Особливості водоспоживання ячменю озимого залежно від сорту і оптимізації живлення в умовах Південного Степу України

В.В. Гамаюнова; А.О. Кувшинова

doi:10.32848/agrar.innov.2020.4.2

В.В. Гамаюнова Миколаївський національний аграрний університет
А.О. Кувшинова Миколаївський національный аграрний університет

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.2

Ключові слова: ячмінь озимий, сумарне водоспо- живання, погодно-кліматичні умови, коефіцієнт водо- споживання, біопрепарати, оптимізація живлення

Анотація

Метою досліджень передбачено розробка захо- дів ресурсозберігаючого живлення ячменю озимого шляхом використання для його оптимізації сучасних біопрепаратів і рістрегуляторів. Визначення водо- споживання різних за біологією сортів ячменю ози- мого та зміни його за впливу оптимізації живлення. Методика досліджень. Вологість у шарі ґрунту 0–100 см визначали термостатно-ваговим методом, сумарне водоспоживання методом водного балансу, а коефіцієнт водоспоживання за відношенням вели- чини сумарного водоспоживання до рівня врожайно- сті зерна. Агротехніка вирощування ячменю озимого була загальноприйнятою для зони Степу України окрім факторів, що взяті на вивчення. Результати досліджень. У статті проаналізовано значення куль- тури ячменю озимого для зони Степу України, зміни сумарного водоспоживання досліджуваних сортів у роки вирощування під впливом оптимізації жив- лення шляхом використання біопрепаратів. Головна увага приділена особливостям витрат вологи росли- нами ячменю озимого на формування одиниці вро- жаю і змінам цього показника під впливом ресурсоз- берігаючого живлення. Висновки. Встановлено, що незалежно від погодних умов років вирощування, застосування сучасних біопрепаратів для позакоре- невих підживлень в основні періоди вегетації, сприяє економнішому використанню рослинами ґрунтової вологи та опадів, що випали впродовж вегетації. Так, коефіцієнт водоспоживання ячменю озимого залежно від сортових особливостей, року вирощу- вання і варіанту живлення знижується від 10,8 до 30,1%, порівняно з посівами неудобреного контролю. Визначена доцільність проведення обробки посіву рослин ячменю озимого в основні періоди вегетації біопрепаратами та рістрегулюючими речовинами, що посилює їх стійкість до умов середовища і при- зводить до підвищення ефективності використання запасів вологи та опадів на формування врожаю, попереджуючи при цьому непродуктивні їх втрати на випаровування.

Посилання

1. Гамаюнова В.В. Ефективність зрошення та вплив добрив на використання вологи рослинами і підвищення стійкості землеробства зони Степу : монографія «Адаптація агротехнологій до змін клімату: ґрунтово-агрохімічні аспекти / за науковою редакцією С.А. Балюка, В.В. Медведєва, Б.С. Носка. Харків : Стильна типографія, 2018. С. 108–126.
2. Господаренко Г.М., Черно О.Д., Чередник А.Ю. Значення органічних добрив у системі удобрення культур польової сівозміни. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія Агрономія. 2019. № 23 (2), 184–190. https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.184
3. Гамаюнова В.В., Хоненко Л.Г., Глушко Т.В., Музика Н.М. Значення родючості ґрунтів та дотримання законів землеробства у збільшенні виробництва зерна та ефективному використанні вологи рослинами в умовах південного Степу України. Сборник научных трудов «Азербайджанского научно-произв. объединения гидротехники и мелиорации. Баку : «Элм», 2019. XXXIX том. С. 192–198.
4. Балюк С.А., Носко Б.С., Воротинцева Л.І. Регулювання родючості ґрунтів та ефективності добрив в умовах змін клімату. Вісник аграрної науки. 2018. № 4. С. 5–12.
5. Gamajunova V.V. Sustainability of Soil fertility in Southern Steppe of Ukraine, Depending on fertilizers and irrigation. Soil science Working for a Living Applications of Soil science to Present – Day Problems. Springer International Publishing Switzerland. 2017. P. 15–166. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-45417-7_14.
6. Грицаєнко З.М., Пономаренко С.П., Карпенко В.П., Леонтюк І.Б. Біологічно активні речовини в рослинництві. Київ : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2008. 265 с.
7. Козлова О.П., Базалій В.В., Домарацький Є.О., Домарацький О.О. Вплив стимуляторів росту та біофунгіцидів на архітектоніку різних морфобіотипів соняшнику. Техніка і технологія АПК. 2019. № 2 (111). С. 24–28.
8. Гамаюнова В.В., Москва І.С. Особливості водоспоживання рижію ярого залежно від агротехнічних умов вирощування на півдні Степу України. Землеробство. Київ, 2019. Випуск 2(97). С. 83–97.
9. Huang H., Ullah F., Zhou D.X., Yi M., Zhao Y. Mechanisms of ROS regulation of plant development and stress responses. Front Plant Sci. 2019. №10: 800. DOI 10.3389/fpls.2019.00800
10. Shulaev V., Cortes D., Miller G., Miller R. Metabolomics for plant stress response. Physiol Plant. 2008. № 132 (2). Р. 199-208. DOI 10.1111/j.1399-3054.200 7.01025.x
11. Мойсієнко В.В., Подольський О.М. Продуктивність ячменю озимого сорту Хайлайт залежно від елементів технології вирощування. Наукові горизонти. «Scientific Horizons». 2019. №10(83). С. 13–19. doi: 10.33249/2663-2144-2019-83-10-13-19.
12. Ярчук І.І., Божко В.Ю., Мороз О.О. Зимостійкість та продуктивність сортів ячменю озимого залежно від строків сівби та норм висіву. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2015. № 3. С. 54–57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2015_3_12.
13. Мойсієнко В.В., Подольський О.М. Зимостійкість ячменю озимого сорту Хайлайт залежно від строків сівби. Трофологія (вчення про закономірності живлення біоти та правильного харчування людей) – новітній міждисциплінарний напрям в Україні: Матеріали І Всеукраїнської науково-освітньо-практичної конференції. Житомир : Житомирський національний агроекологічний університет, 2019. С. 181–184.
14. Лихочвор В.В., Матковська М.В. Урожайність сортів озимого ячменю залежно від норм добрив, морфорегуляторів та фунгіцидів в умовах Західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 91–101.
15. Веремеєнко С.І., Ткачук С.О., Трушева С.С. Продуктивність нових сортів ячменю озимого за мінерального удобрення на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2017. № 2(1). С. 12–19.
16. Gamayunova V.V., Fedorchuk M.I., Kuvshinova A.O., Nagirniy V.V. The grain yield of winter barley varieties in the Southern Ukraine depending on factors and conditions of vegetation years. Natural and Technical Sciences. 2019. VII(26), Issue 215. P. 7–10.
17. Каражбей Г. Стан та перспективи ячменю озимого на насіннєвому ринку України. 2019. URL: https://infoindustria.com.ua/analitika/.
18. Мельник А.В., Говорун С.А. Водоспоживання та урожайність соняшнику залежно від сортових особливостей та попередників в умовах північно-східного Лівобережного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2014. Вип. 3 (27). C. 173–175.
19. Гамаюнова В., Литовченко А. Урожайность и водопотребление пшеницы озимой в зависимости от сортовых особенностей, предшественников и фона питания в условиях Степи Украины. Stiinta Agricola. Молдова : Аграрная наука, 2017. №1. С. 23–27. URL: http://sa.uasm.md/index.php/sa/article/view/529.
20. Гамаюнова В.В., Кудріна В.С. Водоспоживання соняшнику залежно від застосування біопрепаратів за вирощування в умовах Південного Степу України. Наукові горизонти. «Scientific Horizons». 2018. № 7-8(70), 27–35.