. Драган М. І., Грищенко Р. Є., Любчич О. Г., Ларіна С. В., Діденко Л. С. Посівні властивості насіння сільськогосподарських культур у кислому середовищі. Інститут зернового землеробства УААН. 2007. Вип. 2. С. 83–88.
6. Зубець М. В. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України. К. : Логос, 2004. 366 c.
7. Гаврилюк М. М. Насінництво і насіннєзнавство польових культур. К. : Аграрна наука. 2017. 216 с.
8. Козленко Н. Перевіряємо якість насіння перед посівом: рекомендації фахівців. Режим доступу: https://www.cherk-consumer.gov.ua/hromadianam/ u p r a v l i n n i a - f i t o s a n i t a r n o i - b e z p e k y / novyny-upravlinnia-fitosanitarnoi-bezpeky/3458
9. Баган А. В., Шакалій С. М., Барат Ю. М. Формування насіннєвої продуктивності нуту залежно від сорту та інокуляції насіння. Таврійський науковий вісник. 2020. № 111. С. 14–21. DOI https://doi.org/10.32851/22260099. 2020.111.2
10. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Формування посівних якостей насіння зернобобових культур залежно від стимулятора росту Foliar Concentrate. Таврійський науковий вісник. 2020. № 113. С. 3–9. DOI https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.113.1
11. Бушулян О. В., Січкар В. І. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування : монографія. Одеса. 2009. 248 с.
12. Їжик М. К. Сільськогосподарське насіннєзнавство: реалізація потенційних можливостей насіння. Харків, 2001. Ч. 2. 117 с.
13. Панасюк О., Панасюк Р. Вплив удобрення на показники життєздатності насіння сої. Вісник Львівського НАУ. Серія : Агрономія. 2018. № 22(2). С. 57–59. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vlnau_act_2018_22_15.
14. Радченко О. М., Сірант Л. В., Дикун М. О. Поліморфізм альфа-амілаз м’якої пшениці. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2018. Т. 22. С. 186–190.
15. Yang Y., Zhao X. L, Xia L. Q. Development and validation of a Viviparous-1 STS marker for pre-harvest sprouting tolerance in Chinese wheats. Theor. Appl. Genet. 2008. 115. P. 971–980.
16. Xia L. Q., Ganal M. W., Shewry P. R., He Z. H., Yang Y., Röder M. S. Exploiting the diversity of Viviparous-1 gene associated with pre-harvest sprouting tolerance in European wheat varieties. Euphytica. 2008. Vol. 159. P. 411–417.
17. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П.В. Основи наукових досліджень в агрономії. К: Дія. 2005. 288 с.
