Influence of podzolic chernozem liming and fertilizer on maize yield

Keywords: nitrogen, phosphorus, potassium, defecate, productivity, crop rotation, rotation

Abstract

Aims. To establish the liming effect in combinationwith the application of different types and doses of mineralfertilizers on maize yield in the field crop rotation. Methods. Field, statistical, analysis. Results. The influence ofdifferent doses of defecates and mineral fertilizers on maizeyield formation in the field crop rotation of the Right BankForest-Steppe of Ukraine is considered. Maize respondedwell to both liming chernozem podzolic and improving plantmineral nutrition. Depending on these factors and weatherconditions, the grain yield in the experiment varied from3.62 to 15.61 t/ha. Fertilization had a significant effect oncrop formation. During two crop rotations, maize grain yieldincreased from 5.08 to 10.61 t/ha with N120P90 applicationor 2.1 times. The application of complete mineral fertilizer(N120P90K90) increased this figure to 11.12 t/ha or 2.2 times.Increasing fertilizer dose to N160P120K120 provided 12.89 t/ha of maize grain or 2.5 times more than variant withoutfertilizer. Soil liming increased fertilizer efficiency. This wasespecially evident in the first years after the defecate. Thus,in the background of its application at a dose of 4.5 t/ha,the yield increase was 5-7%, while at a dose of 9.0 t/ha –7–10%. At a high dose of defecate (13.5 t/ha) the increasein yield was insignificant. Conclusions. During two croprotations, the increase in maize grain yield after fertilizerapplication at the dose of N120P90K90 was 5.53 t/ha or 109%.A further increase in fertilizer dose to N160P120K120 increasedthe yield by only 5%. Liming of soil increases fertilizereffectiveness, especially in the first years after the defecate.With the introduction of 4.5, 9.0 and 13.5 t/ha of defecate fortwo crop rotations, the increase in maize grain yield in thebackground of N160P120K120 was 0.42, 0.64 and 0.81 t/(ha ∙year), respectively. Even without the application of mineralfertilizers, liming increased it by 0.23–0.40 t/(ha ∙ year)depending on defecate dose. Liming efficiency increaseswith the application of potash fertilizers.

References

1. Каменщук Б.Д. Шляхи підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 85–92.
2. Малієнко А.М., Борис Н.Є. Типовість гідротермічних умов зони Правобережного Лісостепу та їх вплив на продуктивність кукурудзи. Агробіологія : збірник наукових праць. 2019. № 1. С. 55–64.
3. Янош Н. Кукурудза. Вінниця : ФОП Корзун Д.Ю., 2012. 580 с.
4. Каленська С.М., Таран В.Г., Данилів П.O. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 42–49.
5. Камінський В.Ф., Асанішвілі Н.М. Формування якості зерна кукурудзи різних напрямів використання залежно від технології вирощування в Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 74–84.
6. Асанішвілі Н.М., Буслаєва Н.Г., Шляхтурова С.П. Вплив агрохімічного навантаження на забезпеченість рослин елементами живлення та врожайність кукурудзи в Лісостепу. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2020. Вип. 32. С. 9–19.
7. Борис Н.Є., Красюк Л.М. Поживний режим сірого лісового ґрунту залежно від систем основного обробітку і удобрення в короткоротаційній зерновій сівозміні. Агробіологія. 2020. Вип. 2. С. 16–26.
8. Господаренко Г.М., Прокопчук І.В., Бойко В.П. Засвоєння основних елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив кукурудзою. Зб. наук. пр. Уманського НУС. 2019. Вип. 95. Ч. 1. С. 76–89.
9. Кохан А.В., Глущенко Л.Д., Лень О.І. та ін. Продуктивність сортів і гібридів кукурудзи за різних систем удобрення та беззмінного їх вирощування. Вісник аграрної науки. 2019. № 10(799). С. 18–23.
10. Рудавська Н.М., Гук Р.М. Вплив удобрення на формування врожаю гібридів кукурудзи. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 123–134.
11. Танчик С.П., Центило Л.В. Особливості удобрення кукурудзи за її вирощування на чорноземі типовому в Лісостепу України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2017. № 269. С. 74–83.
12. Свидинюк І.М., Асанішвілі Н.М., Величко В.П. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від технологічних факторів у північному Лісостепу. Землеробство. 2006. № 78. С. 40–46.
13. Кавецький С.В., Логинова И.В. Удобрение кукурузи и сои : научнопрактические рекомендации. Киев : Українська видавнича спілка ім. Ю. Липи, 2013. 182 с.
14. Шинкарук Л. Вплив макро- і мікродобрив на врожайність кукурудзи. Вісник Львівського НАУ: Агрономія. 2021. № 25. С. 162–166.
15. Агафонов Н.С. Тороп Е.А., Тороп А.А. К методике изучения структуры урожая. Селекция и семеноводство. 2005. № 4. С. 7–12.
16. Рудавська Н.М., Глива В.В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. № 64. С. 120–132.
Published
2022-07-13
Section
MELIORATION, ARABLE FARMING, HORTICULTURE