Вплив добрив на урожайність гібридів кукурудзи в умовах північного степу України

Ключові слова: гібриди кукурудзи, макродобрива, мікродобрива, урожайність кукурудзи

Анотація

Мета досліджень. Встановлення залежності рівнів врожайності гібридів кукурудзи від використання мінеральних добрив та мікроелементів в умовах Північного Степу України. Методи. В досліді вирощували прості гібриди MAS 23.M (зубовидний) та LG 31272 (кремнисто-зубовидний) середньоранньої групи стиглості зернового напрямку використання, які рекомендовані для зони Степу України. Варіанти удобрення: карбамід використовували під час весняного обробітку з розрахунку 100 кг/га, карбамідно-аміачну суміш (CAS 30) вносили перед посівом з розрахунку 150 кг/га (водний розчин 1:0,4). У фазі 5–8 листків проводили позакореневе підживлення з використанням рідкого хелатного водорозчинного мікродобрива Smart Grow Zinc з розрахунку 1 л/га. Результати. Встановлено, що гібрид LG 31272 значно поступався за показниками врожайності гібриду MAS 23.M, 4,49 т/га та 4,79 т/га відповідно. Внесення мінеральних добрив, незалежно від виду, забезпечило значне збільшення врожайності гібридів, різниця між показниками була істотною – 1,23–1,33 т/га або 33,7–38,8 %. Використання мікродобрива забезпечило приріст врожаю зерна кукурудзи гібридів в середньому на 0,15–0,22 т/га, що відповідає суттєвій різниці при НІР05 = 0,13 т/га. Максимальна врожайність спостерігалася при комплексному використанні елементів удобрення, які ми досліджували: при вирощуванні гібрида MAS 23.M – 5,15 т/га, прибавка врожаю складала 1,50 т/га або 41,1 %.; гібрида ЛГ 31272–4,89 т/га та +1,51 т/га або 44,7 % відповідно. Висновки. Використання мінеральних добрив КАС 30 та карбаміду разом із мікродобривом Смарт Гроу Цинк сприяло значному підвищенню врожайності гібридів кукурудзи МАС 23.М та ЛГ 31272 в умовах недостатнього зволоження північного Степу України. Вищі показники урожайності були зафіксовані у гібрида МАС 23.М, де застосування карбаміду та позакореневого підживлення мікродобривом дало результат 5,15 т/га. Гібрид ЛГ 31272 мав нижчу врожайність, при цьому вищі показники формувалися на фоні внесення КАС 30 (4,89 т/га) і приріст врожаю завдяки добривам становив 1,51 т/га або 44,7 % що свідчить про високий потенціал цього гібрида та необхідність його подальших досліджень.

Посилання

1. Базиленко Є. О., Марченко Т. Ю. Індекси врожайності та ефективна продуктивність гібридів кукурудзи різних груп ФАО за різних строків сівби в умовах Північного Степу України. Таврійський науковий вісник. 1(136):30–40. https://doi.org/10.32782/ 2226-0099.2024.136.1.5
2. Черемісіна С. Г., Россоха В. В. Ефективність виробництва зернових культур в Україні: аналіз сучасного стану та перспективи підвищення. Економіка АПК. 2021. № 6. С. 54–67. https://doi.org/10.32317/2221-1055.202106054
3. Господаренко Г. М., Прокопчук І. В., Бойко В. П. Засвоєння основних елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив кукурудзою. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2019. Вип. 95. Ч. 1. С. 76–89. https://doi.org/10.31395/2415-8240-2019-95-1-76-89
4. Господаренко Г. М., Черно О. Д., Мартинюк А. Т., Бойко В. П. Винесення основних елементів живлення з ґрунту культурами польової сівозміни за різного удобрення. Агрохімія i ґрунтознавство. 2021. Вип. 91. С. 31–40. https://lib.udau.edu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/108a2c35-65c2-4609-96c1-551172abdeca/content
5. Ivanyshyn O., Khomina V., Pantsyreva H. Influence of fertilization on the formation of grain productivity in different-maturing maize hybrids. Ukrainian Journal of Ecology, 2021, 11(3), 262–269. https://doi.org/10.15421/2021_170
6. Jose L. Araus, María D. Serret, Gregory O. Edmeades. Phenotyping maize for adaptation to drought. Front Physiol. 2012. Aug 10;3:305. https://doi.org/10.3389/ fphys.2012.00305
7. Харченко Ю. В., Харченко Л. Я., Куценко О. М., Ляшенко В. В. Селекційна цінність сортового різноманіття кукурудзи колекції Устимівської дослідної станції рослинництва. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 1. С. 33–43. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.01.03
8. Кириченко В. В., Гур’єва І. А., Кузьмишина Н. В., Рябчун В. К., Чернобай Л.М. Інтенсифікація використання генофонду кукурудзи в гетерозисній селекції. Монографія. Харків. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. 2019. 326 с. https://yuriev.com.ua/assets/files/knigi/intensifikaciya-vikoristannya- genofondu-kukurudzi-v-geterozisnij-selekcii.pdf.
9. Марченко Т. Ю., Пілярська О. О., Міщенко С. В., Базиленко Є. О., Марченко В. Д., Лавриненко Ю. О. Економічна оцінка вирощування гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Північного Степу України. Таврійський науковий вісник. № 138. С. 115–124. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.138.14
10. Мащенко Ю. В. Соколовська І. М. Продуктивність кукурудзи залежно від її частки в сівозміні та удобрення. Аграрні інновації. 2023. № 21. С. 57–63. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.8
11. Mashchenko Yu. V., Sokolovska I. M., Kovalenko V. O. Biotechnological practices for growing corn for grain under different predecessors in the conditions of the Ukrainian steppe. Подільський вісник. Випуск 2 (43) 2024. С. 9–15. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-2.1
12. Mokrienko V., Kornienko T. Formation of productivity of maize hybrids of different ripening groups in the Forest-Steppe region. Plant and Soil Science, 15(1), 52–62. Received: 24.10.2023 Revised: 19.01.2024 Accepted: 28.02.2024. DOI: https://doi.org/10.31548/plant1.2024.52
13. Шинкарук Л. Вплив макро- і мікродобрив на врожайність кукурудзи. Вісник ЛНАУ: Агрономія. 2021. № 25. С. 162–166. https://doi.org/10.31734/agronomy2021.01.162
14. Сидякіна О. В., Мєлєшко І. О. Ефективність засто- сування мінеральних добрив у посівах кукурудзи на зерно. Таврійський науковий вісник. № 128. С. 196–203. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.128.27
15. Волощук О. П., Стасів О. Ф., Глива В. В., Герешко Г. С., Пащак М. О. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від різних норм внесення мінеральних добрив у західному лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (I). С. 51–66. https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-4
16. Вожегова Р. А., Влащук А. М., Дробіт О. С. Продуктивність і економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Вісник аграрної науки. 2018. Вип. 7. С. 18–26. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201807-03
17. Xiangtao Meng, Zhuangzhuang Li, Han Wu, Haiming Duan, Li Yu, Cheng Zhou, Meng Wang, Kun Zhang, Chaofan Hu, Zhangjun Su, Haibing Yu. Effects of a Microbial Vetch Fertilizer on the Disease Resistance, Yield, and Quality of Sweet Waxy Corn. Diversity. 2024, 16(12), 778; https://doi.org/10.3390/d16120778
18. Жуйков О. Г., Давиденко І. А. Позакореневе підживлення кукурудзи мікродобривами – дієвий елемент технології чи «тренд»? позакореневе підживлення кукурудзи мікродобривами – дієвий елемент технології чи «тренд»? Таврійський науковий вісник. № 136. Частина 1. С. 116–124. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.136.1.16
Опубліковано
2025-12-14
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО