Ґрунтовий спосіб утилізації відпрацьованих грибних блоків за попередньою обробкою ЕМ препаратами

  • М.М. Ковальов Центральноукраїнський національний технічний університет
Ключові слова: соломовміщувальні відходи гриб- ного виробництва, ґрунтовий спосіб утилізації, ЕМ Біоактив, ресурсозберігальна технологія

Анотація

Натепер все більшої актуальності набуває проблема відтворення родючості ґрунту на основі біологізації зем- леробства. Необхідність її розв’язання зумовлена тим, що розвиток землеробства вимагає врахування законів природи з метою збереження її ресурсного потенціалу шляхом скорочення техногенних навантажень та енер- гетичних витрат. Водночас ключового значення набуває рекуперація відпрацьованих солом’яних грибних блоків як органічного добрива. З агрохімічного боку останнім часом виникає доцільність ґрунтового використання такого виду відходів. Водночас утилізується значна маса її органічної речовини, забезпечуючи ґрунт суб- стратом для гумусоутворення та елементами живлення. Метою досліджень було розробити екологічно без- печну технологію утилізації відходів промислового виробництва гриба Глива звичайна, котра була б мак- симально простою в застосуванні й водночас дешевою, з використанням мікробіологічних препаратів. Методи. Агрохімічний аналіз, польовий дослід у коротко ротаційній зернотрав’яній сівозміні з викорис- танням мінеральних добрив, біопрепарату й солом’яних відходів грибного виробництва, врожайність та якісні характеристики зерна ячменю. Агротехніка вирощу- вання ячменю в дослідах була загальновизнаною для зони північного Степу України. Результати. За результатами лабораторно-польових досліджень в умовах Північного Степу України розгля- нуто можливість ґрунтового способу утилізації солом’я- них відходів з їх інокуляцією біопрепаратом ЕМ Біоактив у поєднанні з мінеральними добривами в технології обробки ячменю. У результаті досліджень встановлено, що внесення солом’яних відходів спільно з біопрепара- том сприяє активізації ґрунтової мікрофлори й поліп- шенню забезпеченості рослин елементами живлення. Внесення їх на тлі мінеральних добрив (N60P40K35) пози- тивно впливає на врожайність та якісні характеристики зерна ячменю. Економічно обґрунтована ефектив- ність їх застосування за ґрунтового способу утилізації солом’яних відходів на прикладі ячменю. Висновки. Внесення соломовміщувальних речо- вин, інокульованих біопрепаратом разом з азотними добавками, приводить до поліпшення агрофізичного стану ґрунту, його водного і поживного режимів. За вико- ристання соломовміщувальних відходів в поєднанні з біопрепаратом та азотними добривами прибавка вро- жайності ячменю збільшилася в середньому на 12–15%. Для отримання вищої врожайності необхідно вносити солом’яні відходи й біопрепарат разом із мінеральними добривами. Застосування солом’яних відходів, біопре- парату й азотних добрив економічно ефективно впливає на поліпшення екологічних функцій чорнозему типового.

Посилання

1. Носко Б.С. Экологические последствия применения высоких доз минеральных удобрений на черноземе типичном. Проблемы агрохимии и экологии. 2013. № 2. С. 32–37.
2. Русакова И.В. Использование биопрепарата Баркон для инокулирования соломы, применяемой в качестве удобрения. Достижения науки и техники АПК. 2011. № 8. С. 25–28.
3. Семенов В.М. Агроэкологические функции растительных остатков в почве. Агрохимия. 2006. № 7. С. 63–81.
4. Третяк А.М., Другак В.М., Осадча І.В. Стратегія аграрно-земельної політики України в умовах сучасної світової продовольчої кризи. Землевпорядний вісник. 2008. Вип. 5. С. 4–15.
5. Авров О.Е. Использование соломы в сельском хозяйстве Ленинград : Колос, 1979. 200 с.
6. Башков А.С. Влияние биологизации земледелия на плодородие дерново-подзолистых почв и продуктивность полевых культур. Аграрный вестник Урала. 2012. № 1. С. 16–19.
7. Гамаюнова В.В. Влияние запахивания и сжигания соломы на плодородие почвы и урожай сельскохозяйственных культур. Орошаемое земледелие. 1986. Т. 31. С. 11–16.
8. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е нзд., доп. и перераб. Москва : АГРОПромиздат, 1985. 351 с.
9. Громаков А.А. Эффективность сочетаний соломы с минеральными удобрениями на черноземе обыкновенном Ростовской области. Вестник Донского ГАУ. 2012. № 2. С. 40–43.
10. Девятова Т.А. Изменение физических и воднофизических свойств почвы при внесении соломы. Вестник Воронежского государственного университета. 2010. № 2. С. 50–51.
11. Радько Т.В., Матвійчук Н.Г., Маковецький П.П. Баланс гумусу в короткоротаційних сівозмінах Полісся залежно від удобрення. Сучасні тенденції розвитку аграрної науки в XXI столітті : збірник тез наукових робіт міжнар. наук.-практ. конф., м. Львів, 7–8 грудня 2012 р. Львів : Львівська аграрна фундація, 2012. С. 101–104.
Опубліковано
2021-03-26
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО