Динаміка площі листкової поверхні та урожайність сортів сої залежно від еле- ментів технології за краплинного зрошення
Анотація
Мета – встановити комплексний вплив різних варі- антів густоти рослин та обробітку біопрепаратами на динаміку формування площі листкової поверхні й на рівень реалізації генетичного потенціалу зернової про- дуктивності сортів сої різних груп стиглості в умовах зрошення. Методи. Комплексне використання польо- вого, лабораторного, математично-статистичного, роз- рахунково-порівняльного методів і системного аналізу. Результати. Проведення аналізу впливу площі листко- вої поверхні сортів сої за певними етапами розвитку на урожайність зерна показало, що існує сильна додатна кореляція між урожайністю та площею листків за всіма етапами розвитку рослин. Це свідчить про те, що на всіх етапах розвитку рослин сої всіх сортів необхідно техно- логічно забезпечувати оптимальний розвиток листкової поверхні шляхом застосування біопрепаратів і регуляції щільності агроценозу. Проте дещо більшою була залеж- ність урожайності зерна й площі листкової поверхні на етапі «утворення бобів» (коефіцієнт кореляції стано- вив 0,778…0,941). Цей етап є вирішальним у закладці потенційної продуктивності (кількість продуктивних бобів на рослині, кількість насінин у бобі), тому для фор- мування оптимуму листкової поверхні на такому етапі необхідно контролювати технологічні заходи й на попе- редніх етапах розвитку рослин сої залежно від сортових особливостей. Встановлено, що у фазі утворення бобів найбільша площа листків та урожайність була в скоро- стиглих сортів Діона, Монарх за густоти рослин 900 тис. рослин/га, в середньоранніх сортів Софія, Аратта най- більша площа листків та урожайність спостерігалась за густоти 700 тис. рослин/га. У середньостиглих сортів Святогор і Даная максимум асиміляційної площі листків та урожайність спостерігалась за густоти 500 тис. рос- лин/га, подальше підвищення густоти рослин не забез- печувало зростання показників через надмірну цено- тичну напругу в посівах сої. Висновки. Для отримання максимального врожаю зерна в умовах зрошення необ- хідно висівати сорти сої ранньостиглої групи за гус- тоти 900 тис. рослин/га, середньоранньої – за густоти 700 тис. рослин/га й середньостиглі сорти – за густоти 500 тис. рослин/га. Застосування біопрепарату Біо-гель підвищувало урожайність зерна сортів на 3,6–6,5%, біопрепарату Хелафіт комбі – на 7,9–12,9%.
Посилання
2. Січкар В.І. Сучасний стан і перспективи вирощування зернобобових культур на нашій планеті. 2016: Зернобобові культури і соя для сталого розвитку аграрного виробництва України : матеріали міжнар. наук. конф. Вінниця, 2016. С. 14–15.
3. Каленська С.М., Новицька Н.В., Гарбар Л.А., Андрієць Д.В. Урожайність як інтегральний показник реакції рослин сої на елементи технології вирощування. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України: Серія «Агрономія». 2010. Вип. 149. С. 227–234.
4. Марченко Т.Ю. Прояв гетерозису за ознакою «маса 1000 насінин» у гібридів сої в умовах зрошення півдня України. Таврійський науковий вісник. 2012. № 80. С. 104–108.
5. Сеник І.І. Вплив норми висіву та ширини міжрядь на урожайність сої в умовах Лісостепу Західного. Рослинництво та ґрунтознавство. 2020. Vol. 11. № 3. С. 43–50. DOI: https://doi.org10.31548/agr2020.03.043.
6. Марченко Т.Ю. Мінливість господарсько-цінних ознак сої в умовах зрошення півдня України. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2012. № 3. С. 75–78.
7. Дідора В.Г., Баранов А.І. Щільність стеблостою ранньостиглих сортів сої в Поліссі України. Наукові читання – 2013: науково-теоретичний збірник ЖНАЕУ. 2013. Т. 1. С. 267–270.
8. Малярчук М.П., Томницький А.В., Малярчук А.С., Марковська О.Є. Продуктивність сої за різних способів і глибини обробітку ґрунту та доз добрив у сівозміні на зрошенні. Зрошуване землеробство : збірник наукових праць. Херсон : Гельветика, 2019. Вип. 71. С. 100–104. DOI: https://doi.org/10.32848/0135-2369.2019.71.21.
9. Міхєєва О.О., Рожков А.О., Міхєєв В.Г. Динаміка наростання площі листкової поверхні рослин сої залежно від норм висіву і способів сівби. Біоресурси і природокористування. 2019. Том 11. № 1–2. С. 77–88. URL: https://doi.org/10.31548/bio2019.01.009.
10. Вожегова Р.А., Боровик В.О., Марченко Т.Ю., Біднина І.О., Рубцов Д.К. Аналіз рівня забур’яненості агрофітоценозу насіннєвих посівів сої під впливом різної густоти та доз азотного добрива. Зрошуване землеробство : збірник наукових праць. 2019. Вип. 71. С. 150–154. DOI: https://doi.org/10.32848/0135-2369.2019.71.32.
11. Vyshnivskyi P.S., Furman O.V. Soybean productivity depending on the elements of cultivator technology in the conditions of the right-bank forest-steppe of Ukraine. Crop and soil science. 2020. Vol. 11 (1). P. 13–22.
12. Міхєєва О.О., Рожков А.О., Міхєєв В.Г. Виживаність рослин сої залежно від комплексного впливу способу сівби та норми висіву насіння в Східному Лісостепу України. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2019. № 28. С. 130–139. DOI: 10.36710/IOC-2019-28-13.
13. Шевніков М.Я., Міленко О.Г., Лотиш І.І. Урожайність сортів сої залежно від елементів технології вирощування. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 3. С. 15–21. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_3_4.
14. Вожегова Р.А., Боровик В.О., Рубцов Д.К., Марченко Т.Ю. Насіннєва продуктивність середньостиглого сорту сої «Святогор» залежно від норми висіву та доз азотних добрив в умовах зрошення півдня України. Зрошуване землеробство : збірник наукових праць. 2018. № 70. С. 55–59.
15. Джемесюк О.В., Новицька Н.В., Свистунова І.В. Вплив підживлення на динаміку формування площі листкової поверхні посівів сої. Вісник Житомир. нац. агроекол. ун-ту. 2015. Т. 1. № 2 (50). С. 207–212.
16. Didur I.M., Tsyhanskyi V.I., Tsyhanska O.I., Malynka L.V., Butenko A.O., Klochkova T.I. The effect of fertilizer system on soybean productivity in the conditions of right bank forest-steppe. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. № 9 (1). P. 76–80.
17. Ушкаренко В.О., Вожегова Р.А., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Методика польового досліду (Зрошуване землеробство). Херсон : Грінь Д.С., 2014. 448 с.
