ОПТИМІЗАЦІЯ ГУСТОТИ РОСЛИН ТЕТРАГОНОЛОБУСА ПУРПУРОВОГО (TETRAGONOLOBUS PURPUREUS MOENCH.)
Анотація
Мета. Визначити оптимальну густоту посіву тетрагонолобуса для досягнення максимальної продуктивності та покращення якості продукції. Методи. Дослідження проводилось за допомогою комплексу методів, що включали польові експерименти, лабораторні дослідження та статистичний аналіз даних. Результати. Дослідження показало, що густота посіву мала значний вплив на продуктивність та якість тетрагоналобуса. За найнижчої густоти посіву (89 тис. шт./га) була досягнута найвища продуктивність рослин (43,9 г). Зі збільшенням густоти продуктивність знижувалася. Найбільш ефективною виявилася схема посіву 45 х 10 см, яка забезпечила максимальну врожайність бобів-лопаток (6,2 т/га), перевищивши контроль на 6,9%. Збільшення відстані між рослинами в рядку призвело до зниження врожайності, особливо при схемі сівби 45 х 20 см та 45 х 25 см, де врожайність була на 22,4–44,2% нижчою порівняно з контролем. Схема посіву 45 х 25 см забезпечила найвищий вміст загального азоту в бобах (3,2%). Зі збільшенням густоти посіву цей показник знижувався, досягнувши мінімуму (2,7%) при густоті 45 х 10 см. Густота посіву 89 та 111 тис. шт./га забезпечила високий вміст сухої речовини, перевищивши контроль на 1,8–3,3%. Натомість, при густоті 222 тис. шт./га вміст сухої речовини був найнижчим, на 2,8% нижчим за контрольний показник. Високий вміст суми цукрів (7,4–7,7%) спостерігався при густоті посіву 89 та 111 тис. шт./га. Зі збільшенням густоти вміст цукрів знижувався. Максимальний вміст вітаміну С (38,5 мг/100 г) виявлено за густоти 89 тис. шт./га, а мінімальний (30,8 мг/100 г) – за 222 тис. шт./га. Виявлено чіткий негативний зв'язок між густотою посіву та продуктивністю однієї рослини (r=-0,98). Врожайність спочатку зростала зі збільшенням густоти, але потім починала знижуватися. Вміст загального азоту, сухої речовини, суми цукрів та вітаміну С також знижувався зі збільшенням густоти посіву (кореляційні коефіцієнти від -0,96 до -0,99). Висновки. Найвища врожайність бобів тетрагонолобуса була досягнута при схемі розміщення рослин 45х10 см, що відповідає 222 тис. шт./га. Саме при густоті посіву 89‑111 тис. шт./га в бобах накопичується максимальна кількість біологічно активних речовин. Існує негативний кореляційний зв'язок між густотою посіву та продуктивністю однієї рослини. Виявлено криволінійну залежність між густотою посіву тетрагонолобуса та врожайністю бобів. Зі збільшенням густоти посіву врожайність бобів спочатку зростає, потім досягає максимуму і починає знижуватися. Збільшення кількості рослин на одиницю площі негативно впливає на біохімічні показники бобів.
Посилання
2. Сич З.Д., Бoбoсь І.М. Малопоширені бобові овочеві рослини: вихідний колекційний матеріал і технології вирощування : мoнoграфія. Київ: «ЦП «Компринт», 2019. 172 c.
3. Afridatul S., Syukur M., TRIKOESOEMANINGTYAS T., Maharijaya A. Agro-morphological traits and harvest period assessment of winged bean (Psophocarpus tetragonolobus) genotypes for pods production. Biodiversitas Journal of Biological Diversity. 2021. Vol. 22, №. 2. P. 1069–1075. DOI: 10.13057/biodiv/d220264
4. Bepary R.H., Roy A., Pathak K., Deka S.C. Biochemical composition, bioactivity, processing, and food applications of winged bean (Psophocarpus tetragonolobus): A review. Legume Science. 2023. Vol. 5, № 3. P. e187. DOI: 10.1002/leg3.187
5. Calvindi J., Syukur M., Nurcholis W. Investigation of biochemical characters and antioxidant properties of different winged bean (Psophocarpus tetragonolobus) genotypes grown in Indonesia. Biodiversitas Journal of Biological Diversity. 2020. Vol. 21, № 6. P. 2420–2424. DOI: 10.13057/biodiv/d210612
6. Guiguitant J., Vile D., Ghanem M.E., Wery J., Marrou H. Evaluation of pulse crops’ functional diversity supporting food production. Scientific Reports. 2020. Vol. 10, № 1, 3416. DOI: 10.1038/s41598-020-60166-4
7. Ho W.K., Tanzi A.S., Sang F., Tsoutsoura N., Shah N., Moore C., Mayes S. A genomic toolkit for winged bean Psophocarpus tetragonolobus. Nature Communications. 2024. Vol. 15, № 1, P. 1901. DOI: 10.1038/s41467-024-45048-x
8. Khalid M. H. B., Raza M. A., Yu H.Q., Sun F. A., Zhang Y.Y., Lu F.Z., Li W. C. Effect of shade treatments on morphology, photosynthetic and chlorophyll fluorescence characteristics of soybeans (Glycine max L. Merr.). Applied Ecology & Environmental Research. 2019. Vol. 17, № 2. P. 2551–2569. DOI: 10.15666/ aeer/1702_25512569
9. Mahdipour-Afra M., AghaAlikhani M., Abbasi S., Mokhtassi-Bidgoli A. Growth, yield and quality of two guar (Cyamopsis tetragonoloba L.) ecotypes affected by sowing date and planting density in a semi-arid area. Plos one. 2021. Vol. 16. № 9. P. e0257692. DOI: 10.1371/journal.pone.0257692
10. Marwiyah S., Sutjahjo S.H., Wirnas D., Suwarno W.B. Genetic analysis and selection of short harvest period in F2 population of mungbean. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. IOP Publishing. 2020/ Vol. 484, № 1. P. 012006. DOI: 10.1088/1755-1315/484/1/012006
11. Mathukia R.K., Shekh M.A., Chopada M.C., Sagarka B.K. Appraisal of optimal sowing time based on heat indices and row spacing for summer guar [Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub.]. Farming and Management. 2018. Vol. 3, № 1. P. 47–51. DOI: 10.31830/2456-8724.2018.0001.8
12. Meena S., Dubey S.K. Different levels of fertilizers on growth and yield of cluster bean (Cyamopsis tetragonoloba L.) in Rainfed Area of Uttar Pradesh, India. Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci. 2017. Vol. 6, № 4. P. 2029–2036. DOI: 10.20546/ijcmas.2017. 604.240
13. MHERAT M., Shatnawi M., Shibli R., Qudah T., Malloh S.A., Tamadour A.Q. Clonal propagation of Tetragonolobus palaestinus Bioss: A Jordanian medical plant. Acta agriculturae Slovenica. 2022. Vol. 118, № 3. P. 1–9.
14. Pawlak K., Kołodziejczak M. The role of agriculture in ensuring food security in developing countries: Considerations in the context of the problem of sustainable food production. Sustainability. 2020. Vol. 12, № 13. P. 5488. DOI: 10.3390/su12135488
15. Raai M.N., Zain N.A.M., Osman N., Rejab N.A., Sahruzaini N.A., Cheng A. Effects of shading on the growth, development and yield of winged bean (Psophocarpus tetragonolobus). Ciência Rural. 2020. Vol. 50, № 2. P. e20190570. DOI: 10.1590/0103-8478cr20190570
16. Sibhatu K.T., Qaim M. Rural food security, subsistence agriculture, and seasonality. PloS one. 2017. Vol. 12, № 10. P. e0186406. DOI: 10.1371/journal. pone.0186406
17. Tanzi A.S., Eagleton, G.E., Ho, W.K., Wong Q.N., Mayes S., Massawe F. Winged bean (Psophocarpus tetragonolobus (L.) DC.) for food and nutritional security: synthesis of past research and future direction. Planta. 2019. Vol. 250. P. 911–931. DOI: 10.1007/ s00425-019-03141-2
18. Tiwari B.K., Gowen A., McKenna B. Advances in pulse foods. In Pulse Foods. Academic Press. 2021. P. 1–7. DOI: 10.1016/B978-0-12-818184-3.00001-5