СУСПЕНЗІЯ МІКРОВОДОРОСТІ ЯК СТИМУЛЯТОР СИНТЕЗУ ЛИСТКОВИХ ПІГМЕНТІВ ЩЕПЛЕНИХ САДЖАНЦІВ ВИНОГРАДУ

Ключові слова: Chlorella vulgaris Bejer., хлорофіл а, хлорофіл b, каротиноїди, сума хлорофілів а b.

Анотація

Мета. Встановлення впливу суспензії живої хлорели Chlorella vulgaris Bejer. на накопичення фотосинтетичних пігментів (хлорофіли а, b, каротиноїди) у тканинах листків щеп та саджанців винограду. Методи. Дослідження проводили протягом 2019 – 2022 рр. у відділі розсадництва, розмноження та біотехнології винограду ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» НААН України. Матеріалом для досліджень були щепи та саджанці сортів Аркадія, Каберне Совіньйон, які виготовляли на підщепі Р х Р 101-14. Для роботи використовували водні розчини суспензії живої хлорели – Chlorella vulgaris Beijer. чистий та збагачений германієм. Їх використовували для вимочування компонентів щеп та для поливу щеп і саджанців винограду в шкілці. Результати. Інтенсивний синтез листкових пігментів щеп і саджанців винограду відбувався після застосування водного розчину суспензії живої хлорели Chlorella vulgaris Beijer. розведення 1:5 для вимочування компонентів щеп. У середньому за сортами, у рослин цього варіанту вміст хлорофілу а перевищував контрольний показник на 34,5 %, вміст хлорофілу b – на 30,0 %, вміст каротиноїдів – на 34,5 %. Після застосування суспензії живої хлорели для поливу щеп і саджанців у шкілці, більш ефективним, з точки зору впливу на синтез листкових пігментів, був штам Chlorella vulgaris Beijer., збагачений германієм розведення 1:5. Порівняно з контролем рослин цих варіантів за показником суми хлорофілів переважали контроль на 57,7 %, за вмістом каротиноїдів – на 51,2 %. Висновки. Результати експериментальних досліджень показали, що суспензія живої водорості Chlorella vulgaris Beijer. загалом позитивно впливає на накопичення фотосинтетичних пігментів у тканинах листків щеп і щеплених саджанців винограду. Її доцільно застосовувати для вимочування компонентів щеп та поливу щеп і саджанців у шкілці протягом вегетації (на вибір). Після застосування на технологічному етапі вимочування компонентів щеп винограду найбільш інтенсивний синтез пігментів у листках рослин відбувався за використання водного розчину Chlorella vulgaris Beijer. розведення 1:5, після застосування на технологічному етапі вирощування рослин у шкілці (полив) – за використання водного розчину Chlorella vulgaris Beijer., збагаченої германієм, розведення 1:5.

Посилання

1. Гродзинский А. М., Гродзинский Д. М. Краткий справочник по физиологии растений. Киев: Наук. думка, 1973. 591 с
2. Лебедева Т. С., Сытник К. М. Пигменты растительного мира. Киев: Наук. думка, 1986. 87 с.
3. Мальцева Н. М., Гаєвський А. П., Дерев’янко К. Ю. Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору. Физиология и биохимия культурных растений. 2011. Т. 43, № 5. С. 403–411.
4. Макрушин М. М., Макрушина Є. М., Петерсон Н. В., Мельников М. М. Фізіологія рослин: підручник /За редакцією професора М. М. Макрушина. Вінниця: Нова Книга, 2006. 416 с.
5. Бобровська А. А. Вплив біостимулятора – суспензії хлорели на показники продуктивності суниці садової в умовах Півдня України: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «Магістр»: 203. Одеса: ОДАУ. 2021. 92 с.
6. Пєсарогло О. Г., Балан Г. О., Неплій Л. В., Пожарицький О. П. Дослідження фунгіцидної та імуномодулюючої активності комплексів германію та кобальту на озимій пшениці. Аграрний вісник Причорномор’я. 2018. Вип. 88. С. 91-98.
7. Шаров С. В., Кудряшова Н. В., Никольский В. М., Горелов И. П. Регуляторы роста и развития растений на основе экологически чистых комплексонов : тез. докл. IV Междунар. конф. по экологической химии. Кишинёв. 2005. С. 59.
8. Рудик В. Ф., Бульмага П. П., Максакова С. В. Оптимизация состава питательной среды для культивирования Spirulina platensis Geitl (Cyanophyta) методом математического планирования эксперимента. Альгология. 2008. Т. 18, № 3. С. 337-346.
9. Лукевиц Э. Я., Гар Т. К., Игнатович Л. М., Миронов В. Ф. Биологическая активность соединений германия. Рига: Знание. 1990. 191 с.
10. Суспензія хлорели. Технічні умови. ТУ У 03.0-37613791-001:2017. Дата надання чинності з 24.04.2017 р. Чинні до 24.04.2027 р.; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на ТУ У 20.4-376113791-002:2018. Протокол експертизи № 25693 від 26.10.2018. Державна установа «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва» Національної академії медичних наук України.; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи ТУ У 20.4-376113791-003:2018. Протокол експертизи № 1201 від 30.07.2018. Державна установа «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва» Національної академії медичних наук України.
11. Шарило Ю. Є., Деренько О. О., Дюдяєва О. А. Використання водоростей виду Chlorophyta як біологічний метод очищення водойм. Водні біоресурси і аквакультура. Херсон: Видавничий дім «Гельветика». 2020. С. 88-102.
12. Заболотний О. І., Розборська Л. В., Жиляк І. Д., Даценко А. А. Вміст пігментів і чиста продуктивність фотосинтезу кукурудзи за використання регуляторів росту рослин. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2021. Вип. 4, № 46. С. 9-15.
13. Гадзовський Г. Л., Новицька Н. В., Мартинов О. М. Вміст хлорофілу в листках рослин та урожайність сої за внесення хелатних мікродобрив. Таврійський науковий вісник. Херсон: Видавничий дім «Гельветика». 2019. № 105. С. 34-38.
14. Kots S. Y., Rybachenko L. I., Khrapova A. V. et al. Composition of pigment complex in leaves of soybean plants, inoculated by Bradyrhizobium japonicum, subject to metal nanocarboxylates and various-levels of water supply. Biosystems Diversity. 2022. Vol. 30, № 1. С. 80-87. doi:10.15421/012208.
15. Wang Z. B., Wang Y. F., Zhaо J. J. et al. Effects of GeO2 on chlorophyll fluorescence and antioxidant enzymes in apple leaves under strong light. Photosynthetica. 2018. Vol. 56. P. 1081–1092. https://doi.org/10.1007/ s11099-018-0807-7
16. Hajnal-Jafari T., Seman V., Stamenov D., Đurić S. Effect of Chlorella vulgaris on Growth and Photosynthetic Pigment Content in Swiss Chard (Beta vulgaris L. subsp. cicla). Polish journal of microbiology. 2020. Vol. 69, № 2. С. 1–4. https://doi. org/10.33073/pjm-2020-023
17. Рознюк Х. Фізіолoго-біохімічні та агробіологічні показники рослин винограду за обробки препаратом хлорели : дипломна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр». Одеса, 2019. 55 с.
18. Шерер В. А., Зеленянская Н. Н. Особенности виноградного растения и методы оценки показателей органов и тканей: научно-методическое пособие. Одесса: ННЦ «ИВиВ им. В. Е. Таирова», 2011. 114 с.
19. Фекета І. Ю. Фізіологія рослин. Методичні вказівки з дисципліни фізіологія рослин для студентів спеціальності 6.130400 – лісове господарство. Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2011. 56 с.
20. Boardman N. K. Comparative photosynthesis of sun and shade plants. Annual review of plant physiology. 1977. Vol. 28, № 1. P. 355-377.
21. Ничипорович А. Фотосинтез и рост в эволюции растений и в их продуктивности. Физиология растений. 1980. Т. 27, № 5. С. 917–941.
Опубліковано
2022-09-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО