МОНІТОРИНГ ҐРУНТІВ: ЕКОЛОГО-АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА
Анотація
У статті висвітлено аналіз та узагальнення результатів лабораторних досліджень стану ґрунтів Полтавської області за вмістом макроелементів та гумусу, здійснено еколого-агрохімічну оцінку ґрунтів сільськогосподарського призначення Полтавської області за вмістом гумусу. У статті описано статистичне узагальнення агрохімічних показників: азот, фосфор, калій, гумус. Найвищі показники азоту на території Великобагачанської, Диканської, Миргродської, Шишацької, Карлівської ОТГ (121,3‒128,3 мг/кг); найнижчі показники мають ґрунти Козельщанської, Гадяцької, Чорнухинської ОТГ (90,3‒97,3 мг/кг), з чого слідує, що ґрунти за вмістом азоту, що легко гідролізується характеризуються низьким вмістом (101−150 мг/кг) та дуже низьким вмістом (<100 мг/кг). Високі показники вмісту фосфору (151−200 мг/кг), на території Полтавської, Пирятинської, Хорольської, Машівської, Шишацької, Семенівської ОТГ. Середнім вмістом (51‒100 мг/кг) характеризуються ґрунти Лубенської, ОТГ. Підвищені показники вмісту калію (81−120 мг/кг), на території Великобагачанської, Гребінківської, Зіньківської, Котелевської, Кременчуцької, Лохвицької, Лубенської, Миргородської, Оржицької, Пирятинської, Чорнухинської ОТГ. Всі інші ґрунти ОТГ характеризуються високим вмістом калію (121‒180 мг/кг). Високий вміст гумусу мають ґрунти Великобагачанської (4,4 %) та Карлівської (4,22 %) ОТГ; середній рівень (2,1−3,0 %) вмісту гумусу відмічено у Пирятинській (2,74 %), Чорнухинській (2,76 %), Лохвицькій (2,97 %), Гадяцькій (2,99 %), Козельщанській (3,03 %), Кременчуцькій (2,72 %) та Кобеляцькій (3,09 %) ОТГ. Шістнадцять ОТГ області мають підвищений вміст гумусу у ґрунтах, що характеризується у межах 3,1−4,0 %. Проаналізовано еколого-агрохімічну оцінку ґрунтів сільськогосподарського призначення Полтавської області за вмістом гумусу ‒ найнижчий рівень оцінки становить 54 бали, що відповідає Кременчуцькій ОТГ, натомість найвищий показник оцінки складає 88 балів та відповідає Великобагачанській ОТГ. Ґрунти області мають підвищене забезпечення гумусом, низьке забезпечення азотом та високе (підвищене) забезпечення фосфором і калієм. На підставі співставлення нормативних значень ґрунтових параметрів і фактичних значень показників у межах Полтавської області визначено стан придатності ґрунтів до вирощування основних агрокультур та збільшення площ під органічним виробництвом.
Посилання
2. Гловин Н.М., Павлів О.В. Еколого-агрохімічна оцінка придатності ґрунтів сільськогосподарського підприємства для вирощування органічної продукції. Вісник ПДАА. 2021. №1. С. 203–209. DOI: https://doi. org/10.31210/visnyk2021.01.25.
3. Екологічний паспорт Полтавської області (2022 рік). URL: https://nupp.edu.ua/page/iformatsiynomonitoringoviy- tsentr-dovkillya-poltavshchini.html. (режим звернення 11.08.2024р).
4. Моніторинг ґрунтів та земель: для чого та як він здійснюється. URL: https://apk.hlr.ua/articles/monitoringpochv- i-zemel-dlya-chego-i-kak-on-osushhestvlyaetsya (режим звернення 11.08.2024р).
5. Панас Р., Маланчук М. Сучасні проблеми здійснення моніторингу ґрунтового покриву України. Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип.78, 2013. С. 201–205. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/ files/journal-paper/2017/may/1541/gka78201333.pdf (режим звертання 11.08.2024р.)
6. Патика В.П., Тараріко О.Г. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель. К.: Фітосоціоцентр, 2002. 296 с.
7. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Полтавській області у 2022 році. URL: https://nupp.edu.ua/page/iformatsiynomonitoringoviy- tsentr-dovkillya-poltavshchini.html. (режим звернення 11.08.2024р).
8. Рижук С.М., Лісовий М.В. Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. М. Бенцаровського. К.: 2003. 64 с.
9. Чому потрібен постійний моніторинг ґрунтів та їх родючості? URL: https://propozitsiya.com/ua/ chomu-potriben-postiynyy-monitoryng-gruntiv-ta-yihrodyuchosti.
10. Фурдичко О.І. Екологічні проблеми стану агросфери в контексті збалансованого розвитку природокористування в Україні. Збалансоване природокористування. 2015. № 1. С. 5–11.