Оцінка фітотоксичної дії гербіциду піроксуламу за застосування хітозану та колоїдних розчинів

  • Р.В. Сонько Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • В.В. Трач Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • О.Л. Тонха Національний університет біоресурсів і природокористування України
Ключові слова: індукція флуоресценції хлорофілу, хлорофіл, ріст, мідь, срібло

Анотація

Мета – оцінити фітотоксичну дію гербіциду піроксу-ламу за застосування хітозану та колоїдного розчину мідів поєднані зі сріблом на дводольні види бур’янів, пара-метри індукції флуоресценції хлорофілу. Результати.У статті наведено результати досліджень оцінки фіто-токсичної дії гербіциду піроксуламу за застосуванняхітозану та колоїдних розчинів Cu і Ag. Досліди прово-дили з рослинами гороху (Pisum sativum L.) на вегета-ційному майданчику Інституту фізіології рослин і гене-тики Національної академії наук України. Встановлено,що найбільше пригнічення росту рослин гороху і змен-шення вмісту хлорофілу отримано за комплексноговикористання піроксуламу, хітозану і колоїдного розчинуCu + Ag, порівняно з контролем – у 2,5 рази. Найкращіпоказники порівняно з контролем виявлені у варіантіз хітозаном. Колоїдний розчин мав менші показникипорівняно з хітозаном на 25%. Обробка рослин пірок-суланом призводила до зменшення фотосинтетичної активності рослин, з формуванням мінімальних значеньна шсту годину. Поєднання піроксулану з хітозаном,варіант із колоїдними розчинами, призвело до змен-шення показників вже через 30 хвилин, поверненнядо норми або покращення через тиждень. Подібнийхарактер змін спостерігався в рослин, обробленихчистим хітозаном, проте в даному разі повернення донорми спостерігалося через шість годин. Застосуванняв комплексі трьох розчинів (варіант 5) викликало змен-шення фотосинтетичної активності, яке спостерігалосяі через тиждень, хоча на початку вимірювання різницябула несуттєва. Висновки. Позитивний ефект про-явився за використання колоїдного розчину, де масарослин збільшилася порівняно з контролем на 16%. Усіваріанти дослідження мали фітотоксичний ефект, якийпроявлявся на різні дні після обробки. Але за тижденьвін зменшувався, за винятком варіанта з комплекснимзастосуванням піроксулам + хітозан + колоїдний розчин(Cu + Ag).

Посилання

1. Мордерер Є.Ю. Комплексні гербіциди Паллас™ Екстра та Квелекс™ – нові можливості захисту посівів зернових колосових. 2018. URL: https://www.dowagro.com/content/dam/hdas/dowagro_ukraine.
2. Рубин А.Б., Кренделева Т.Е. Регуляция первичных процессов фотосинтеза. Успехи биологической химии. 2003. Т. 43. С. 225–266.
3. Вплив хітозану на фітотоксичну дію гербіциду гранстар / В.В. Трач та ін. Бур’яни, особливості їх біології та систем контролювання в посівах сільськогосподарських культур : збірник наукових праць : матеріали 8-ї Науково-теоретичної конференції Українського наукового товариства гербологів, м. Київ, 16–17 березня 2012 р. Київ : Колобіг ; Фенікс, 2012. С. 229–233.
4. Функціональні наноматеріали для потреб сільського господарства / В.А. Копілевич та ін. Вісник Національного авіаційного університету. 2008. № 130. С. 349–354.
5. Applications of nanomaterials in agricultural production and crop protection : A review / L.R. Khot et al. Crop Prot. 2012. № 35. P. 64–70. DOI: 10.1016/j.cropro.2012.01.007.
6. Large-scale synthesis of copper nanoparticles by chemically controlled reduction for applications of inkjet-printed electronics / Y. Lee et al. Nanotechnology. 2008. № 19. P. 415604. DOI: 10.1088/0957-4484/19/41/415604.
7. Antifungal activity of biosynthesised copper nanoparticles evaluated against red root-rot disease in tea plants / P. Ponmurugan et al. J. Exp. Nanosci. 2016. № 11. P. 1019–1031. DOI: 10.1080/17458080.2016.1184766.
8. Разрядно-импульсные системы производства наноколлоидных растворов биологически активных металлов методом ОЭИД / А.А. Щерба и др. Праці Інституту електродинаміки Національної академії наук України. 2010. Вип. 26. С. 152–160.
9. Використання біологічно активних препаратів на основі нанорозмірних часток металів в технології вирощування сої / С.М. Каленська та ін. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2010. Серія «Біологія». Ч. 2. С. 24–32.
10. Маточний колоїдний розчин металів : Пат. 38459 України на корисну модель / К.Г. Лопатько та ін. Опубл. 12.01.2009.
11. Sommer A.L. Copper as an essential for plant growth. Plant Physiol. 1931. № 6. P. 339. DOI: 10.1104/ pp.6.2.339.
12. An overview on manufactured nanoparticles in plants: Uptake, translocation, accumulation and phytotoxicity / D.K. Tripathi et al. Plant Physiol. Biochem. 2017. № 110. P. 2–12. DOI: 10.1016/j.plaphy.2016.07.030.
13. Phytotoxicity of Nanoparticles / M. Faisal et al. Berlin, Germany : Springer, 2018.
14. Kiaune L., Singhasemanon N. Pesticidal copper (I) oxide: Environmental fate and aquatic toxicity. Rev. Environ. Contam. Toxicol. 2011. № 213. P. 1–26. DOI: 10.1007/978-1-4419-9860-6_1.
15. Stampoulis D., Sinha S.K., White J.C. Assay-Dependent Phytotoxicity of Nanoparticles to Plants. Environ. Sci. Technol. 2009. № 43. P. 9473–9479. DOI: 10.1021/es901695c.
16. Phytotoxicity and accumulation of copper oxide nanoparticles to the Cu-tolerant plant Elsholtzia splendens / J. Shi et al. Nanotoxicology. 2014. № 8. P. 179–188. DOI: 10.3109/17435390.2013.766768.
17. Copper Nanoparticles Induced Genotoxicity, Oxidative Stress, and Changes in Superoxide Dismutase (SOD) Gene Expression in Cucumber (Cucumis sativus) Plants / K.A. Mosa et al. Front. Plant Sci. 2018. № 9. P. 872. DOI: 10.3389/fpls.2018.00872.
18. Copper Oxide Nanoparticle Mediated DNA Damage in Terrestrial Plant Models / D.H. Atha et al. Environ. Sci. Technol. 2012. № 46. P. 1819–1827. DOI: 10.1021/ es202660k .
Опубліковано
2021-03-22
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО