Біохімічний профіль зерна та веге- тативної маси квасолі звичайної
Анотація
Мета. Визначити та проаналізувати біохімічні компоненти рослин та зерна квасолі звичайної Методи. Використовували фізіолого-біохімічні, аналітичний, порівняльний та статистичні методи. Уміст фітохімічних речовин, її кількість визначали методами екстрагування, застосовували тонкошарову (ТШХ), паперову хроматографію (ПХ) та ВЕРХ (високо рідинну хроматографію). Результати. У досліджуваних зразках біомаси та зерна квасолі звичайної ідентифіковані основні фітохімічні компоненти культури і їх кількісна складова.У листках виявлено найменшу кількість флаваноїдів.Пагони культури мали найбільший уміст загальних фенолів – 200 та флаваноїдів – 150 мг/г, порівняно з зерном, де зазначені компоненти знаходились у кількості відповідно 140–145 та 10–50 мг/г сухої речовини.Вміст фітинової кислоти в зернах коливається від 4,09 до 9,96 мг/г. Кількість сапонінів, у зерні квасолі всього 0,6% мг/г., таніну – 0,77–0, 97 мг/г. Найбільші показники мали такі макроелементи, як вуглеводи та крохмаль – 54–60 % та 34–45 % відповідно. У вегетативній масі квасолі звичайної сортів кущових форм найбільше заліза – 100–300 мг/кг сухої речовини, цинку –20–50 мг/кг, мідь та бор мали показники 5–15 та 20–50 мг/кг відповідно.Розчинні цукри (сахароза, глюкоза, фруктоза) у біомасісумарно мають уміст приблизно 5–15 %. Білки у досліджуваному зерні квасолі різнились за фракційним складом, який був представлений: Глобуліни – 43,8–44,9%, Альбуміни – 40,4–42,1%, Глютеліни13,0–15,6%. Жири, клітковина та зола (мінерали) у зерні квасолі мали найменший уміст, який становив відповідно всього1,3-1,9%, 4–5 та 3,3–4,6%. Клітковина (целюлоза геміцелюлози), в основному наявна у клітин перикарпію зерна.Висновки. Отримані результати досліджень щодо наявності профільних фенольних компонентів та інших нутрієнтів у зерні та біомасі квасолі звичайної суттєво різнилися за кількісним складом, що свідчать про можливість використання листя та пагонів культури в медицині, фармокології без визначення сортової приналежності Фітохімічні компоненти є видоспецифічними та дискримінаційними, що робить культуру цінною для споживання та джерелом азоту в агроценозах сільськогосподарських культур.
Посилання
2. Arumugam, R., Rajasekaran, S. & Nagarajan, S. M. Response of Arbuscular Mycorrhizal Fungi and Rhizobium Inoculation on Growth and Chlorophyll Content of Vigna unguiculata (L) Walp Var. Pusa 151. Journal of Applied Sciences and Environmental Management. 2010.14: 113-115. DOI:10.4314/jasem.v14i4.63282
3. Сторожик Л.І., Терещенко І.С. Фенольні сполуки сорго [Sorghum bicolor (L.) Moench] та їх алелопатична дія. Новітні агротехнології. 2023, Т. 11, № 2. http://jna.bio.gov.ua/issue/view/16933
4. Aslani, M., Souri, M. K. Growth and Quality of Green Bean (Phaseolus vulgaris L.) under Foliar Application of Organic Chelate Fertilizers. Open Agriculture. 2018.3: 146–154. DOI:10.1515/opag-2018-0015
5. Balisteiro, D. M., Rombaldi, C. & Genovese, M. I. Protein, Isoflavones, Trypsin Inhibitory and in Vitro Antioxidant Capacities: Comparison among Conventionally and Organically Grown Soybeans. Food Research International. 2013. 51: 8-14. DOI:10.1016/j.foodres.
6. Hussain, M.I., Reigosa, M.J. Evaluation of herbicide potential of sesquiterpene lactone and flavonoid: Impact on germination, seedling growth indices and root length in Arabidopsis thaliana. Pakistan Journal of Botany.2014, 46, 995–1000.
7. Hussain, M.I., Reigosa, M.J. Seedling growth, leaf water status and signature of stable carbon isotopes in C3 perennials exposed to natural phytochemicals. Australian Journal of Botany. 201260(8):676-684. DOI:10.1071/BT12072.
8. Макаренко О. А., Левицький А. П. Фізіологічні функції флавоноїдів в рослинах. Фізіологія і біохімія культурних рослин. 2013. Т. 45, № 2. С. 100–112.
9. Nekonam M. S., Razmjoo J., & Kraimmojeni H. Assessment of some medicinal plants for their allelopathic potential against redroot pigweed (Amaranthus retroflexus). Journal of Plant Pro-tection Research. 2014. Vol. 54, Iss. 1. P. 90–95. doi: 10.2478/jppr-2014-00148.
10. Shah S. H., Khan E. A., & Shah H. Allelopathic sorghumwater extract helps to improve yield of sunflower (Helianthus annuus L.). Pakistan Journal of Botany. 2016. Vol. 48, I ss. 3.P. 1197–1202
11. 11.Głąb L., Sowiński J., Bough R., & Dayan F. E. Allelopathic potential of sorghum (Sorghum bicolor (L.) Moench) in weed control: a comprehensive review. Advances in Agronomy. 2017. Vol. 145. P. 43–95. doi: 10.1016/bs.agron.2017.05.001
12. Aslani, M., Souri, M. K.. Growth and Quality of Green Bean (Phaseolus vulgaris L.) under Foliar Application of Organic Chelate Fertilizers. Open Agriculture. 2018. 3: 146–154. DOI:10.1515/opag-2018-0015
13. Celmeli, T., Sari, H., Canci, H., Sari, D., Adak, A., Eker, T. & Toker, C. 20118. The Nutritional Content of Common Bean (Phaseolus vulgaris L.) Landraces in Comparison to Modern Varieties. Agronomy. 2018. 8(9):166. DOI:10.3390/agronomy8090166
14. Naiji, M., Souri, M. K. Nutritional Value and Mineral Concentrations of Sweet Basil under Organic Compared to Chemical Fertilization, Acta Scientiarum Polonorum Hortorum Cultus., 2018. 17: 167– 175. DOI:10.24326/asphc.2018.2.14
15. Vanden Langenberg, K. M., Bethke, P. C. & Nienhuis, J. Patterns of Fructose, Glucose, and Sucrose Accumulation in Snap and Dry Bean (Phaseolus vulgaris L.) Pods. Hort Science. 2012.47(7):874-878. DOI:10.21273/HORTSCI.47.7.874
16. Cirdar, K. S., Yang, T. P., Berry, R. J. & Bailey, L. B. Folate and DNA Methylation: A Review of Molecular Mechanisms and the Evidence for Folate’s Role. Advances in Nutrition. 2012. 3(1):21-38 DOI:10.3945/an.111.000992
17. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / за ред. Г. Л. Бондаренка, К. І. Яковенка. 3-тє вид., пер. і доп. Харків: Основа, 2001. 369 с.
18. Демешко О. В., Комiсаренко А. М. Динамiка нако- пичення суми полiфенольних речовин у листi акацiї бiлої. Фiтотерапiя. Часопис. 2005. № 4. С. 63–65.
19. Державна Фармакопея України. (1-е вид., 2-гедоп.). Харків: РIРЕГ, 2008. 620 с