ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНИХ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

Ключові слова: сорт, урожайність, скловидність, продуктивність, вміст клейковини, адаптивність.

Анотація

Мета. В умовах Північно-Східного Лісостепу України метою досліджень було вивчення сортів пшениці озимої створених в різних селекційних центрах. Оцінити можливість раціонального використання агрометеорологічних ресурсів та виявити залежність потенційних можливостей сорту формувати врожай та показники якості зерна. Удосконалити адаптивні технології вирощування зернових культур в умовах зони нестійкого зволоження. Методи. Методи досліджень: польові, лабораторні, аналітичні, статистичні. Закладання дослідів, їх розташування проводились згідно методичних рекомендацій «Методичні вказівки щодо проведення польових досліджень і вивчення технології вирощування зернових культур». Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили з використанням програми Statistica 6.0. Результати. За результатами наших досліджень встановлено, що довжина колосу коливалася від 7,8 до 9,1 см. Найдовша довжина колоса була виявлена у сорту Богдана і становила 9,1 см, що більше на 2,2% (8,9 см), ніж у сорту Вигадка, на 8,8% (8,3 см), ніж у сорту Пилипівка та на 14,3% (7,8 см) порівняно з сортом Краєвид. Таким чином, найменша довжина колоса була отримана у сорту Краєвид і становила 7,8 см. У наших дослідженнях виявлено, що число зерен з колосу коливалося від 27,4 шт. до 30,1 шт. Було виявлено, що максимальна кількість зерен у колосі була сформована у сорту Богдана – 30,1 шт. Було виявлено максимальні показники ваги зерна у колосі у сорту Богдана – 1,28 г. В порівнянні з сортом Вигадка вага зерна в колосі була меншою на 6,3% (1,20 г), з сортом Пилипівка на 12,5% (1,12 г) та з сортом Краєвид на 15,6% (1,08 г). Встановлена пряма залежність маси 1000 насінин від сорту (НІР05 = 0,77). Максимальні значення цього показника отримані у сорту Богдана – 42,5 г, а найменша вага 1000 насінин відмічена у сорту Краєвид – 39,4 г. Скловидність зерна пшениці озимої в наших дослідах залежно від сорту коливалася від 35,0 до 42,0%. Найвищий показник склоподібності було отримано на варіанті з сортом Краєвид – 42,0%, що переважає сорт Вигадка на 4,0%, сорт Богдана на 5,0%, а також сорт Пилипівка на 7,0%. Вміст клейковини в зерні пшениці залежно від сорту мав суттєву різницю. А саме, найбільша кількість клейковини була отримана у сорту Краєвид – 23,1%, що більше в порівнянні з сортом Вигадка на 5,1% (18,0%), сортом Богдана на – 7,1% (16,0%), сортом Пилипівка на 8,1% (15,0%). Максимальна кількість білка зафіксована у сорту пшениці озимої Краєвид – 12,6%, дещо менші показники білка були отримані у сорту Вигадка – 11,0%, а найменша кількість білка відмічена у сортів Богдана та Пилипівка – 10,0%. Висновки. В умовах Північно- Східного Лісостепу України дослідили процеси формування рівня продуктивності та якості зерна сортами пшениці озимої. Проведена оцінка стійкості сортів різних за походженням до конкретних погодних умов вегетаційного періоду. Визначили сорти, які вирізнялись високим адаптивним потенціалом. За таких умов найвищий рівень індивідуальної продуктивності забезпечили сорти Богдана та Вигадка, за борошномельними та хлібопекарськими властивостями – сорт Краєвид.

Посилання

1. Sobko M., Butenko Y., Davydenko G., Solarov O., Pylypenko V., Makarova V. Ecological and Economic Study of Wheat Winter Varieties by Different Geographical Origin. Ecological Engineering & Environmental Technology. 2023, 24(1). P. 12–21. https://doi.org/10.12912/27197050/154912.
2. Zhemla H.P., Barabolia O.V., Tatarko Y.V., Antonovskiy O.V. The effect of variety peculiarities on winter wheat grain quality. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. 2020. (3). P. 32–39. doi:10.31210/ visnyk2020.03.03.
3. Желдубовський М.С., Ярощук С.В., Дубовик І.І. Вплив строків сівби на формування показників структури врожаю пшениці озимої. Аграрні інновації. 2024. Вип. 24 С. 7–72.
4. Присяжнюк Л.М., Хоменко Т.М., Ляшенко С.О., Мельник С.І. Показники продуктивності нових сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) залежно від факторів вирощування. Plant Varieties Studying and protection. 2022. Вип. 18(4). С. 273–282. https:// doi.org/10.21498/2518-1017.18.4.2022.273989
5. Shakaliy S.M., Bagan A.V., Yurchenko S.O., Сhetveryk О.О. Influence of predecessors on yield and grain quality of new winter durum wheat varieties. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. 2021. (1). P. 65–71. doi:10.31210/visnyk2021.01.07.
6. Моргун В.В., Санін Є.В., Швартау В.В. Сорти та оптимальні системи вирощування озимої пшениці. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. Сингента, Швейцарія. Київ. Логос. 2012. 132 с.
7. Nazarenko M., Semenchenko O., Izhboldin O., Hladkikh Y. French winter wheat varieties under ukrainian north steppe condition. Agriculture and Forestry. 2021. Vol. 67(2). Р. 89–102.
8. Viecelli M., Pagnoncelli Jr., F.B., Trezzi M.M., Cavalheiro, B.M., Gobetti R.C.R. Response of Wheat Plants to Combinations of Herbicides with Insecticides and Fungicides. Planta Daninha. 2019. 37 р. doi:10.1590/s0100-83582019370100068.
9. Методика польових досліджень з обробітку ґрунту. ННЦ «Інститут землеробства НААН» 2020. 84 с.
10. Царенко О.М., Злобін Ю.А., Скляр В.Г., Панченко С.М. Комп’ютерні методи в агрономії та с.-г. біології. Суми. Університетська книга. 2000. 203 с.
Опубліковано
2024-10-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО