Аналіз мінливості іригаційних властивостей вод Кучурганського і Барабойського водосховищ

Ключові слова: іригаційна оцінка, якість вод, типізація іригаційних вод, мінливість якості, засолення, осолонцювання.

Анотація

Мета досліджень полягає: в оцінці за різними методиками іригаційних властивостей вод Кучурганського і Барабойського водосховищ та їх мінливості протягом теплого періоду року за даними гідрохімічних спостережень Одеського обласного управління водних ресурсів 2010–2020 рр.; в порівнянні можливості іригаційного засолення та осолонцювання ґрунтів при використанні вод розглядуваних водних об’єктів для поливу; в практичному опрацюванні запропонованого удосконалення методики ДСТУ 2730:2015 на основі детальної типізації іригаційних вод. Методи. Аналіз емпіричного матеріалу на наявність грубих помилок, визначення статистичних характеристик рядів спостережень і параметрів законів розподілу показників якості вод виконано методами математичної статистики. Результати. Джерелами підживлення водосховищ на півдні Одеської області як правило є Дунай і Дністер, води яких відповідають іригаційним кондиціям. Однак, змішання дунайських або дністровських вод з водами природних джерел живлення водоймищ призводять зазвичай до зміни властивостей водних мас не на краще. Прикладом може служити водосховище Сасик, води якого після змішування з водами Дунаю придатні для зрошення лише легких, добре проникних та дренованих ґрунтів. Тоді як дунайські води підходять для поливу усіх типів ґрунтів. У статті розглядаються різни відомі методики іригаційної оцінки вод. Запропоновано детальна типізація іригаційних вод і на її основі удосконалення методики ДСТУ 2730:2015. Виконано оцінка якості вод Кучурганського і Барабойського водосховищ за розглянутими методиками. Отримано, що іригаційні властивості вод цих водосховищ суттєво відрізняються. Кучурганське водосховище: мінералізація вод протягом 90 % теплого періоду (ТП) знаходиться в діапазоні 1–3 г/дм3; за класифікацією Костякова А. М. це води з «підвищеною небезпечністю» засолення (категорія 3); сума токсичних солей в еквівалентах хлорид-іонів змінюється в діапазоні 5,4–43 мг-екв/дм3; води підтипу ІІб (84 % ТП); води придатні для поливу легких, добре проникних і дренованих ґрунтів; вміст магнію сприяє осолонцюванню протягом 70–75 % ТП. Барабойське водосховище: мінералізація вод не перевищує 1 г/дм3; за Костяковим А. М. при поливі потрібен «обережний підхід» (2 категорія) протягом 71 % ТП і в 29 % – води «добрі» (1 категорія); сума токсичних солей в еквівалентах хлорид-іонів змінюється в діапазоні 1,0–5,0 мг-екв/ дм3; співвідношення головних іонів відноситься до підтипів ІІа (53 %) і ІІб (41 %); за Бездніной С. Я. води належать до категорії І з ймовірністю 65 % протягом ТП і до категорії ІІ – 35 %; кількість магнію шкідливо впливає на ґрунт протягом 53 % ТП. Висновки. Води Кучурганського і Барабойського водосховищ придатні для зрощення, але потребують обережного підходу у зв’язку з можливістю магнієвого осолонцювання. Води Барабойського водосховища мають кращі іригаційні властивості, вони придатні для поливу більшості типів ґрунтів, води Кучурганського – тільки для поливу легких, добре проникних та дренованих ґрунтів.

Посилання

1. На півдні України може запрацювати пілотний проект з іригації землі. URL: https://www.radiosvoboda. org/a/news-irygacija-pivden-ukrajiny/31165680.html (дата звернення 10.05.2021).
2. Кулибабин А. Г., Незвинский А. Ф., Кичук И. Д. Эколого-экономические аспекты орошения и рационального природопользования в зоне Дунай- Днестровской оросительной системы Одесской области / УЭАН Украины, Черноморское отделение. Одесса, 1997. 85 с.
3. Студьонова К.С., Юрасов С.М. Зіставлення іригаційних властивостей вод річок Дунай і Дністер. Матеріали ХІХ наукової конференції молодих вчених ОДЕКУ, 25–29 травня 2020. Одеса: ОДЕКУ, 2020. С. 149.
4. Юрасов С.М., Кузьмина В.А. Іригаційна оцінка якості вод Сасику. Український гідрометеорологічний журнал. 2019. № 224. с.112–121.
5. Сидоренко Ф., Гуцул Т., Богдевич О. та ін. Довгострокові екологічні ризики забруднення басейну річки Дністер застарілими пестицидами. Матеріали міжнародної конференції „Інтеграція в ЄС та управління басейном річки Дністер”, Кишинів, 8–9 жовтня 2020 р. Кишинів: Eco-TIRAS, 2020. С. 282–285.
6. Яров Я. С. Гідрохімічний режим та екологічний стан річки Барабой. Український гідрометеорологічний журнал. 2010. № 7. С. 200–210.
7. Яров Я.С. Оцінка якості води річки Барабой за гідрохімічними показниками. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2012. Вип. 13. С. 177–186.
8. Ковалёва Н. В., Мединец И. В., Мединец С. В. Трофический статус вод Кучурганского лимана. Материалы международной конференции «Интегрированное управление трансграничным басейном Днестра: платформа для сотрудничества и современные вызовы. Тирасполь, 26–27 октября 2017 года. Тирасполь: Eco-TIRAS, 2017. С. 183–186.
9. Гидрохимические особенности двух контрастных (Дубоссарского и Кучурганского) водохранилищ / Касапова Л. В., Филипенко С. И., Руденко А. К., Калатинская М. А. Интегрированное управление трансграничным басейном Днестра: платформа для сотрудничества и современные вызовы : материалы международной конференции. Тирасполь, 26–27 октября 2017 года. Тирасполь: Eco-TIRAS, 2017. с. 164–166.
10. Костяков А. Н. Основы мелиораций. Москва : Государственное из-во сельскохозяйственной литературы, 1960. 620 с.
11. Заносова В. И., Молчанова Т. Я. Оценка качества подземных вод и степени их пригодности для орошения. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2017. № 6 (152). С. 49–53.
12. Безднина С. Я. Научные основы оценки качества воды для орошения. Рязань: Изд. РГАТУ, 2013. 171 с.
13. Слюсарев В. Н., Терпелец В. И., Швец Т. В. Методические указания по проведению практических занятий по дисциплине «Мелиоративное почвоведение». Краснодар : КубГАУ, 2014. 26 с.
14. Зайдельман Ф. Р. Мелиорация почв: ученик. 3-е изд. испр. и доп. Москва : Изд-во МГУ им. М. В. Ломоносова, 2003. 448 с.
15. Алёкин О. А. Основы гидрохимии. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1970. 446 с.
16. Атдаев С., Акмамедов Б. Качество воды главного коллектора туркменского озера «Алтын Асыр». Международный научно-практический журнал. 2012. № 3-4. С. 18–19.
17. Справочное руководство гидрогеолога. 3-е изд. перераб. и доп. Том. 1 / под ред. проф. В. М. Максимова. Ленинград : Недра, 1979. 512 с.
Опубліковано
2023-03-03
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО