УСПАДКУВАННЯ МАСИ ЗЕРНА КОЛОСА ГІБРИДАМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНОГО ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ
Анотація
Мета. Встановити характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції маси зерна колоса з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували ознаку «маса зерна колоса» переважно за типом наддомінування (гетерозису) та домінуванням. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування батьківської форми з продуктивним колосом. Перспективи використання ефекту гетерозису у гібридів пшениці м’якої з залученням контрастних за морфобіологічними, генетичним, еколого-географічним походженням батьківських компонентів не передбачують позитивних результатів за показником «маса зерна колоса». Проведення індивідуальних доборів високопродуктивних генотипів за показником «маса зерна колоса» необхідно проводити з урахуванням специфічності кореляцій в гібридних популяціях за їх педігрі. Тип кореляції між масою колоса і тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» носив виключно популяційно-генотиповий характер. Маса зерна колоса має достатньо високу мінливість, успадковуваність для проведення ефективних доборів. Висновки. Встановлено характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів F1, F 2 пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Коефіцієнт кореляції між масою зерна колоса та тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» становив –0,078…0,204, що свідчить про можливості проводити добори генотипів з крупним колосом серед усіх груп стиглості. У більшості гібридних популяцій спостерігалась позитивна висока залежність маси зерна колосу та урожайності зерна (r=0,624…0,803), що передбачає перспективність доборів на урожайність за показником «маса зерна колосу».
Посилання
2. Gilliham M., Able J. A., Roy S. J. Translating knowledge about abiotic stress tolerance to breeding programmers. Plant Journal. 2017. Vol. 90. P. 898–917. doi: 10.1111/ tpj.13456.
3. Лифенко С. П., Єриняк М. І., Нарган Т. П., Наконечний М. Ю., Подуст Ю.І. З історії селекції сортів пшениці озимої м’якої інтенсивного типу. Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. 2012. Вип. 20 (60). С. 28–43.
4. Моргун В. В. Внесок генетики і селекції рослин у забезпечення продовольчої безпеки України. Вісник НАН України. 2016. № 5. С. 20–23.
5. Орлюк А. П. Теоретичні основи селекції рослин. Херсон : Айлант, 2008. 517 с.
6. Лихочвор В. В. Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы. Зерно. 2008. № 7. С. 24–28.
7. Лозінська Т. П. Формування елементів продуктивності нових сортів пшениці м’якої ярої в умовах Лісостепу України. Агробіологія. 2013. Вип. 10(100). С. 22–25.
8. Лозінський М. В., Устинова Г. Л., Ображій С. В., Діхтяренко В. М. Особливості успадкування маси зерна головного колосу за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Аграрні інновації. 2021. № 9. С. 61–68. doi: 10.32848/agrar. innov.2021.9.10
9. Собко М. Г., Глупак З. І., Крючко Л. В., Бутенко А. О. Формування врожайності та якості зерна сучасних сортів пшениці озимої різних за географічним походженням. Аграрні інновації. 2022. № 12. С. 60–69. doi: 10.32848/agrar.innov.2022.12.10
10. Орлюк А. П. Генотипові кореляції між урожайністю та компонентними ознаками пшениці м’якої озимої за різних екологічних умов. Таврійський науковий вісник. 2012. № 78. С. 62–71.
11. Орлюк А. П., Козакова О. В., Гребенюк А.О. Ефективність добору за ознакою «маса головного колосу» озимої м’якої пшениці. Зрошуване землеробство. 2008. Вип. 49. С. 132–135.
12. Базалій В. В., Бойчук І. В. Трансгресивна мінливість гібридів пшениці м’якої озимої і її використання в селекції. Таврійський науковий вісник. 2012. № 78. С. 3–8.
13. Лозінська Т. Успадкування та трансгресивна мінливість маси зерна колоса у F1 і F 2 пшениці ярої. ΛΌГOΣ. Мистецтво наукової думки. 2019. № 4. С. 129–131.
14. Жупина А. Ю., Базалій Г. Г., Усик Л. О., Марченко Т. Ю., Лавриненко Ю.О. Успадкування висоти рослин гібридами пшениці озимої різного еколого генетичного походження в умовах зрошення. Аграрні інновації. 2021. № 10. С. 122–129. doi: 10.32848/agrar. innov.2021.10.19.
15. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях / Вожегова Р. А. та ін. Херсон : Грінь Д. С., 2014. 286 с.
16. Базалій В. В. Принципи адаптивної селекції озимої пшениці в зоні Південного Степу. Херсон : Айлант, 2004. 244 с.
17. Олійник К. М., Юла В. М. Морфофізіологічні особливості формування продуктивності пшениці ярої в умовах зміни клімату. Вісник аграрної науки. 2019. № 11(800). С. 34–41. doi: 10.31073/ agrovisnyk2019011-05.
