ВМІСТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ В ЗЕРНІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ

Ключові слова: пшениця озима, мінеральні добрива, органічні добрива, халатне добриво, хімічні елементи.

Анотація

Мета. Виявити зміну вмісту мікроелементів в зерні пшениці м’якої озимої за різних доз і систем удобрення та позакореневого підживлення хелатними добривом в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Вміст мікроелементів в зерні визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії за ГОСТ 30178–96 в лабораторії TerraLab. В досліді використовували: хелатне добриво Наніт, аміачну селітру, 34 %, суперфосфат гранульований, 20,5 % та калій хлористий, 60 %, а також гній великої рогатої худоби. Результати. У роботі науково-обгрунтовано та встановлено, що вміст мікроелементів у зерні пшениці озимої закономірно змінюється залежно від систем удобрення та позакореневого підживлення. Виявлено, що за всіх систем удобрення, порівняно з контрольним варіантом, знижується у зерні вміст цинку та міді, а за – N45Р45K45 кобальту та молібдену. Проте за органо-мінеральної системи 9 т/гною + N45P67,5K36 – у зерні найбільший вміст заліза, цинку, міді. За мінеральної системи удобрення N90Р90K90 – зерно містить більше мангану та бору, а за – N45Р45K45– в зерні високий вміст кобальту та молібдену. Після позакореневого підживлення пшениці озимої, незалежно від систем удобрення, вміст усіх мікроелементів у зерні підвищується на: 5–12 % – цинку, мангану, бору, 20–33 % – заліза, молібдену, майже вдвічі – міді і кобальту. Причому за органо-мінеральної системи у зерні збільшується вміст заліза, цинку, міді, бору. За мінеральної системи удобрення (N90Р90К90) – у зерні вищий рівень мангану і високий – бору, а за мінеральної системи (N45Р45К45) зерно відрізняється підвищеним вмістом молібдену і кобальту і тільки дещо поступається високому вмісту заліза за органо-мінеральної системи. Для прогнозованого та ефективного збагачення мінерального складу зерна пшениці озимої кращою була органо-мінеральна система удобрення разом з позакореневим підживленням хелатним добривом Наніт.

Посилання

1. Губеня В. О. Технологія хлібобулочних виробів антианемічного призначення для закладів ресторанного господарства. Автореферат дис. канд. техн. наук; 05.18.16 – технологія харч. продукції. К.: НУХТ, 2018. 20 с.
2. Liubych V. Improvement of the process of hydrothermal treatment and peeling of spelt wheat grain during cereal production / V. Liubych, V. Novikov, I. Polianetska, S. Usyk, V. Petrenko, S. Khomenko, V. Zorunko, O. Balabak, V. Moskalets, T. Moskalets. Eastern European Journal of Enterprise Technologies. 2019. № 3(11). Р. 40–51.
3. Silchuk Т., Nazar М., Golikova Т. Research on technological properties of potato cellulosefor bread production. Journal of Faculty of Food Engineering 2016. Volume XV (4). Р. 299–305.
4. Сильчук Т. А. Хліб з житнього борошна зниженої якості. Наук. пр. нац. ун-ту харч. технологій. 2008. № 25. Ч. 1. С. 81–83.
5. Господаренко Г. М., Машинник О. О. Вплив позакореневих підживлень мікродобривами на продуктивність ячменю ярого на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу. Зб. наук. пр. Вінницького НАУ. Серія: Сільськогосподарські науки. 2011. № 9 (49). С. 3–10.
6. Левитанов С. Капризный злак. Новое сельское хозяйство. 2006. № 2. С. 46−50.
7. Власюк П. А. (1965). Физиологические функции микроэлементов и их топография в живых организмах. Применение микроэлементов в сельском хозяйстве. Киев: Наукова Думка, 1965. С. 18–32.
8. Ткачук К. С. Вплив позакореневого підживлення на чисельність несимбіотичних азотфіксаторів у грунті та виділення <$EboldromanHsup+>- іонів клітинами коренів озимої пшениці / К. С. Ткачук, М. М. Богдан, С. Я. Коць, Л. В. Титова. Физиология и биохимия культурных растений.2007. Т. 39. № 3. С. 220–224.
9. Гребенникова Л. Ю., Забара Ю. М. [Специальные удобрение]. Киев: ООО «Аграр Медиен Украина», 2016. 250 с.
10. Господаренко Г., Карнаух О., Alexander A. Мікроелементи і добрива в живленні рослин]. Кам’янець-Подільський: ТОВ Друкарня «Рута», 2020. 348 с.
11. Любич В. В. Вміст хімічних елементів у зерні пшениці м’якої озимої залежно від виду, доз і строків застосування азотних добрив. Таврійський науковий вісник. 2019. № 107. С. 117-124.
12. Svecnjak, Z., Jenel, M., Bujan, M., Vitali, D., & Vedrina Dragojević, I. Trace element concentrations in the grain of wheat cultivars as affected by nitrogen fertilization. Agricultural and Food Science. 2013. 22 (4). рр. 445–451. https://doi.org/10.23986/afsci.8230
13. Kwiatkowski, C. A., Haliniarz, M., Tomczyńska- Mleko, M., Mleko, S., & Kawecka-Radomska, M. The content of dietary fiber, amino acids, dihydroxyphenols and some macro- and micronutrients in grain of conventionally and organically grown common wheat, spelt wheat and proso millet. Agricultural and Food Science, 2015. 24(3). РР. 195–205. https://doi. org/10.23986/afsci.50953
14. Bulut S., Öztürk А., Yıldız N., Karaoğlu М. Mineral composition of wheat species as influenced by different fertilizer sources and different weed control practices. Gesunde Pflanzen (2022). https://doi.org/10.1007/ s10343-022-00671-w [in English].
15. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ : ТОВ «ЮНІВЕСТ МЕДІА». 2020. 895 с.
16. Коць С.Я., Петерсон Н.В. Мінеральні елементи і добрива в живлені рослин. К.: Логос, 2005. 150 с.
17. Смоляр В.І. Фізіологія і гігієна харчування. К.: Здоров’я, 2000. 336 с.
Опубліковано
2022-09-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО