Вплив агротехнічних прийомів вирощування ріпаку озимого на густоту стояння рослин та урожайність
Анотація
Мета. Удосконалення окремих елементів технології вирощування ріпаку озимого є необхідним заходом, що сприятиме формуванню стабільної та високої насіннєвої продуктивності. Створення нових адаптивних гібридів дозволяє більш ефективно розкривати біологічний потенціал культури. Не останнє місце у системі вирощування займають норми та строки висіву. Адже завдяки їм створюються умови, за яких молоді рослини ріпаку успішно укорінюються, накопичують у кореневій шийці пластичні речовини та мають змогу безпечно перезимувати. Тому вивчення впливу норм і строків висіву на формування показників урожайності має велике наукове та практичне значення. Методи. У процесі проведення роботи використовували загальноприйняті наукові методи та спеціальні методики досліджень з використанням принципів та заходів оптимізації технології вирощування ріпаку озимого. Результати. Встановлено, що кращу виживаність рослин ріпаку озимого у ценозі протягом вегетації забезпечують посіви зі зниженими нормами висіву. Так, при вирощуванні гібриду Панчер з нормою висіву 500 тис.шт./га схожих насінин виживаність рослин складала 75,7–80,9 %, тоді як у гібриду Фенцер – 79,3–83,7 %. При зниженні норми висіву до 200 тис.шт./га схожих насінин виживаність рослин ріпаку зросла до 82,9–89,5 % у гібриду Панчер та до 82,4–86,5 % у гібриду Фенцер. Оптимальні строки сівби (15 серпня) в умовах Вінниччини сприяли формуванню вищих врожаїв насіння ріпаку порівняно із пізніми строками (30 серпня). Так, при вирощуванні ріпаку озимого з нормою висіву 200 тис.шт./га схожих насінин урожай насіння становив 3,62 т/га для гібриду Панчер та 3,87 т/га – для гібриду Фенцер, тоді як у варіантах досліду із пізніми строками сівби лише 2,94 т/га та 3,27 т/га, відповідно. Висновки. Застосування таких технологічних прийомів при вирощуванні гібридів ріпаку озимого, як висів у оптимальні строки з нормою 500 тис.шт./га схожих насінин дозволило отримати найвищі врожаї насіння. При цьому урожайність гібриду Панчер становила 4,37 т/га, а гібриду Фенцер – 4,55 т/га. У порівнянні з найменш продуктивним варіантом досліду, а саме висівом ріпаку у пізні строки з нормою 200 тис.шт./га, відмічено зростання показника урожайності на 48,6 % та 39,1 %, відповідно.
Посилання
2. Гадзало Я. М. Гладій М. В., Саблук П. Т. Аграрний потенціал України. Київ: Аграрна наука, 2016. 332 с.
3. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Ріпак. 2–ге вид. Львів: НВФ «Українські технології», 2010. 124 с.
4. Забарний О. С. Вплив норм висіву на формування продуктивності агроценозів ріпаку озимого (Brassica napus l. Oleifera). Агроекологічний журнал 2023. № 3. С. 128–135. DOI: https://doi.org/10.33730/2077–4893.3.2023.287771
5. Забарний О. С. Вплив норм висіву на формування продуктивності озимого ріпаку. Пропозиція. 2024. URL : https://propozitsiya.com/articles/tekhnolohiyi-vyroshchuvannya/vplyv-norm-vysivu-na-formuvannya-produktyvnosti-ozymoho (дата звернення 12.10.2025).
6. Плетень С. Догляд за озимим ріпаком в зимовий період. Пропозиція. 2011. № 1. С. 56.
7. Поляков О. Догляд за озимим ріпаком. Короткий календар основних агроприйомів. Пропозиція. 2010. № 2. С. 62–63.
8. Волощук О. П., Распутенко А. О. Особливості осіннього розвитку рослин ріпаку озимого залежно від строків, способів сівби та норм висіву насіння. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 38–48.
9. Новохижній М. В. Продуктивність та зимостійкість ріпаку озимого за різних технологій вирощування в Південному Степу України. Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2012. Вип. 17. C. 121–125.
10. Хансуелі Дірауер, Клаудія Даніель, Клей Хумпріс та Томас Гебайзен. Органічний ріпак. 2017. FiBL. 12с.
11. Поляков О. І. Особливості росту, розвитку та формування врожайності ріпаку озимого залежно від норми висіву за різних строків сівби. Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2022, № 33. С. 99–110. DOI: 10.36710/IOC–2022–33–10
12. Юрчук Сергій. Вплив норм висіву та способу сівби на врожайність ріпаку озимого. Агрономія сьогодні. 2020. URL : https://agro–business.com.ua/agro/ahronomiia–sohodni/item/18620–vplyv–norm–vysivu– ta–sposobu–sivby–na–vrozhainist–ripaku–ozymoho. html (дата звернення 10.10.2025).
13. Власова Ольга. Сівба ріпаку. Правильний старт. Агрономія сьогодні. 2019. URL: https://agro–business.com.ua/agro/ahronomiia–sohodni/item/14490–sivba–ripaku–pravylnyi–start.html (дата звернення 12.10.2025).
14. Вишнівський П. С., Губенко Л. В. Вплив строків сівби та доз добрив на продуктивність ріпаку озимого в північній частині Лісостепу. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2010. Вип. 4. С. 124–128.
15. Гойсалюк Я. С. Оптимізація строків сівби гібридів і сортів озимого ріпаку в умовах Західного Лісостепу України. Вчені Львівського національного аграрного університету – виробництву : каталог наукових розробок / за заг. ред. В. В. Снітинського, В. І. Лопушняка. 2010. Вип. 10. С. 19–20.
16. Лавриненко Ю. О., Влащук А. М., Шапарь Л. В. Урожайність та посівна якість насіння сортів ріпаку озимого залежно від строків сівби та норм висіву в умовах Південного Степу України. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2016. Вип. 1. С. 83–92.
17. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових досліджень в агрономії. К. : Дія, 2005. 288 с.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




