Effectiveness of insecticide protection of maize hybrids against a complex of pests in the conditions of the Northern Steppe zone of Ukraine

Keywords: phytophagous, larval population, insecti- cides, damage, yield

Abstract

The article presents data from a study of the use of 6 pesticides and 1 plant growth regulator to minimize losses from a complex of soil pests of corn hybrids and increase yield in the conditions of the Northern Steppe zone of Ukraine. Due to the high potential productivity of new corn hybrids (LG 30215, LG 3350, DKS 3939), vigorous initial growth, and the ability of the root system to grow rapidly, high tolerance to damage, there is a loss of their yield (formation of a smaller cob size and its graininess) due to the influence of harmful organisms. The use of insecticidal sprays leads to a significant crop protection (from soil pests and seedling pests) by increasing plant density during germination (by 21.4 %) and before harvesting (by 21.5 %) and achieving programmed plant density in the corn agrophytocenoses. The faunal composition of corn pests at an early stage (against the natural background of the pest population) was detailed and clarified, and their impact on productivity during pre-sowing seed treatment with insecticidal pesticides was investigated. After seed treatment with Nominal Ultra, TN (thiamethoxicam, 350 g/l), Lord, VG (imidacloprid, 700 g/kg), Coyote, KS (imidacloprid, 600 g/l), Klops, ZP (imidacloprid, 700 g/kg), Inset, VG (imidacloprid, 700 g/kg), Valabi Protect, TN (clothianidin, 600 g/l) affected the number of soil phytophagous insects (by reducing the number of larvae to 2.0‒1.4 individuals/m2 in all variants relative to the control (untreated seeds – 8.0 individuals/m2)), which allowed us to provide an objective assessment of the effectiveness of protecting seedlings and young corn plants. Toxication of seeds of the LG 30215 corn hybrid with pesticides provided a reduction in damage to young plants by larvae of soil phytophagous insects by 15.2‒16.2 %, an increase in yield by 1.09‒1.19 t/ha.

References

1. Бахмут О. О. Комплексна шкодочинність фітофагів кукурудзи в умовах Південно-західного Лісостепу України. Захист і карантин рослин. 2007. Вип. 53. С. 22–28.
2. Трибель С. О., Стригун О. О., Бахмут О. О. Шкідники кукурудзи : монографія. Київ. 2009. 53 с.
3. Невровська Т., Грикун О., Бахмут О. Шкідники – важлива складова фітосанітарного стану кукурудзяного поля. Спецпроект Агробізнес сьогодні. Здоров’я рослин: кукурудза. 2013. С. 36–58.
4. Дуднік А. В. Сучасні погляди на багаторічного прогнозування розвитку шкідників в умовах Степу України. Вісник МНАУ. 2012. С. 138–140.
5. Секун М. П. Найпоширеніші шкідники кукурудзи. Пропозиція. 2011. 32 с.
6. Ляска Ю. М., Стригун О. О. Вплив предпопередників і попередників на чисельність ґрунтових фітофагів в період сходів кукурудзи та їх шкідливість. Концептуальні шляхи розвитку науки і освіти: зб. матеріалів доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. Львівський науковий форум. Ч. ІІ, (Львів, 12–13 лют. 2020 р.). Львів, 2020. С. 34–35.
7. Ляска Ю. М., Стригун О. О. Кравченко В. П. Ефективність протруйників проти ґрунтових фітофагів кукурудзи. Захист і карантин рослин. 2018. № 64. С. 74–82.
8. Станкевич С. В. Управління чисельністю комах-фітофагів: навч. посіб. Харків : ФОП Бровін О. В., 2015. 178 с.
9. Гуляк Н. В. Токсикація рослин кукурудзи. Ефективність застосування інсектицидів проти дротяників. Карантин і захист рослин. 2010. № 2. С. 9–10.
10. Федоренко В. П., Гуляк Н. В. Жуки родини коваликових (Elateridae) на посівах кукурудзи у Північному Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2012. № 3. С. 4–6.
11. Григор’єва А. В., Мостов’як С. М. Основні фітофаги на посівах кукурудзи та заходи обмеження їх чисельності в умовах Львівської області. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2022. № 1. С. 128–132.
12. Ткачова С. Кукурудза та захист її посівів від шкідників. Агробізнес сьогодні. 2013. № 5. С. 30–36.
13. Баннікова К. Готуємося захищати кукурудзу. Farmer. 2013. № 12. С. 68–70.
14. Бахмут О. О. Комплексна шкодочинність фітофагів кукурудзи в умовах південно-західного Лісостепу України. Захист рослин. 2007. Вип. 53. С. 22–28.
15. Вожегова Р. А., Шелудько А. Д., Найдьонов В. Г., Нижеголенко В. М. Ефективність нових протруйників на кукурудзі. Хімія. Агрономія. Сервіс. 2012. № 4. С. 36–39.
16. Лісовий М. П. Методики в захисті рослин. К. : Аграрна наука. 2000. 254 с.
17. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: підручник. Покозій Й. Т. та ін. Київ : Агроосвіта, 2014. 279 с.
18. Пінчук Н. І. Ефективні протруйники насіння кукурудзи. Агроном. 2006. № 1. С. 96–97.
19. Трибель С. О., Стригун О. О., Ретьман С. В. Вдосконалена система захисту посівів кукурудзи вирощуваних на зерно та насіння. Насінництво. 2011. № 5. С. 14–20.
20. Трибель С. О. Методики проведення досліджень. Київ : Колообіг. 2007. С. 116–118.
21. Надь Янош. Кукурудза. Вінниця: ФОП Корзун Д. Ю. 2012. 580 с.
22. Черних С. А., Шаповал В. Г., Лемішко С. М. Ефективність інтегрованого екологізованого захисту агроценозів кукурудзи в Північному Степу України. Міжнародний форум – Food security of Ukraine in the conditions of the war and post-war recovery: global and national dimensions. International forum; зб. матеріалів доп. учасників міжнар. наук-практ. конф. (Миколаїв, 31 трав. 2024 р.). Миколаїв : МНАУ, 2024. С. 155–157.
Published
2025-12-14
Section
MELIORATION, ARABLE FARMING, HORTICULTURE