Особливості водоспоживання рослин озимого ріпаку під впливом застосування біопрепарату Хелафіт за різних строків сівби

М.Л. Товпига; Є.О. Домарацький

М.Л. Товпига Миколаївський національний аграрний університет https://orcid.org/0009-0009-5958-8359
Є.О. Домарацький Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення https://orcid.org/0000-0003-3912-1611

Ключові слова: озимий ріпак, біопрепарат, водоспоживання, продуктивність, урожай, строки сівби, урожай

Анотація

Мета статті полягає у встановленні особливостей водоспоживання озимого ріпаку за різних строків сівби під впливом позакореневих обробіток рослин рістстимулюючим препаратом біологічного походження Хелафіт. Методи. Польові дослідження проводилися впродовж 2022–2025 рр. на землекористуванні ТОВ «Добробут» в Миколаївській область Миколаївського району с. Михайлівка. Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем звичайний малогумусний з вмістом гумусу – 3,1%. Схема досліду передбачала вивчення таких факторів: Фактор А – позакореневі обробки рослин препаратом Хелафіт (внесення препарату у фазу 2–3 справжніх листків; внесення у фазу бутонізації; внесення дворазово в зазначені фази та контрольний варіант, який не передбачав таких обробіток взагалі); фактор В – різні строки сівби (ранній – 15.08; оптимальний – 05.09; пізній – 25.09). Посів озимого ріпаку проводили гібридом ЛГ Конструктор (оригінатор – французька компанія Лімагрейн) нормою висіву 500 тис. схожих насінин/га по попереднику чорний пар. Дослідні ділянки розташовували послідовно у трьох повтореннях. Площа дослідної ділянки становила 2520 м2, а облікової – 600 м2. Облік урожаю проводили комбайновим методом. Аналіз експериментальних даних здійснювався у відповідності до методу багатофакторного дисперсійного аналізу за Ушкаренко В.О. та за допомогою ліцензійного програмного інструменту “Statistica 8.0”. Результати. Дослідженнями встановлено, що за ранніх строків сівби застосування Хелафіту призводить до зниження коефіцієнту водоспоживання на 6,2–9,2%, а за оптимальних – ці значення досягають 11,0–23,8, а на пізньому – 15,6–32,7%. Встановлено, що економія води, яка використовується на утворення 1 тони насіння за рахунок застосування Хелафіту становіть за сівби в оптимальний строк 99 м3/т насіння. Висновки. Застосування позакореневих обробіток озимого ріпаку препаратом Хелафіт призводило до більш економного використання рослинами ґрунтової вологи за усіх строків сівби.

Посилання

1. Пічура В.І., Потравка Л.О., Рутта О.В. Просторово-часовий аналіз і прогноз кліматичних змін в зоні Степу України. Екологічні науки. 2022. Вип.45(6). С. 110-118.
2. Базалій В., Бойчук І., Домарацький Є., Ларченко О., Базалій Г. Реалізація генетичного потенціалу продуктивності сортів пшениці м’якої озимої за різних умов вирощування. Вісник Львівського НАУ. Серія Агрономія. 2018. Вип. 22(1). С. 319-325.
3. Домарацький Є.О., Кюрчев С.В., Мітрясова О.П., Пастушенко С.І. Потенційні небезпеки і сучасні рішення щодо адаптації балансу водних ресурсів півдня України до глобальних змін клімату. Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти: збірник тез ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: НМЦ ВФПО, 2021. С. 69-72.
4. Бондарчук І.Л. Сортова реакція параметрів перезимівлі рослин ріпаку озимого за застосування рістрегуляції в умовах Північно-східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2018. Вип. 3 (35). С. 68–71.
5. Домарацький Є. Глобальне потепління – палиця з двома кінцями для українських аграріїв. Стан і перспективи селекції в умовах змін клімату: Матеріали міжнародної науково-практичної Інтернет- конференції, (23 лютого 2018 року). Херсон : Інститут зрошуваного землеробства НААН, 2018. С. 44–47.
6. Савчук Д.П. Посуха та посухозахисні заходи в Україні. Вісник аграрної науки. 2009. № 9. С. 64-67.
7. Нетіс І.Т. Посухи та їх вплив на посіви озимої пшениці. Херсон: Айлант, 2008. 252 с.
8. Романенко О.Л., Кущ І.С., Агафонова А.В., Солодушко М.М., Усова Н.М. Водозабезпеченість та водоспоживання за вирощування пшениці озимої в посушливих умовах Степу. Агроекологічний журнал, 2019. №(4). С. 59-65.
9. Коваленко А.М., Коваленко О.А., Попов Е.К., Попов М.К. Продуктивність ріпаку озимого залежно від місця в сівозміні та рівня удобрення. Зрошуване землеробство. 2012. №(57). С. 62-67.
10. Деребон І. Ю., Малик К. В., Овдійчук В.П. Якість ріпаку озимого залежно від удобрення. Сільське господарство сьогодення: збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів та молодих вчених. ЖНАЕУ, 2019. C. 129–131.
11. Домарацький Є.О. Вплив азотного живлення та комбінованих препаратів на особливості водоспоживання ріпаку озимого за різних умов вирощування. Аграрні інновації. 2023. № 17. С. 54-61.
12. Шкода О.А. Формування асиміляційної поверхні та чиста продуктивність фотосинтезу ріпаку залежно від способу основного обробітку ґрунту та добрив в умовах Південного Степу України. Зрошуване землеробство. 2016. №(66). С. 79-81.
13. Домарацький Є.О., Добровольський А.В., Козлова О.П., Добровольський П.А., Лавришина О.Є. Шляхи оптимізації водоспоживання соняшника високоолеїнового типу за умов зміни клімату. Аграрні інновації. 2021. Вип. 10. С. 34–41.
14. Заєць С.О., Василенко Р.М., Степанова І.М., Шаталова В.В. Продуктивність ріпаку озимого залежно від впливу різних компонентів препарату Мочевин-К в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2013. №(83). С. 52-55.
15. Методика польового досліду (Зрошуване землероб- ство) / за ред. Ушкаренка В.О. Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.