ВМІСТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ В ЗЕРНІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ

Анотація

Мета. Виявити зміну вмісту мікроелементів в зерні пшениці м’якої озимої за різних доз і систем удобрення та позакореневого підживлення хелатними добривом в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Вміст мікроелементів в зерні визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії за ГОСТ 30178–96 в лабораторії TerraLab. В досліді використовували: хелатне добриво Наніт, аміачну селітру, 34 %, суперфосфат гранульований, 20,5 % та калій хлористий, 60 %, а також гній великої рогатої худоби. Результати. У роботі науково-обгрунтовано та встановлено, що вміст мікроелементів у зерні пшениці озимої закономірно змінюється залежно від систем удобрення та позакореневого підживлення. Виявлено, що за всіх систем удобрення, порівняно з контрольним варіантом, знижується у зерні вміст цинку та міді, а за – N45Р45K45 кобальту та молібдену. Проте за органо-мінеральної системи 9 т/гною + N45P67,5K36 – у зерні найбільший вміст заліза, цинку, міді. За мінеральної системи удобрення N90Р90K90 – зерно містить більше мангану та бору, а за – N45Р45K45– в зерні високий вміст кобальту та молібдену. Після позакореневого підживлення пшениці озимої, незалежно від систем удобрення, вміст усіх мікроелементів у зерні підвищується на: 5–12 % – цинку, мангану, бору, 20–33 % – заліза, молібдену, майже вдвічі – міді і кобальту. Причому за органо-мінеральної системи у зерні збільшується вміст заліза, цинку, міді, бору. За мінеральної системи удобрення (N90Р90К90) – у зерні вищий рівень мангану і високий – бору, а за мінеральної системи (N45Р45К45) зерно відрізняється підвищеним вмістом молібдену і кобальту і тільки дещо поступається високому вмісту заліза за органо-мінеральної системи. Для прогнозованого та ефективного збагачення мінерального складу зерна пшениці озимої кращою була органо-мінеральна система удобрення разом з позакореневим підживленням хелатним добривом Наніт.