Вплив препаратів хімічного та біологічного походження на польову схожість та продуктивність картоплі літнього садіння свіжозібраними бульбами

  • Р.А. Вожегова Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • Г.С. Балашова Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • Л.В. Бояркіна Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Ключові слова: картопля, насіннєвий матеріал, сві- жозібрані бульби, літнє садіння, біофунгіциди

Анотація

Метою проведення досліджень було визначення можливості зменшення хімічного навантаження на навколишнє середовище за застосування літнього садіння свіжозібраними бульбами. Методи. Польові дослідження виконувалися згідно з вимогами методик дослідної справи та методичних рекомендацій щодо про- ведення досліджень із картоплею на зрошуваних зем- лях Інституту зрошуваного землеробства НААН в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками. Дослідженнями було передбачено порівняння впливу обробки садивних час- ток бульб хімічними препаратами після підсихання на них 4-и компонентного розчину стимуляторів (1% тіосе- човини, 1% роданістого калію, 0,002% бурштинової кислоти, 0,0005% гібереліну) на схожість, розвиток рослин та продуктивність посадки. Вивчались препарати Гаупсин, Триходермін, Мочевин К-6. Ці біопрепарати не шкідливі для людини, теплокровних тварин, комах, риб, не нагромаджуються в рослинах. Агротехніка в досліді, крім досліджуваних факторів, загальноприйнята для зрошуваних земель півдня України. Повторність – чоти- риразова. Результати. Впливу будь-якого препарату як в чистому вигляді, так і в сполученні з іншими препа- ратами на інтенсивність утворення сходів виявлено не було. Середні значення урожайності за три роки дослі- джень вказують на те, що жоден з варіантів обробки насіннєвих бульб не забезпечив суттєве підвищення продуктивності рослин. Максимальну середню врожай- ність бульб забезпечив варіант з додатковою обробкою бульб біопрепаратом Гаупсин – 21,19 т/га, що всього на 1,58% перевищило контроль (фон). Продуктивність контрольних варіантів становила 20,86 та 20,72 т/га. Мінімальна середня врожайність становила 18,86 т/га, що на 2,0 т, або 9,59% нижче контролю у варіанті з додат- ковою обробкою препаратом Мочевин К-6. Висновки. Рівень урожайності картоплі літнього садіння не зале- жав від обробки свіжозібраних бульб в літній посадці препаратами хімічного та біологічного походження. На єдиному варіанті з додатковою обробкою рослин біопре- паратом фунгіцидної дії Гаупсин урожайність порівняно з контролем була вищою на 0,33 т/га, або 1,6%, відпо- відно рентабельність виробництва – на 11,2%, а умовно чистий прибуток – на 4,35 тис. грн/т. Решта варіантів не перевищили контроль.

Посилання

1. Бородай В.В., Данілкова Т.В., Колтунов В.А. Ефективність застосування біопрепаратів при вирощуванні картоплі залежно від строків садіння, ґрунтово-кліматичної зони в умовах Львівської області. Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур : зб. наук. пр. 2012. №14. С. 141–145.
2. Бречко Е., Конопацкая М., Жукова М. Картофель: защита при посадке. Белорусское сельское хозяйство. 2013. 4. С. 43–48.
3. Гайнатулина В.В., Макарова М.А. Химические и биологические фунгициды на защите картофеля от ризоктониоза. Дальневосточный аграрный вестник. 2018. 3(47). С. 7–12 DOI: 10.24411/1999-6837-2018-13051
4. Іутинська Г.О. Шляхи регулювання функцій мікробних угруповань ґрунту в аспекті біологізації землеробства і стійкого розвитку агроекосистем. Сільськогосподарська мікробіологія : зб. наук. пр. Чернігів : ЦНТЕІ. 2006. 3. С. 7–18
5. Колтунов В.А., Войцешина Н.І., Бородай В.В. та ін. Вплив обробки біопрепаратами на врожайність, товарність, структуру та збереженість бульб картоплі залежно від умов вирощування і строку садіння. Картоплярство України. 2012. № 1-2 (26-27). С. 35–43.
6. Маханько В.Л., Пискун Г.И., Турко С.А., Фицуро Д.Д. Основные элементы технологии выращивания экологически чистого картофеля. Москва : Земледелие и защита растений. 2017. 2. С. 36–39.
7. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею. Ін-т картоплярства. Київ : Аграрна наука, 2002. С. 62.
8. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 12 липня 2019 року № 384 «Про затвердження Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/z0829-19#n14 (дата звернення: 29.09.2020).
9. Патика В.П., Омельянець Т.Г. Екологічні основи застосування біологічних засобів захисту рослин як альтернативи хімічним пестицидам. Агроекологічний журнал. 2005. № 2. С. 21–24.
10. Arseneault T., Goyer C., Filion M. Biocontrol of potato common scab is associated with high Pseudomonas fluorescens LBUM223 populations and phenazine-1-carboxylic acid biosynthetic transcript accumulation in the potato geocaulosphere. Phytopathology. 2016. № 106(9). P. 963–70. doi: 10.1094/PHYTO-01-16-0019-R
11. Amelia Cirou, Stephanie Diallo, Caroline Kurt. Cirou Amelia Growth promotion of quorum – quenching bacteria in the rhizosphere of Solanum tuberosum. Environ. Microbiol. 2007. P. 1551–1522.
12. Sarah J. Coulthurst, Anne M. Barnard, George P.C. Salmond Coulthurst Sarah J. Regulation and biosynthesis of carbapenem antibiotics in bacteria. Nat. Rev. Microbiol. 2005. P. 343–353.
13. Larkin R. P., Honeycutt C. W., Griffin T. S., Olanya O. M., Halloran J. M., He Z. Effects of different potato cropping system approaches and water management on soilborne diseases and soil microbial communities. Phytopathology. 2011. № 101(1). P. 58–67. doi: 10.1094/PHYTO-04-10-0100
14. Lin C., Tsai C.H., Chen P.Y., Wu C.Y., Chang Y.L., Yang Y.L., et al. Biological control of potato common scab by Bacillus amyloliquefaciens Ba01. PLoS ONE. 2018. 13(4): e0196520. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0196520
15. Mohammed T. Abbas Mervat, A. Hamza Hanan, H. Youssef Gehan, H. Yousse Mohamed Fayez, Mohamed Moniba, Nabil A. Hegazi. Bio-preparates support the productivity of potato plants grown under desert farming conditions of north Sinai: Five years of field trials Journal of Advanced Research. 2014. № 5(1). P. 41–48. DOI:10.1016/j.jare.2012.11.004
16. Han J. S., Cheng J. H., Yoon T. M., Song J., Rajkarnikar A., Kim W. G., et al. Biological control agent of common scab disease by antagonistic strain Bacillus sp. sunhua. J Appl Microbiol. 2005. № 99(1). Р. 213–21. doi: 10.1111/j.1365-2672.2005.02614.x
17. Hiltunen L.H., Ojanpera T., Kortemaa H., Richter E., Lehtonen M.J., Valkonen J.P. Interactions and biocontrol of pathogenic Streptomyces strains co-occurring in potato scab lesions. J Appl Microbiol. 2009. № 106(1). P. 199–212. doi: 10.1111/j.1365-2672.2008.03992.x
18. Wilson C., Ransom L., Pemberton B. The relative importance of seed borne inoculum to common scab disease of potato and the efficacy of seed tuber and soil treatments for disease control. J Phytopathol. 1999. № 147. P. 13–8.
Опубліковано
2021-03-26
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО