Ефективність інсектицидного захисту гібридів кукурудзи від комплексу шкідників сходів в умовах Північної зони Степу України
Анотація
У статті наведені дані з дослідження використання 6 протруйників та 1 регулятору росту рослин для мінімалізації втрат від комплексу ґрунтових шкідників гібридів кукурудзи та підвищення врожайності в умовах Північної зони Степу України. За високої потенційної продуктивності нових гібридів кукурудзи (ЛГ 30215, ЛГ 3350, ДКС 3939), енергійного початкового росту, здатністю кореневої системи до швидкого росту, високої толерантності щодо пошкоджень, відбувається втрата їх врожайності (формування меншого розміру качана та його озерненості) за рахунок впливу шкідливих організмів. Застосування інсектицидних протруйників призводить до вагомого захисту посівів (від ґрунтових шкідників та шкідників сходів) за рахунок підвищення густоти рослин в період сходів (на 21,4 %) і перед збиранням (на 21,5 %) та досягнення програмованої густоти рослин в агрофітоценозі кукурудзи. Проведена деталізація та уточнення фауністичного склад шкідників кукурудзи на ранньому етапі (на природному фоні популяції шкідників), досліджено їх вплив на продуктивність за передпосівної обробки насіння інсектицидними протруйниками. За проведеного обробітку насіння протруйниками Номінал Ультра, ТН (тіаметоксикам, 350 г/л), Лорд, ВГ (імідаклоприд, 700 г/кг), Койот, КС (імідаклоприд, 600 г/л), Клопс, ЗП (імідаклоприд, 700 г/кг), Ін сет, ВГ (імідаклоприд, 700 г/кг), Валабі Протект, ТН (клотіанідин, 600 г/л) впливав на чисельність ґрунтових фітофагів (за зниження кількості личинок до 2,0‒1,4 екз./м2 на всих варіантах відносно контролю (необробленого насіння – 8,0 екз./м2)), що дозволило надати об’єктивну оцінку ефективності захисту сходів та молодих рослин кукурудзи. Токсикація насіння гібриду кукурудзи ЛГ 30215 протруйниками забезпечила зниження пошкодження молодих рослин личинками ґрунтових фітофагів на 15,2‒16,2 %, приріст врожайності на 1,09‒1,19 т/га.
Посилання
2. Трибель С. О., Стригун О. О., Бахмут О. О. Шкідники кукурудзи : монографія. Київ. 2009. 53 с.
3. Невровська Т., Грикун О., Бахмут О. Шкідники – важлива складова фітосанітарного стану кукурудзяного поля. Спецпроект Агробізнес сьогодні. Здоров’я рослин: кукурудза. 2013. С. 36–58.
4. Дуднік А. В. Сучасні погляди на багаторічного прогнозування розвитку шкідників в умовах Степу України. Вісник МНАУ. 2012. С. 138–140.
5. Секун М. П. Найпоширеніші шкідники кукурудзи. Пропозиція. 2011. 32 с.
6. Ляска Ю. М., Стригун О. О. Вплив предпопередників і попередників на чисельність ґрунтових фітофагів в період сходів кукурудзи та їх шкідливість. Концептуальні шляхи розвитку науки і освіти: зб. матеріалів доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. Львівський науковий форум. Ч. ІІ, (Львів, 12–13 лют. 2020 р.). Львів, 2020. С. 34–35.
7. Ляска Ю. М., Стригун О. О. Кравченко В. П. Ефективність протруйників проти ґрунтових фітофагів кукурудзи. Захист і карантин рослин. 2018. № 64. С. 74–82.
8. Станкевич С. В. Управління чисельністю комах-фітофагів: навч. посіб. Харків : ФОП Бровін О. В., 2015. 178 с.
9. Гуляк Н. В. Токсикація рослин кукурудзи. Ефективність застосування інсектицидів проти дротяників. Карантин і захист рослин. 2010. № 2. С. 9–10.
10. Федоренко В. П., Гуляк Н. В. Жуки родини коваликових (Elateridae) на посівах кукурудзи у Північному Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2012. № 3. С. 4–6.
11. Григор’єва А. В., Мостов’як С. М. Основні фітофаги на посівах кукурудзи та заходи обмеження їх чисельності в умовах Львівської області. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2022. № 1. С. 128–132.
12. Ткачова С. Кукурудза та захист її посівів від шкідників. Агробізнес сьогодні. 2013. № 5. С. 30–36.
13. Баннікова К. Готуємося захищати кукурудзу. Farmer. 2013. № 12. С. 68–70.
14. Бахмут О. О. Комплексна шкодочинність фітофагів кукурудзи в умовах південно-західного Лісостепу України. Захист рослин. 2007. Вип. 53. С. 22–28.
15. Вожегова Р. А., Шелудько А. Д., Найдьонов В. Г., Нижеголенко В. М. Ефективність нових протруйників на кукурудзі. Хімія. Агрономія. Сервіс. 2012. № 4. С. 36–39.
16. Лісовий М. П. Методики в захисті рослин. К. : Аграрна наука. 2000. 254 с.
17. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: підручник. Покозій Й. Т. та ін. Київ : Агроосвіта, 2014. 279 с.
18. Пінчук Н. І. Ефективні протруйники насіння кукурудзи. Агроном. 2006. № 1. С. 96–97.
19. Трибель С. О., Стригун О. О., Ретьман С. В. Вдосконалена система захисту посівів кукурудзи вирощуваних на зерно та насіння. Насінництво. 2011. № 5. С. 14–20.
20. Трибель С. О. Методики проведення досліджень. Київ : Колообіг. 2007. С. 116–118.
21. Надь Янош. Кукурудза. Вінниця: ФОП Корзун Д. Ю. 2012. 580 с.
22. Черних С. А., Шаповал В. Г., Лемішко С. М. Ефективність інтегрованого екологізованого захисту агроценозів кукурудзи в Північному Степу України. Міжнародний форум – Food security of Ukraine in the conditions of the war and post-war recovery: global and national dimensions. International forum; зб. матеріалів доп. учасників міжнар. наук-практ. конф. (Миколаїв, 31 трав. 2024 р.). Миколаїв : МНАУ, 2024. С. 155–157.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




