ФОРМУВАННЯ ПЛОЩІ ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ НОРМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ЗА РІЗНИХ СТРОКІВ СІВБИ

Ключові слова: пшениця яра, норма добрив, строк сівби, сорт, площа листкової поверхні.

Анотація

Мета досліджень полягала у встановленні залежності площі листкової поверхні посівів рослин пшениці ярої від впливу застосування норм мінеральних добрив за різних строків сівби. Для узагальнення результатів дослідження та їх наукового обґрунтування застосовували такі методи: загальнонаукові (для визначення напряму дослідження, планування і закладки досліду); спеціальні (лабораторний – для визначення площі листкової поверхні); математично-статистичний (для обробки експериментальних даних). Результати. Представлені результати досліджень впливу норм мінеральних добрив – N0P0K0, N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90 за різних строків сівби на асиміляційну площу листкової поверхні посівів рослин сортів пшениці ярої Сімкода Миронівська та Елегія Миронівська. Висновки. Доведено залежність формування площі листкової поверхні посівів пшениці ярої від застосування мінеральних добрив. За варіантів N30P30K30, N60P60K60, N90P90K90 у сорту Сімкода Миронівська показники відповідно становили: у фазу кущіння – 17,60; 20,23; 22,00 тис. м2/га, у фазу вихід в трубку – 30,80; 33,10; 34,40 тис. м2/га, у фазу колосіння – 42,80; 44,80; 45,93 тис. м2/га. Закономірність впливу мінеральних добрив у сорту Елегія Миронівська на показники площі листкової поверхні посівів аналогічна. Встановлено також залежність формування площі листкової поверхні посівів пшениці ярої за різних строків сівби. За першого, другого та третього строків сівби параметри показник для сорту Сімкода Миронівська відповідно становили: у фазу кущіння – 20,02; 18,28; 16,85 тис. м2/га, у фазу вихід в трубку – 32,82; 31,30; 30,10 тис. м2/га, у фазу колосіння – 44,62; 43,20; 42,08 тис. м2/га. Для сорту Елегія Миронівська встановлена аналогічна закономірність у відповідності строків сівби. 

Посилання

1. Білоножко В.Я., Полторецький С.П., Карпенко В.П., Мостовяк І.І., Березовський А.П. Агробіоценологія: навчальний посібник. За ред. В.Я. Білоножка. Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс», 2013. 340 с.
2. Klymyshena R., Horash O., Myalkovsky R., Vilchynska L., Nochvina O. Evaluation of barley plants growth and development at the beginning of tillering phenophase at different sowing dates. Scientific Horizons. 2024. № 27(7). Р. 87-96. https://doi. org/10.48077/scihor7.2024.87
3. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин: підручник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. 464 с.
4. Свідерко М.С., Шувар А.М., Ткаченко Л.Ю., Тимчишин О.Ф., Беген Л.Л., Тимків М.Ю. Фотосинтетична продуктивність рослин озимої пшениці залежно від строків сівби й умов живлення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58 (ІІ). С. 90-97.
5. Грицаєнко З.М., Заболотна А.В. Інтенсивність дихання рослин і продуктивність фотосинтезу пшениці ярої залежно від дії гербіциду і рістрегулятора. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 2. С. 21-23.
6. Панфілова А.В., Гамаюнова В.В. Фотосинтетична діяльність посівів пшениці озимої залежно від сорту та живлення в умовах південного Степу України. Наукові горизонти. 2018. №2 (65). С. 3-10.
7. Желязков О.І., Самойленко О.А., Педаш О.О., Бондаренко А.С., Бойко О.В., Романенко О.Л. Фотосинтетична діяльність рослин пшениці озимої залежно від технологічних прийомів вирощування в Присивашші. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2012. №2. С. 103-105.
8. Мукан Я.М., Раченко О.С. Вплив мінеральних добрив на формування агрофітоценозу ячменю звичайного ярого (Hordeum vulgare L.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. №2. С. 51-55.
9. Тинько В.В. Фотосинтетична продуктивність посівів ячменю ярого залежно від удобрення та позакореневих підживлень. Сільське господарство та лісівництво. 2022. №24. С. 241-250. https://doi. org/10.37128/2707-5826-2022-1-18
10. Рожков А.О. Показники фотосинтетичного потенціалу пшениці ярої залежно від впливу способів сівби та норм висіву. Агробіологія. 2014. №2. С. 68-73.
11. Білоусова З.В., Кенєва В.А. Вплив системи мінерального живлення на роботу листового апарату рослин пшениці озимої. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2022. Вип. 3(49). С. 9-15. https://doi.org/10.32845/ agrobio.2022.3.2
12. Гораш О.С., Климишена Р.І. Формування площі листкової поверхні та накопичення сухої речовини рослинами ячменю озимого залежно від удобрення. Вісник аграрної науки. 2013. №12. С. 29-32.
13. Гораш О.С., Климишена Р.І. Ячмінь: управління пивоварною якістю: Монографія. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2020. 260 с.
14. Вожегова Р.А., Сергєєв Л.А. Фотосинтетична діяльність насіннєвих посівів пшениці озимої залежно від удобрення та захисту рослин в умовах Півдня України. Наукові доповіді НУБІП України. 2018. №2(72). https://doi.org/10.31548/dopovidi 2018.02.014
15. Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко. В.П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і грунтів. К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. С. 17–18. 16. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica 6.0. Київ: Українська академія аграрних наук, 2007. 55 с.
Опубліковано
2024-10-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО