Фітосанітарні наслідки антропогенної трансформації агроекосистем

Ф.С. Мельничук; О.В. Гордієнко; С.А. Алєксєєва; І.М. Острик; К.Б. Шатковська; О.І. Гуленко

doi:10.32848/agrar.innov.2021.8.10

Ф.С. Мельничук http://orcid.org/0000-0003-2711-5185
О.В. Гордієнко http://orcid.org/0000-0001-9488-916X
С.А. Алєксєєва http://orcid.org/0000-0001-8463-4614
І.М. Острик http://orcid.org/0000-0002-1083-8080
К.Б. Шатковська http://orcid.org/0000-0002-7922-2698
О.І. Гуленко http://orcid.org/0000-0002-1007-5677

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.10

Ключові слова: екосистеми, агробіоценози, антро- погенні фактори, фітосанітарна оптимізація агроекосис- тем, саморегуляція ентомокомплексів, зрошування

Анотація

Мета дослідження – узагальнення існуючої ситуаціїщодо нераціонального використання пестицидів та ана-ліз фітосанітарних наслідків антропогенної трансформа-ції агроекосистем; оцінювання проблеми застосуваннязасобів захисту рослин у сільському господарстві якфакторів впливу на оточуюче середовище. Результати.У статті узагальнено відомості про динамічні процеси,що відбуваються в екосистемах різних типів, зокремав агробіоценозах, що свідчить про трансформацію їхструктурно-функціональної організації під впливомпосилених антропогенних факторів. Проведено науковеобґрунтування нових методологічних і методичних під-ходів до обмеження чисельності і шкідливості небезпеч-них видів біотрофів та запобігання негативним еколо-гічним наслідкам. Проаналізовано стратегічні основизастосування хімічних засобів захисту рослин, які,у свою чергу, повинні бути спрямовані на максимальне використання селективно діючих препаратів і техно-логій, на своєчасність проведення заходів, економічнута екологічну доцільність. Наведено основні аспектизабезпечення стабільно високих урожаїв за рахунокурахування захисно-компенсаторних реакцій на впливбіотичних та абіотичних факторів.Розкрито умови, особливості та загальні законо-мірності послідовного ускладнення фітосанітарноїобстановки і відгуки ентомофауни на сучасні техноло-гії землекористування й захисту рослин. Показано, щонарощуване застосування хімічних засобів тягне засобою зниження їх ефективності через формуваннярезистентності до них популяцій шкідників і збудниківхвороб вирощуваних культур. Головними у стратегіїі тактиці збереження врожаю визнані такі заходи: опе-ративний моніторинг, упорядкування агротехніки, рег-ламентація хімічного методу, переважне застосуваннябіологічних засобів, активізація механізму природноїсаморегуляції. Висновки. Викладено основні принципирозроблення систем захисту сільськогосподарськихрослин від шкідників, що базуються на необхідностізнання генетичної структури популяцій, динаміки мігра-ційних процесів, акліматизаційних і поведінкових реак-цій, умов розмноження, співвідношення статей і трофіч-них зв'язків як шкідливих, так і корисних видів комах.

Посилання

1. Артиш В. І. Порівняльна оцінка інтенсивного та екологічно чистого ведення сільського господарства. Економіка АПК. 2005. № 10. С. 20–23.
2. Новожилов К. В. Проблемы оптимизации фитосанитарного состояния растениеводства. Сельскохозяйственная биология. 1997. № 5. С. 28–38.
3. Герасимчук А. А., Куценко О. М., Писаренко В. М., Рабштина В.М. Соціально-економічні проблеми аграрної сфери виробництва: Конспекти лекцій. Київ, 1993. 79 с.
4. Кірейцева О. В., Сокол Л. М. Екологічні аспекти сільськогосподарського виробництва. Економіка АПК. 2017. № 7. С. 29–36. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2017_7_6
5. Рамад Ф. Основы прикладной экологии. Ленинград, 1981. 572 с.
6. Воейков А. И. Новейшие исследования ледников и причин их изменений. Избранные сочинения. Москва : АН СССР, 1881. Т. III. C. 365–375.
7. Вернадский В. И. Биосфера. Москва : Мысль, 1967. 374 с.
8. Марш Дж. Человек и природа, или о влиянии человека на изменения физико-географических условий природы [пер. с англ.]. СПб. : Человек и природа, 1864. 587 с.
9. Васильєв А. Г., Васильєва І. А. Епігенетичні перебудови популяцій як ймовірний механізм настання біоценотичного кризу. Вісник Нижегородського держ. ун-ту ім. Н.М. Лобачевського. Серія Біологія. 2005. № 1 (9). С. 27–38.
10. Вилкова Н. А., Иващенко Л. С. Иммунитет растений к вредителям и его роль в биорегуляции агроэкосистем. Труды РЭО. 2001. №. 72. С. 74–75.
11. Гирусов Э. В. Экологическое сознание как условие оптимизации взаемодействия общества и природы. Философские проблемы глобальной экологии. Москва : Наука, 1983. С. 105-120.
12. Городков К. Б. Динамика ареалов насекомых под антропогенным воздействием. Проблемы энтомологии в России. Труды РЭО. 1998. № 1. С. 93-94.
13. Жученко А. А. Экологическая генетика культурных растений и проблемы агросферы (теория и практика): монография: в двух томах. Москва, 2004. Том I. 690 с.
14. Федоренко Н. П., Реймерс Н. Ф. Экология и экономика – эволюция взаимоотношений. От «экономии» природы до «большой» экологии. Философские проблемы глобальной экологии. Москва : 1983. С. 230–277.
15. Рогозин, М. Ю., Бекетова Е. А. Экологические последствия применения пестицидов в сельском хозяйстве. Молодой ученый. 2018. № 25 (211). С. 39-43.
16. Waid J.S. PCBs and the Environment : book in Vols. I-III. Boca Raton, 1987. Vol. 1. 120 с.
17. ToxFAQs: Polychlorinated Biphenyls. Agency for Toxic Substances and Disease Registry (ATSDR). Atlanta, 1997. URL: http://atsdr1.atsdr.cdc.gov:8080/tfacts17.html.
18. Охорона водного середовища. urokof.net. URL: http://urokof.net/?id=NzQ0
19. Damalas C. A.; Eleftherohorinos, I. G. Pesticide Exposure, Safety Issues, and Risk Assessment Indicators. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2011. № 8 (12). Р. 1402–1419. URL: http://www.mdpi.com/1660–4601/8/5/1402
20. Darrin Lew. Effects of Herbicides and Pesticides on Aquatic Life. Plant Adaptation: www.drdarrinlew.us.2018. URL: https://www.drdarrinlew.us/plant-adaptation/effects-of-herbicides-and-pesticides-on-aquatic-life.html
21. Environmental impacts of pesticides. SLU: www.slu.se.2016. URL: https://www.slu.se/en/Collaborative-Centres-and-Projects/centre-for-chemical-pesticidesckb1/information-about-pesticides-in-the-environment-/exposure-and-environmental-impact
22. What Happens to Pesticides Released in the Environment? National Pesticide Information Center: npic.orst.edu. 2017. URL: http://npic.orst.edu/envir/efate.html
23. Каменченко С. Е. Пути совершенствования интегрированной защиты орошаемых посевов в Поволжье. Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экологичность: тезисы докладов. СПб., 1995. С. 126.
24. Куценогий К. П., Киров Е. И., Кнор И. Б., Алексеев А. А. Пестициды в экосистемах: проблемы и перспективы. Новосибирск, 1994. 142 c.
25. Вилкова Н.А., Нефедова Л.И. Структурно-функциональная организация иммуногенетической системы мятликовых и ее влияние на взаимосвязи с вредными организмами в агроэкосистемах. Вестник защиты растений. 2015. № 2 (84). С. 13–20.
26. Shapiro I.D. Ecological bases of plant protection against pests at intensive technology cultivation of crops on the example of grain and leguminous crops. Leningrad LSKhI, 1988. 73 p.
27. Shapiro I.D. Immunity of field cultures to insects and mites. Leningrad, 1985. 321 p.
28. Shapiro I. D., Vilkova N. A. Grades of crops resistant to pests – the most important factor of improvement of phytosanitary situation in 20 agrobiocenoses. Sel’skokhozyaistvennaya biologiya, seriya «Biologiya rastenii». 1989. № 3. P. 98–103.
29. Павлюшин В. А. Антропогенная трансформация агроэкосистем и ее фитосанитарные последствия. СПб., 2008. 119 с.
30. Pavlyushin V. A., Vilkova N. A., Sukhoruchenko G. I., Nefedova L. I., Fasulati S. R. Phytosanitary destabilization of agroecosystems. St Petersburg, 2013. 184 p.
31. Вилкова Н. А., Иващенко Л. С. Иммунитет растений к вредителям и его роль в биорегуляции агроэкосистем. Труды РЭО. 2001. 72. С. 129–144.
32. Жученко А. А. Экологическая генетика культурных растений и проблемы агросферы (теория и практика). Москва, 2004. Т. 1-2. 1156 с.
33. Козлов М. В. Ответные реакции популяций насекомых на антропогенные воздействия. Красноярск, 1987. 60 с.
34. Козлов М. В. Влияние антропогенных факторов на популяции наземных насекомых. Итоги науки и техники: Энтомология. Москва, 1990. Т. 13. 192 с.
35. Рославцева С. А. Распространение резистентных к инсектоакарицидам популяций членистоногих в мире. Агрохимия. 1988. № 2. С. 121–136.
36. Киль В. И. Резистентность к инсектицидам. Молекулярные маркеры в защите сельскохозяйственных растений от вредных насекомых. Защита и карантин растений. 2010. № 9. С. 21–24.
37. Миноранский В. А. Защита орошаемых полевых культур от вредителей. Москва, 1989. 208 с.
38. Трухан М. Н. Изменение структуры фаунистических комплексов кровососущих двукрылых под влиянием осушительной мелиорации. Наука и техника: Влияние хозяйственной деятельности человека на беспозвоночных. Минск, 1980. С. 124-138.
39. Стовбчатый В. Н. Влияние водной мелиорации на почвообитающих насекомых. Киев, 2000. 62 c.