Вплив стимуляторів росту на фотосинтетичну діяльність і насіннєву продуктивність люцерни
Анотація
Мета. Дослідження впливу стимуляторів росту й умов зволоження на фотосинтетичну діяльність і насіннєву продуктивність сортів люцерни різних років життя та їх взаємозв’язок. Методи. Польовий, лабораторний, ста- тистичний. Результати. Під час вивчення площі лист- кової поверхні в рік сівби в умовах природного зволо- ження в сорту Зоряна на варіанті контроль ці показники коливаються по фазах: стеблування ‒ 6,48 тис. м2/га, бутонізації ‒ 9,95, масового цвітіння ‒ 16,11, масового плодоутворення ‒ 15,46 тис. м2/га. Застосування сти- муляторів росту сприяє збільшенню асиміляційної поверхні рослин люцерни. Кращі результати отримані по стимуляторах Агростимулін і Гарт у фазу масового цвітіння – 18,37 і 18,76 тис. м2/га. За краплинного зро- шення зберігається така ж закономірність. Найбільша площа асиміляційної поверхні формується у фазу масо- вого цвітіння ‒ 26,45 і 26,47 тис. м2/га. У посівах другого року життя площа листкової поверхні значно збільши- лася в порівнянні з посівами першого року й склала по сорту Зоряна за фазами розвитку: початок бутонізації ‒ 20,27 тис. м2/га, початок цвітіння ‒ 25,49, масове цві- тіння ‒ 35,79 і масове плодоутворення ‒ 28,16 тис. м2/га в умовах природного зволоження (контроль 1). За краплинного зрошення відзначається та ж послідов- ність, але за вищих значень площі асиміляційної поверхні: 32,17; 40,82; 53,61; 45,92 тис. м2/га відпо- відно. Максимальні значення зафіксовані в разі вико- ристання стимуляторів Гарт і Люцис по всіх фазах розвитку (34,31‒34,69; 46,12‒46,74; 61,98‒63,21; 52,80‒54,11 тис. м2/га). Вивчення фотосинтетичного потенціалу показало, що за застосування стимуля- торів росту значення фотосинтетичного потенціалу сприяє зростанню його величини й знаходиться в межах 0,75‒0,78 млн м2×днів/га; 0,47‒0,49 і 2,68‒2,87 млн м2×днів/га в умовах зрошення по фазах розвитку (сорт Зоряна ‒ контроль 1). Без зрошення показники фото- синтетичного потенціалу нижче й складають 0,47‒0,48; 0,29‒0,30 і 1,65‒1,71 млн м2×днів/га відповідно. Кращими варіантами є варіанти з використанням сти- муляторів Гарт і Люцис незалежно від умов зволоження з показниками 0,77‒0,78; 0,49; 2,81‒2,87 млн м2×днів/га (зрошення) та 0,48; 0,30 та 1,70‒1,71 млн м2×днів/га. Максимальний урожай насіння люцерни отримано в разі застосування стимуляторів Гарт і Люцис із коливаннями від 655 до 671 кг/га за зрошення та 472–497 кг/га в умовах природного зволоження. Визначені кореляційні зв’язки між врожайністю насіння люцерни, показниками площі листкової поверхні (r = 0,888‒0,945) і фотосинтетичним потенціалом (r = 0,939‒0,945). Висновки. Результати проведених досліджень дозволили встановити вплив стимуляторів росту на асиміляційну поверхню рослин люцерни, фотосинтетичний потенціал, а також кореля- ційні зв’язки між врожайністю насіння люцерни, показ- никами площі листкової поверхні (r = 0,888‒0,945) і фотосинтетичним потенціалом (r = 0,939‒ 0,945).
Посилання
2. Ионас Е.Л. Влияние новых форм удобрений и регуляторов роста на динамику роста, накопление биомассы растений, фотосинтетическую деятельность и урожайность картофеля. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2018. № 1. С. 84–90.
3. Андрианова Ю.А., Тарчевский И.А Хлорофилл и продуктивность растений. Москва : Наука, 2000. 137 с.
4. Васин В.Г., Васин А.В., Кожевникова О.П., Фадеев С.В. Фотосинтетическая деятельность однолетних культур в поливидовых посевах. Актуальные проблемы сельскохозяйственной науки и образования : сборник научных трудов. Самара : СамВен, 2005. 369 с.
5. Зотиков В.И. Роль зернобобовых культур в решении проблемы кормового белка и основные направления по увеличению их производства. Научное обеспечение производства зернобобовых и крупяных культур : сб. науч. тр. ВНИИЗБК. Орел, 2004. С. 256–260.
6. Васин В.Г., Вершиниа О.В., Лысак О.Н. Влияние биостимуляторов на показатели фотосинтетической деятельности и продуктивности гороха. Научно-производственный журнал: Зернобобовые и крупяные культуры. 2015. № 2 (14). С. 26–34.
7. Ничипорович А.А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев. Москва : АН СССР, 1961. 193 с.
8. Эффективность применения микроудобрений и регуляторов роста при возделывании сельскохозяйственных культур / И.Р. Вильдфлуш и др. Минск : Беларус. Навука, 2011. 293 с.
9. Setiyono T.D., Weiss A., Specht J.E., Gassman K.G., Dobermann A. Leaf area index simulation in soybean grown under near – optimal conditions. Field Crops Research. 2008. V. 108. P. 82–92. DOI: 10.1016 / j.fcr.2008.03.005.
10. Васин В.Г., Просандеев Н.А. Особенности фотосинтетической деятельности растений пшеницы и ячменя при применении гербицидов. Известия Самарской ГСХА. 2011. № 4. С. 15–18. DOI: https://doi.org/10.17816/1997-3225.20110415-18.
11. Васин В.Г., Бурунов А.Н. Влияние удобрений и обработки посевов препаратами Мегамикс на показатели фотосинтетической деятельности посевов яровой пшеницы. Вестник Ульяновской государственной сельскохозяйственной академии: научно-теоретический журнал. Ульяновск : УГСХА, 2014. № 1 (25). С. 6–10.
12. Еряшев А.П., Шапошников А.С., Еряшев П.А. Фотосинтетическая деятельность и продуктивность пивоваренного ячменя в зависимости от уровня минерального удобрения и норм высева. Вестник Ульяновской ГСХА. 2017. № 1 (37). С. 19–24. DOI: 10.18286/1816-4501-2017-1-19-24.
13. Шаповал О.А., Алиев-Лещенко Р.М. Влияние регуляторов роста растений и доз NPK на фотосинтетическую деятельность растений подсолнечника. Плодородие. 2014. № 1 (76). С. 2–4.
14. Евдокимова М.А., Марьина-Чермных О.Г. Влияние регуляторов роста на фотосинтетическую деятельность посевов ярового ячменя. Вестник Ульяновской ГСХА. 2018. № 4 (44). С. 91–97. DOI: 10.18286/1816-4501-2018-4-91-97.
15. Мурзова О.В., Вильдфлуш И.Р. Влияние макро-, микроудобрений и регуляторов роста на фотосинтетическую деятельность и продуктивность посевов пленчатого и голозерного овса на дерново-подзолистой легкосуглинистой почве северо-восточной части Беларуси. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2017. № 2. С 100–104.
16. Асанішвілі Н.М., Сербенюк Г.А., Бондарчук А.А. Фотосинтетична діяльність і продуктивність агрофітоценозів кукурудзи залежно від елементів технології вирощування у Північному Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2012. С. 75–81.
17. Василенко М.Г., Стадник А.П., Душко П.М., Драга М.В., Кічігіна О.О., Зацарінна Ю.О., Перець С.В. Урожайність і якість насіння сільськогосподарських культур за дії регуляторів росту. Агроекологічний журнал. 2018. № 1. С. 96–101. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2018.161350.
18. Toscano Stefania, Romano Daniela, Massa Daniele, Bulgari Roberta, Franzoni Giulia, Ferrante Antonio. Biostimulant applications in low input horticultural cultivation systems. Italus Hortus. 2018. № 25 (2). Р. 27–36 DOI: 10.26353/j.itahort/2018.1.273.
19. Моргун В.В., Яворська В.К., Драговоз І.В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення в Україні. Физиология и биохимия культурных растений. 2002. Т. 34. № 5. С. 371–376.
20. Деева В.П. Регуляторы роста растений: механизмы действия и использование в агротехнологиях. Минск : Беларус. наука, 2008. 133 с.
21. Marulanda A., Barea J.-M., Azcon R. Stimulation of Plant Growth and Drought Tolerance by Native Microorganisms (AM Fungi and Bacteria) from Dry Environments: Mechanisms Related to Bacterial Effectiveness. J. Plant Growth Regul. 2009. Vol. 28. P. 115–124. DOI: 10.1007/s00344-009-9079-6.
22. Поливаний С.В., Кур’ята В.Г. Дія емістиму С на морфогенез та насіннєву продуктивність маку олійного. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Біологія. Тернопіль, 2015. № 1 (62). С. 117–124.
23. Swain S.M., Singh D.P., Helliwell C.A., Poole A.T. Plants with increased expression of ent-kaurene oxidase are resistant to chemical inhibitors of this gibberellin biosynthesis enzyme. Plant and Cell Physiology. 2005. 46. № 2. Р. 284–291. DOI: https://doi.org/10.1093/pcp/pci027.
24. Ничипорович А.А., Строгонова Л.Е., Чмора С.Н., Власова С.Н. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. Москва : изд. АН СССР, 1961. 136 с.
