СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЇ АЗОТНИХ ДОБРИВ ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СОЇ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ

Р.А. ВОЖЕГОВА; В.О. БОРОВИК; Д.К. РУБЦОВ; І.О. БІДНИНА

doi:10.32848/agrar.innov.2020.1.2

Р.А. ВОЖЕГОВА Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
В.О. БОРОВИК Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Д.К. РУБЦОВ Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
І.О. БІДНИНА Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.1.2

Анотація

Мета досліджень – визначити особливість форму-вання бульбочок на коренях сої в шарі ґрунту 0–20 см та вплив їх на врожайність насіння залежно від густоти стояння рослин на фоні різних доз азотних добрив. Методи досліджень: польовий, лабораторний, статис-тичний. Результати. Встановлено, що за загущеного посіву сої формувалась менша кількість бульбочок на рослинах із меншою їхньою масою. Але завдяки збіль-шенню густоти стояння рослин підвищувалось утво-рення бульбочок на 1 га посіву і їх маси на різних фонах живлення. Також дослідженнями встановлено, що під-вищення вмісту розчинних азотовмісних сполук у польо-вих умовах із внесенням N60 не перешкоджає їхньому симбіозу з бульбочковими бактеріями. Показники кра-щої активності симбіотичного процесу отримано за гус-тоти стояння рослин 600 тис. шт./га, при цьому сформо-вана максимальна врожайність насіння сої. Визначено, що здатність засвоювати азот рослинами сої обернено пропорційна високим річним температурам повітря. Висновки. З підвищенням густоти посіву сої форму-ється менша кількість бульбочок на рослині з меншою їхньою масою. Але завдяки більшій густоті стояння рослин підвищувалось формування кількості бульбо-чок на гектарі та їхньої маси – 225 г, 261 г – на фоні N30 та N60, відповідно. Максимальна маса бульбочок, 0,36 та 0,37 г/рослину, яка дорівнює 216–222 кг/га утво-рюється на варіантах із внесенням N30 та N60 за густоти стояння рослин 600 тис. шт./га. Регулюванням густоти стояння рослин сої можна суттєво впливати на форму-вання азотфіксувальної здатності рослин.

Посилання

1. Синаговская В.Г. Биологический азот в формиро-вании урожая семян сои. Аграрна наука. 2002. № 12. С. 18.
2. Нагорний В.І., Романько Ю.А. Агротехнічне значення та роль сої в екологізації сільськогосподарського виробни-цтва. Вісник Сумського НАУ. 2009. Вип. 11 (18). С. 79–83.
3. Duke S., Collins M. Role of potassium in legume dinitrogen fixation. Potassium in Agriculture. Madison : American Society of Agronomy, 1985. Р. 443–465.
4. Звездичев В.В., Шерстнев С.С. Без зерно-бобовых не обойтись, и без сои в частности. Зерновое хозяйство. 2002. № 3. С. 14–15.
5. 5.Біологічний азот : монографія / за ред. В.П. Патики. Київ : Світ, 2003. 424 с.
6. Bohlool B., Ladha J., Garrity D., George T. Biological nitrogen fixation for sustainable agriculture: A perspective. Plant and Soil. 1992. Vol. 141. Iss. 1–2. P. 1–11.
7. Furseth B., Conle Sh., Ane J. Soybean Responseo Soil Rhizobia and Seed-applied Rhizobia Inoculants in Wisconsin. Crop Science. 2012. Vol. 52. No. 1. P. 339–344.
8. Адамень Ф.Ф. Эффективность инокуляции сои. Симферополь : Таврида, 1995. 42 с.
9. Gan Y., Stulen I., H. van Keulen, Kuiper P. Low concentrations of nitrateand ammonium stimulate nodulation and N2 fixation while inhibiting specific nodulation (nodule DWg-1 root dry weight) and specific N2 fixation (N2 fixed g1 root dry weight) in soybean. Plant and Soil. 2004. Vol. 258. Iss. 1. P. 281–292.