ОСОБЛИВОСТІ ЕКОГЕНЕТИЧНОЇ МІНЛИВОСТІ ЗА ДІЇ 1,4-БІСДІАЗОАЦЕТИЛБУТАНУ У ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Анотація

Вивчення мутагенної активності різних чинників справді має велике значення для підвищення ефективності індукції господарсько-цінних форм. Особливо це стосується хімічного мутагенезу, де можна регулювати умови для отримання більш корисних результатів. Мета. Метою було вивчити частоти та спектри екогенетичної мінливості у сучасних сортів пшениці озимої, виявити ключові моменти спадкової мінливості за знаками та в залежності від вхідного матеріалу. Методи. Насіння 4 сортів пшениці озимої Перспектива Одеська, Соната Полтавська, Шпалівка, МІП Лада обробляли розчином хімічного мутагену ДАБ (1,4-бісдіазоацетил- бутан) у концентраціях 0,1, 0,2 та 0,3%. У поколіннях M2–M3 мутантні сімейства були відібрані шляхом візуальної оцінки, аналізу проходження фенофаз, структурним аналізом та аналізом за зерновою продуктивністю. Результати. Було вивчено 8 000 сімей у другому-третьому поколінні. Використовували звичайні концентрації, що характерні для селекційної практики. При цьому навіть вища концентрація ДАБ 0,3% не призвела до значного зниження життєздатності. Зі статистичною достовірністю на загальну частоту мутацій вплинули показники підвищення концентрації та вихідної форми, при попарному порівнянні суттєво відрізнявся сорт Перспектива Одеська, в усіх випадках варіанти відрізняються один від одного та від контролю крім ДАБ 0,1 та 0,2% для сорту Перспектива Одеська. На рівень мінливості вплинув як показник підвищення концентрації, так і показник генотипу, при попарному порівнянні відділився сорт Перспектива Одеська. В спектрі було отримано всього 27 змінені ознаки по 6 групах мінливості, можна достовірно передбачити для даного мутагену на даному матеріалі високу кількість (в порівнянні) високостеблових мутантів, форм з довгим колосом. Також непогані перспективи у змін за строками стиглості. Інші варіанти малоймовірні. Для процесу спадкової мінливості дискримінантним аналізом встановлено модельність окремих параметрів за групами. Суттєвою вона була за частотою, рівнем мінливості, мутацій в першій, четвертій групах. Дискримінантний аналіз показав відсутність різниці у дії ДАБ 0,1 та 0,2%. Висновки. Висока ймовірність отримання цінних форм з довгим озерненим колосом та регулярне виникнення цінних ранньостиглих форм, але ситуація погіршується через наявність регулярного виникнення пізньостиглих та високостеблових змін. Використання діапазону ДАБ 0,1–0,2% не доцільно, але й ДАБ 0,3% не призводить до отримання вагомої кількості цінного матеріалу. Досліджений вихідний матеріал малоефективний у практичному використанні у комплексі з ДАБ.