Sowing millet in the system of adaptation of agricultural production to the global current challenges
Keywords:
sowing millet, biological peculiarities, growing technology, economical usage, global challenges, and conditions of war actions.
Abstract
production to the global current challenges The aim of the article is the analysis of contemporary information concerning biological features of sowing millet, notification of world experience and generalization of agricultural, technological and economical benefits of culture, study of contemporary tendenciesof its production and peculiarities of its growing, perspectives of effective usage of biological benefits of culture in the system of contemporary agrarian production in the aspects of current world challenges and problems, caused by war between Russian Federation in the Ukraine. The methodic of researches. The work is done with usage of analysis and generalization of published results of native and foreign scientists. It was used generally approved methods of scientific knowledge – dialectical, abstract-logical and analytical ones. The results of researches. On the base of generalization of scientific native and foreign work outs and practical experience it was highlighted such unique biological peculiarities of millet as precocity, wide measure of term of sowing, drought resistance, heat resistance, plasticity to conditions of growing, wide economical usage of biological mass. It was concentrated attention to the fact that mentioned peculiarities of millet permit to use it successfully for adjustment of grain and fodder balance, optimization of field and irrigation crop rotations violated as a result of extreme weather conditions and war actions. A large number of native varieties guarantee simultaneously wide possibility of choice for concrete conditions but it need accounting of their morphological and physiological reactions on specific conditions of their alternative placement, that is connected with key technological elements and influenced on effectiveness of usage of intensification factors. Growing of millet permits to get full-fledged grain products and after limitation permits to go in a simple way to traditional system of agrarian production. Conclusions. Sowing millet is the unique culture of wide usage that permits to adapt and to stabilize agrarian production in extreme conditions of hybrid war. Scientific researches concerning rational usage of culture in crop rotations of intensive type must be directed to the work out of resource saving and adaptive technologies directed to increase of productivity and cost recovery in crop rotations in a whole.
References
1. Петренко О. П. Фінансово-економічний аналіз ринку зерна як передумова продовольчої безпеки України. Modern Economics. 2019. № 13. С. 207-212. 1. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V13(2019)-32
2. Кращенко О. А. Аналіз конкурентоспроможності виробництва зерна у розрізі регіонів. Ефективна економіка. 2013. № 9. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=2334
3. Лотиш О. Я. Стратегічний аналіз зернової галузі України: стан та перспективи розвитку. Інтелект XXI. 2018. № 3. С. 74-79.
4. Наукові основи адаптації систем землеробства до змін клімату в південному Степу України:Монографія / за наук. Ред. Чл.-кор. НААН Р. А. Вожегової, Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 752 с.
5. Hafiz M., Rizwan Mazhar, Muhammad Aslam Khan, Naveed Aslam. Effectof Climate Changeon Agriculture – Farming Trend. URL: https://farmingtrend. com/effect-of-climate-change-on-agriculture/1/6
6. Береговой В. К. Продовольча проблема і використання ріллі під зерновими культурами. Агросвіт. 2011. № 12. URL: http://www.agrosvit. info/?op=1&z=648&i =2
7. Challinor A. et al. Impro ving the use of сrop models fo rrisk assess ment and climate change adaptation. Agric. Syst. 2018. Vol. 159. P. 296–306.
8. Камінська А. І. Стан виробництва та кон’юнктура ринку проса в Україні. Ефективна економіка. 2015. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_1_26
9. Злидник М. І. Міжнародна оцінка конкурентоспроможності вітчизняної продовольчої продукції. Національна економіка Інтелект ХХІ. 2020. № 3. С. 26-31.
10. Lágler R. et al. Morphological and molecular analysis of common millet (P. miliaceum) cultivars compared to an aDNA sample from the 15-th century (Hungary). Euphytica. 2005. Vol. 146(1). P. 77–85.
11. Vetriventhan M. et al. Genetic and genomic resources, and breeding for accelerating improvement of small millets: current status and future interventions. Nucleus. 2020. Vol. 63(3). P. 217–39.
12. Li X., Yadav R., Siddique K. Neglected and underutilized crop species: the key to improving dietary diversity and fighting hunger and malnutrition in Asia and the Pacific Front Nutr. 2020. Vol. 7(254). P. 593-711.
13. Fao stat.fao. org.ua. 2022. URL: https://www.fao.org/ faostat/ru/#data/QCL (дата звернення: 18.02.2022).
14. Гордієнко Г. Історія культурних рослин. Мюнхен, 1970. С. 60-64.
15. Earliest domestication of common millet in East Asia extended to 10000 years ago. URL: https://www. researchgate.net/publication/ 24345956 (дата звернення: 23.02.2022).
16. Lu H. et al. Earliest domestication of common millet (Panicum miliaceum) in East Asia extended to 10,000 years ago. Proc Natl Acad Sci USA. 2009. Vol. 106(18). P. 736–772. DOI: https:// doi. org /10.1073/pnas.0900158106
17. Жам О. Колекція давніх зернових культур у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Наукові записки НІЕЗ «Переяслав». 2019. Випуск 15 (17). С. 128-135.
18. Горбаненко С. А., Журавльов О. П., Пашкевич Г. О. Сільське господарство жителів Пастирського городища. К. : Академперіодика, 2008. 188 с.
19. Культурные растения и их сордичи : Систематика, география, цитогенетика, иммунитет, экология, происходжение, использование. Изд. 3-е, перераб. и доп. М.: Колос, 1971. 752 с.
20. Мазур В. А. Поліщук І. С. Телекало Н. В. Мордванюк М. О. Рослинництво: навч. посіб. Вінниця : Видавництво ТОВ «Друк», 2020. 352 с
21. Sorghum and Millets (Second Edition) Chemistry, Technology and Nutritional Attributes Chapter 5 – Grain Structure and Grain Chemical. 2019. P. 85-129 DOI: https:// doi.org /10.1016/B978-0-12-811527-5.00005-8
22. Lata C. Advances in omics for enhancing abiotic stress tolerance in millets. Proc. Indian Natl. Sci. Acad. Vol. 81. P. 397–417. DOI: https:// doi.org/ 10.16943/ptinsa/2015/v81i2/48095
23. Singh M., Salej S. Millets, Pseudo Cereals : Genetic Resources and Breeding Advancement. Duxford, United Kingdom: Woodhead Publishing. 2021. URL: https://lib.ugent.be/catalog/ebk01:4100000011462444
24. Boukail S. et al. Genome wide association study of agronomic and seed traits in a world collection of proso millet (Panicum miliaceum L.). BMC Plant Biol. 2021. Vol. 21. P. 330 DOI: https:// doi.org /10.1186/ s12870-021-03111-5
25. Liu M., et al. Genetic diversity and population structure of broomcorn millet (Panicum miliaceum L.) cultivars and landraces in China based on microsatellite markers. Int J Mol Sci. 2016. Vol. 17(3). P. 370.
26. Zohary D., Hopf M. Domestication of plants in the Old World, third edition. Oxford: University Press, 2000. 83 p.
27. Habiyaremye C. et al. Proso millet (Panicum miliaceum L.) and its potential for cultivation in the Pacific North-West, U.S.: a review. Front Plant Sci. 2017. Vol. 7. P. 1961. DOI: https://doi.org/10.3389/ fpls.2016.01961.
28. Aziz Nurbekov et al. Potential of pearl millet as a forage crop in wheat-based double cropping system in Central Asia. SAT eJournal. 2013. Vol. 11. P. 1-5.
29. Baltensperger D. Progress with proso, pearl and other millets. In Trends in New Crops and New Uses; ASHS Press: Alexandria, VA, USA. 2002. P. 100–103. URL: https://www.researchgate.net/publication/237297201_ Progress_with_Proso_Pearl_and_Other_Millets.
30. Reddy V. G., Upadhyaya H. D., Gowda C. L. Morphological characterization of world’s proso millet germplasm collection. J. SAT Agric. Res. 2007. Vol. 3. P. 4. URL:https://www.researchgate. n e t / p u b l i c a t i o n / 2 6 5 2 0 4 0 0 _ M o r p h o l o g i c a l _ characterization_of_world's_proso_millet_germplasm.
31. Calamai A. et al. Evaluation of the agronomic traits of 80 accessions of proso millet (Panicum miliaceum L.) under Mediterranean pedoclimatic conditions. Agriculture. 2020. Vol. 10(12). P. 578.
32. Jones H. et al. Approaches and constraints of using existing landrace and extant plant material to understand agricultural spread in prehistory. Plant Genet Res. 2008. Vol. 6(2). P. 98–112.
33. Parthasarathy Rao P., Basavaraj G. Status and prospects of millet utilization in India and global scenario. In: Millets: promotion for food, feed, fodder, nutritional and environment security. Proceedings of Global Consultation on Millets Promotion for Health & Nutritional Security Society for Millets Research, ICAR Indian Institute of Millets Research, Hyderabad. 2015. P. 197–209.
34. Юрковська В., Овсянникова Л., Валевська Л., Щербатюк С. Споживні властивості зерна проса. Стан і перспективи харчової науки та промисловості : тези доповідей міжнародної науково-технічної конференції, 8-9 жовтня 2015 р. ТНТУ, 2015. С. 114-115.
35. Yurkovska V., Ovsyannikov L., Valevska L., Shcherbatyuk S. Consumer properties of milet. Book of abstracts. International scientific and technical conference "State and prospects of food science and industry", (Tern., 8-9 October 2015). P. 114-115.
36. Taylor J., Schober T., Bean S. Novel food and nonfood uses for sorghum and millets. J. Cereal Sci. 2006. Vol. 44(3). P. 252–71.
37. Saleh A., Zhang Q., Chen J., Shen Q. Millet grains: nutritional quality, processing, and potential health beneits. Compr Rev Food Sci F. 2013. Vol. 12(3). P. 281–95. 38. Кващук О. В., Сучек М. М., Хоміна В. Я., Пастух О. Д. Круп’яні культури: навч.посіб. Кам’янець- Подільський: ПП «Медобори 2006», 2013. 288 с.
39. Ali Faramarzi, Soleiman Jamshidi, Kurosh Siami. Рlant density effect on yeild and yield components of common millet cultivars as second crop in miyaneh region. International Conference on Biology, Environment and Chemistry United Arab Emirates, Dubai, 2011. P. 277-279. URL: https://www.researchgate.net/ publication/274002896_Plant_Density_Effect_on_ Yeild_and_Yield_Components_of_Common_Millet_ Cultivars_as_Second_Crop_in_Miyaneh_Region
40. Аверчев О. В. Науково-виробничі рекомендації з технології вирощування проса в Причорноморському степу України. Херсон : Олді плюс, 2008. 23 с. 41. Гринюк И. М. Влияние способов и норм сева проса на его урожайность в условиях Приднестровской зоны Ивано-Франкивской области. Сборник научных трудов Международной конференции посвященной 30-летию научно-исследовательского института крупяных культур. Каменец-Подольский, 2002. С. 228–235.
42. Черенков В. А. та ін. Рекомендації по вирощуванню гречки і проса. Дніпропетровськ, 2013. С. 23.
43. Каленська С. М., Черній В. П. врожайність зерна проса залежно від елементів біологізації техно- логії його вирощування. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технологічного університету. 2016. Вип. 24 Ч. 1. С. 101-108.
44. Бєлєніхіна А. В., Костромітін В. М., Глубокий О. М. Адаптивність і екологічна пластичність сортів проса залежно від умов року. Вісник Центру нау- кового забезпечення АПВ Харківської області. 2013. Вип. 15. С. 10-16.
45. Каталог сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2021 р. Охорона прав на сортирослин: офіц. бюл. Мін. АгрополітикиУкраїни, Держ. служба з охорони прав на сортирослин. К. : ТОВ «Алефа», 2021. 531 с.
46. Константинов С. И., Шапина Л. Я., Линник В. М. Методы и результаты селекции проса в лесо- степи Украины. Селекция и семеноводство. 1988. Вып. 65. С. 18-23.
47. Кобизєва Л. Н., Безугла О. М., Григоращенко Л. В., Генофонд зернобобових і круп’яних культур НЦГРРУ – джерело вихідного матеріалу для пер- спективних напрямів селекції. Теоретичні основи селекції польових культур: Збірник наукових праць. Харків, ІР ім. В. Я. Юр’єва УААН, 2007. С. 301-325.
48. Константинов С. І., Горбачова С. М., Горлачова О. В. Результати вивчення світової колекції проса в Лісостепу України. Науковий вісник національного аграрного університету. Х., 2001. Вип. 40. С. 47-50.
49. Горбачова С. М. Створення врожайних сортів проса з високою якістю зерна і крупи та стійкістю до ура- ження збудниками хвороб. Селекція і насінництво: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2008. Вип. 95. С. 71-79.
50. Спеціальна селекція і насінництво польових куль- тур: навч. посіб. / За ред. В. В. Кириченка. Харків, 2010. С. 251-280.
51. Кобизєва Л. Н., Горбачова С. М., Бірюкова О. В. Просо – культура універсального напряму викори- стання. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2013. Випуск 14. С. 68-75.
2. Кращенко О. А. Аналіз конкурентоспроможності виробництва зерна у розрізі регіонів. Ефективна економіка. 2013. № 9. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=2334
3. Лотиш О. Я. Стратегічний аналіз зернової галузі України: стан та перспективи розвитку. Інтелект XXI. 2018. № 3. С. 74-79.
4. Наукові основи адаптації систем землеробства до змін клімату в південному Степу України:Монографія / за наук. Ред. Чл.-кор. НААН Р. А. Вожегової, Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 752 с.
5. Hafiz M., Rizwan Mazhar, Muhammad Aslam Khan, Naveed Aslam. Effectof Climate Changeon Agriculture – Farming Trend. URL: https://farmingtrend. com/effect-of-climate-change-on-agriculture/1/6
6. Береговой В. К. Продовольча проблема і використання ріллі під зерновими культурами. Агросвіт. 2011. № 12. URL: http://www.agrosvit. info/?op=1&z=648&i =2
7. Challinor A. et al. Impro ving the use of сrop models fo rrisk assess ment and climate change adaptation. Agric. Syst. 2018. Vol. 159. P. 296–306.
8. Камінська А. І. Стан виробництва та кон’юнктура ринку проса в Україні. Ефективна економіка. 2015. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_1_26
9. Злидник М. І. Міжнародна оцінка конкурентоспроможності вітчизняної продовольчої продукції. Національна економіка Інтелект ХХІ. 2020. № 3. С. 26-31.
10. Lágler R. et al. Morphological and molecular analysis of common millet (P. miliaceum) cultivars compared to an aDNA sample from the 15-th century (Hungary). Euphytica. 2005. Vol. 146(1). P. 77–85.
11. Vetriventhan M. et al. Genetic and genomic resources, and breeding for accelerating improvement of small millets: current status and future interventions. Nucleus. 2020. Vol. 63(3). P. 217–39.
12. Li X., Yadav R., Siddique K. Neglected and underutilized crop species: the key to improving dietary diversity and fighting hunger and malnutrition in Asia and the Pacific Front Nutr. 2020. Vol. 7(254). P. 593-711.
13. Fao stat.fao. org.ua. 2022. URL: https://www.fao.org/ faostat/ru/#data/QCL (дата звернення: 18.02.2022).
14. Гордієнко Г. Історія культурних рослин. Мюнхен, 1970. С. 60-64.
15. Earliest domestication of common millet in East Asia extended to 10000 years ago. URL: https://www. researchgate.net/publication/ 24345956 (дата звернення: 23.02.2022).
16. Lu H. et al. Earliest domestication of common millet (Panicum miliaceum) in East Asia extended to 10,000 years ago. Proc Natl Acad Sci USA. 2009. Vol. 106(18). P. 736–772. DOI: https:// doi. org /10.1073/pnas.0900158106
17. Жам О. Колекція давніх зернових культур у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Наукові записки НІЕЗ «Переяслав». 2019. Випуск 15 (17). С. 128-135.
18. Горбаненко С. А., Журавльов О. П., Пашкевич Г. О. Сільське господарство жителів Пастирського городища. К. : Академперіодика, 2008. 188 с.
19. Культурные растения и их сордичи : Систематика, география, цитогенетика, иммунитет, экология, происходжение, использование. Изд. 3-е, перераб. и доп. М.: Колос, 1971. 752 с.
20. Мазур В. А. Поліщук І. С. Телекало Н. В. Мордванюк М. О. Рослинництво: навч. посіб. Вінниця : Видавництво ТОВ «Друк», 2020. 352 с
21. Sorghum and Millets (Second Edition) Chemistry, Technology and Nutritional Attributes Chapter 5 – Grain Structure and Grain Chemical. 2019. P. 85-129 DOI: https:// doi.org /10.1016/B978-0-12-811527-5.00005-8
22. Lata C. Advances in omics for enhancing abiotic stress tolerance in millets. Proc. Indian Natl. Sci. Acad. Vol. 81. P. 397–417. DOI: https:// doi.org/ 10.16943/ptinsa/2015/v81i2/48095
23. Singh M., Salej S. Millets, Pseudo Cereals : Genetic Resources and Breeding Advancement. Duxford, United Kingdom: Woodhead Publishing. 2021. URL: https://lib.ugent.be/catalog/ebk01:4100000011462444
24. Boukail S. et al. Genome wide association study of agronomic and seed traits in a world collection of proso millet (Panicum miliaceum L.). BMC Plant Biol. 2021. Vol. 21. P. 330 DOI: https:// doi.org /10.1186/ s12870-021-03111-5
25. Liu M., et al. Genetic diversity and population structure of broomcorn millet (Panicum miliaceum L.) cultivars and landraces in China based on microsatellite markers. Int J Mol Sci. 2016. Vol. 17(3). P. 370.
26. Zohary D., Hopf M. Domestication of plants in the Old World, third edition. Oxford: University Press, 2000. 83 p.
27. Habiyaremye C. et al. Proso millet (Panicum miliaceum L.) and its potential for cultivation in the Pacific North-West, U.S.: a review. Front Plant Sci. 2017. Vol. 7. P. 1961. DOI: https://doi.org/10.3389/ fpls.2016.01961.
28. Aziz Nurbekov et al. Potential of pearl millet as a forage crop in wheat-based double cropping system in Central Asia. SAT eJournal. 2013. Vol. 11. P. 1-5.
29. Baltensperger D. Progress with proso, pearl and other millets. In Trends in New Crops and New Uses; ASHS Press: Alexandria, VA, USA. 2002. P. 100–103. URL: https://www.researchgate.net/publication/237297201_ Progress_with_Proso_Pearl_and_Other_Millets.
30. Reddy V. G., Upadhyaya H. D., Gowda C. L. Morphological characterization of world’s proso millet germplasm collection. J. SAT Agric. Res. 2007. Vol. 3. P. 4. URL:https://www.researchgate. n e t / p u b l i c a t i o n / 2 6 5 2 0 4 0 0 _ M o r p h o l o g i c a l _ characterization_of_world's_proso_millet_germplasm.
31. Calamai A. et al. Evaluation of the agronomic traits of 80 accessions of proso millet (Panicum miliaceum L.) under Mediterranean pedoclimatic conditions. Agriculture. 2020. Vol. 10(12). P. 578.
32. Jones H. et al. Approaches and constraints of using existing landrace and extant plant material to understand agricultural spread in prehistory. Plant Genet Res. 2008. Vol. 6(2). P. 98–112.
33. Parthasarathy Rao P., Basavaraj G. Status and prospects of millet utilization in India and global scenario. In: Millets: promotion for food, feed, fodder, nutritional and environment security. Proceedings of Global Consultation on Millets Promotion for Health & Nutritional Security Society for Millets Research, ICAR Indian Institute of Millets Research, Hyderabad. 2015. P. 197–209.
34. Юрковська В., Овсянникова Л., Валевська Л., Щербатюк С. Споживні властивості зерна проса. Стан і перспективи харчової науки та промисловості : тези доповідей міжнародної науково-технічної конференції, 8-9 жовтня 2015 р. ТНТУ, 2015. С. 114-115.
35. Yurkovska V., Ovsyannikov L., Valevska L., Shcherbatyuk S. Consumer properties of milet. Book of abstracts. International scientific and technical conference "State and prospects of food science and industry", (Tern., 8-9 October 2015). P. 114-115.
36. Taylor J., Schober T., Bean S. Novel food and nonfood uses for sorghum and millets. J. Cereal Sci. 2006. Vol. 44(3). P. 252–71.
37. Saleh A., Zhang Q., Chen J., Shen Q. Millet grains: nutritional quality, processing, and potential health beneits. Compr Rev Food Sci F. 2013. Vol. 12(3). P. 281–95. 38. Кващук О. В., Сучек М. М., Хоміна В. Я., Пастух О. Д. Круп’яні культури: навч.посіб. Кам’янець- Подільський: ПП «Медобори 2006», 2013. 288 с.
39. Ali Faramarzi, Soleiman Jamshidi, Kurosh Siami. Рlant density effect on yeild and yield components of common millet cultivars as second crop in miyaneh region. International Conference on Biology, Environment and Chemistry United Arab Emirates, Dubai, 2011. P. 277-279. URL: https://www.researchgate.net/ publication/274002896_Plant_Density_Effect_on_ Yeild_and_Yield_Components_of_Common_Millet_ Cultivars_as_Second_Crop_in_Miyaneh_Region
40. Аверчев О. В. Науково-виробничі рекомендації з технології вирощування проса в Причорноморському степу України. Херсон : Олді плюс, 2008. 23 с. 41. Гринюк И. М. Влияние способов и норм сева проса на его урожайность в условиях Приднестровской зоны Ивано-Франкивской области. Сборник научных трудов Международной конференции посвященной 30-летию научно-исследовательского института крупяных культур. Каменец-Подольский, 2002. С. 228–235.
42. Черенков В. А. та ін. Рекомендації по вирощуванню гречки і проса. Дніпропетровськ, 2013. С. 23.
43. Каленська С. М., Черній В. П. врожайність зерна проса залежно від елементів біологізації техно- логії його вирощування. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технологічного університету. 2016. Вип. 24 Ч. 1. С. 101-108.
44. Бєлєніхіна А. В., Костромітін В. М., Глубокий О. М. Адаптивність і екологічна пластичність сортів проса залежно від умов року. Вісник Центру нау- кового забезпечення АПВ Харківської області. 2013. Вип. 15. С. 10-16.
45. Каталог сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2021 р. Охорона прав на сортирослин: офіц. бюл. Мін. АгрополітикиУкраїни, Держ. служба з охорони прав на сортирослин. К. : ТОВ «Алефа», 2021. 531 с.
46. Константинов С. И., Шапина Л. Я., Линник В. М. Методы и результаты селекции проса в лесо- степи Украины. Селекция и семеноводство. 1988. Вып. 65. С. 18-23.
47. Кобизєва Л. Н., Безугла О. М., Григоращенко Л. В., Генофонд зернобобових і круп’яних культур НЦГРРУ – джерело вихідного матеріалу для пер- спективних напрямів селекції. Теоретичні основи селекції польових культур: Збірник наукових праць. Харків, ІР ім. В. Я. Юр’єва УААН, 2007. С. 301-325.
48. Константинов С. І., Горбачова С. М., Горлачова О. В. Результати вивчення світової колекції проса в Лісостепу України. Науковий вісник національного аграрного університету. Х., 2001. Вип. 40. С. 47-50.
49. Горбачова С. М. Створення врожайних сортів проса з високою якістю зерна і крупи та стійкістю до ура- ження збудниками хвороб. Селекція і насінництво: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2008. Вип. 95. С. 71-79.
50. Спеціальна селекція і насінництво польових куль- тур: навч. посіб. / За ред. В. В. Кириченка. Харків, 2010. С. 251-280.
51. Кобизєва Л. Н., Горбачова С. М., Бірюкова О. В. Просо – культура універсального напряму викори- стання. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2013. Випуск 14. С. 68-75.
Published
2022-05-23
Section
MELIORATION, ARABLE FARMING, HORTICULTURE
