Формування листової поверхні та фотосинтетична діяльність рослин соняшника залежно від добрив і рістрегулюючих препаратів
Анотація
Мета полягає у науковому обґрунтуванні і встанов- ленні залежності формування площі листового апарату та фотосинтетичної діяльності рослин соняшника під впливом добрив і рістрегулюючих препаратів. Методи. Вихідними матеріалами для моделювання й прогнозу- вання були експериментальні дані польових дослідів, проведених в умовах Миколаївської області Єланецького району на ґрунтах – чорноземах звичайних малогумус- них з умістом гідролізованого нітрогену 1,5–1,8; легко- засвоюваного фосфору – 4,5–7,0 та обмінного калію – 12–15 мг/100 г ґрунту впродовж 2015–2017 рр. Дослід закладено за двохфакторною схемою, де фактором А виступав фон мінерального живлення (контрольна ділянка без внесення добрив; N30P45; N60P90), а фак- тором В – позакореневі підживлення рослин у фазу 6–8 справжніх листків препаратами Вуксал Мікроплант, Хелафіт Комбі та Фітомаре. Попередником для соняш- ника була пшениця озима. Результати. За результатами узагальнення багаторічних даних польових досліджень встановлено, що найменш сприятливим з украй низь- кою вологістю ґрунту і високим температурним режи- мом для вирощування культури був 2017 р., погодні умови 2015 і 2016 рр. є більш сприятливими. Тривалість періоду між початком формування кошика і цвітінням на контрольному варіанті становила у середньому 33 дні, а на варіанті з фоном добрив (N60P90) та із застосуванням препарату Хелафіт Комбі вона була на п’ять днів біль- шою. Установлено посилення прямої дії добрив і пре- паратів за рахунок пролонгації періоду. Щодо якісного показника – ЧПФ, то спостерігається зворотна залеж- ність: застосування добрив і препаратів зменшувало його значення. Так, без добрив середній рівень ЧПФ становив 3,09 г/м2 за добу, на фоні NзоР45 він зменшився на 8,1%, а на фоні N60P90 – на 10,1%. Уміст хлорофілу суттєво зростав під дією добрив і препаратів, макси- мального значення цього показника досягнуто за засто- сування препарату Фітомаре на фоні N60P90 – 8,97 мг/г сухої речовини, що на 73% більше, ніж на контроль- ному варіанті (без внесення добрив і без препаратів). Висновки. Добрива в поєднанні з багатофункціональ- ними препаратами мали істотний вплив на розмір площі листя і фотосинтетичний потенціал агроценозу. Останній зростає не лише завдяки площі листя, а й за рахунок пролонгації своєї діяльності. Позакореневі обробки рос- лин соняшника у фазу 6–8 справжніх листків рістрегу- люючими препаратами сприяли зміні не лише загаль- ного вмісту хлорофілу, а й його фракційного складу. За всіх випадків спостерігалося пріоритетне зростання вмісту фракції «а». Оптимальний підбір комбінованого багатофункціонального препарату може стати дієвим способом регулювання кількості хлорофілу і його фрак- ційного складу.
Посилання
2. Ничипорович А.А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев. Москва : АН СССР, 1956. Т. 15. С. 93.
3. Ничипорович А.А. Фотосинтетическая деятельность растений как основа их продуктивности в биосфере и земледелии. Фотосинтез и продукционный процесс. Москва : Наука, 1988. С. 5–23.
4. Ничипорович А.А. О методах учёта и изучения фотосинтеза как фактора урожайности. Труды ИФР АН СССР. 1955. Т. 10. С. 210–249.
5. Оканенко А.С. Физиология воздействия внекорневых подкормок на фотосинтез и другие процессы жизнедеятельности растений. Пути повышения интенсивности фотосинтеза и другие процессы жизнедеятельности растений. Труды ИФР АН УССР. 1959. Т. 16. С. 53–62.
6. Борисенко В.В. Продуктивність різностиглих гібридів соняшника залежно від густоти посіву та ширини міжрядь у Лісостепу Правобережному : дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.09 ; Уманський національний університет садівництва. Умань, 2016. 152 с.
7. Домарацький Є.О., Добровольський А.В. Вплив позакореневих підживлень комплексними багатофункціональними препаратами на кількісний рівень та якісний склад хлорофілового комплексу в рослинах соняшнику. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 1. С. 142–151.
8. Домарацький Є.О. Вплив рістрегулюючих препаратів та мінеральних добрив на поживний режим соняшника. Наукові доповіді НУБіП України. 2018. № 1(71). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/ view/dopovidi2018.01.017/8902 (дата звернення: 14.02.2021).
9. Spread Mustard and Prospects for Biofuels. Renewable Energy Sources / T. Kozina et al. Engineering, Technology, Innovation: ICORES 2017, 2018. P. 791–799.
10. Прядко Н.Н. Новые элементы интенсивной технологии возделывания подсолнечника. Агроном. 2014. № 1. С. 156–158.
11. Домарацький Є.О., Добровольський А.В., Домарацький О.О. Вплив багатофункціональних рістрегулюючих препаратів на формування продуктивності гібридів соняшнику високоолеїнового типу. Таврійський науковий вісник. 2020. Вип. 115. С. 32–41.
12. Домарацький Є.О., Козлова О.П. Економічне обґрунтування використання екологобезпечних препаратів у технологічних схемах вирощування соняшника. Таврійський науковий вісник. 2020. Вип. 111. С. 60–68.
13. Базалій В.В., Домарацький Є.О., Козлова О.П. Вплив біофунгіцидів і стимуляторів росту на продуктивність соняшнику та якість олійної сировини. Зрошуване землеробство. 2019. Вип. 71. С. 5–10.
14. Домарацький Є.О., Козлова О.П. Вплив біологічних фунгіцидів на рівень ураження гібридів соняшника патогенною мікрофлорою. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2018. Вип. 29. С. 9–16.
15. Хасхачих М.В. Вплив густоти стояння рослин та способу сівби на динаміку показників сухої речовини та продуктивність фотосинтезу соняшнику в післяукісних посівах. Зрошуване землеробство. 2014. Вип. 56. С. 151–156.
16. Дмитров С.Г. Формування продуктивності гібридів соняшнику з генетичною стійкістю до гербіцидів в умовах Лісостепу України : автореф. дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.09. Київ, 2016. 24 с.
17. Aksyonov I. Effect of cultivation measures on index of photosynthesis and yield of sunflower. HELIA. 2007. V. 30. № 47. Р. 79–86.
18. Єременко О.А. Особливості фотосинтетичної діяльності гібридів соняшнику (Helianthus Annuus L.) (F1) залежно від дії регулятора росту рослин в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2017. № 98. С. 57–64.
19. Вареник Б. Як догодити соняшнику. The Ukrainian Farmer. 2021. № 01(133). С. 20–22.
20. Патика В.П., Тараріко Ю.О., Мельничук Т.М. Комплексне застосування біопрепаратів на основі азотфіксуючих, фосформобілізуючих мікроорганізмів, фізіологічно активних речовин і біологічних засобів захисту рослин: рекомендації. Київ : Аграрна наука, 2000. 36 с.
21. Тараріко Ю.О., Личук Г.І. Стимулятори росту рослин у системі органічного землеробства. Вісник аграрної науки. 2014. № 5. С. 11–15.
22. Тараріко Ю.О. Енергозберігаючі агроекосистеми. Оцінка та раціональне використання агроресурсного потенціалу України (Рекомендації на прикладі Степу і Лісостепу). Київ : ДІА, 2011. 576 с.
23. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва : Колос, 1985. 335 с.
24. Raven P.H., Evert R.F., Eichhorn S.E. Photosynthesis, Light and Life. Biology of Plants. 7th. New York : W.H. Freeman, 2005. P. 119–127.
25. Динамика состава и содержания каротиноидов в процессе созревания семян рапса (Brassica napus L.) / Булда О.В. и др. Известия национальной академии аграрных наук Беларуси. Серия биологических наук. 2009. № 3. С. 5–9.
26. Кавулич Я., Кобилецька М., Терек О. Вплив саліцилової кислоти на пігментну систему рослин гречки за токсичного впливу кадмію хлориду. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2016. № 72. С. 210–217.
27. Anderson J.M., Boardman N.K. Fractionation of the photochemical systems of photosynthesis I. Chlorophyll contents and photochemical activities of particles isolated from spinach chloroplasts. Biochimica et Biophysica Acta (BBA)-Biophysics including Photosynthesis. 1966. Vol.122(3). Р. 403–421.
