ЯКІСТЬ ЗЕРНА ГОРОХУ ПОСІВНОГО ЗА ВПЛИВУ ДОСЛІДЖУВАНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ
Анотація
Мета. Метою досліджень передбачали визначити вплив передпосівної обробки насіння та оптимізації живлення рослин на основні показники якості зерна гороху посівного (сорт Мадонна) за вирощування в умовах Південного Степу України. Матеріали та методика досліджень. Сорт гороху Мадонна вирощували на чорноземі південному на дослідних полях Навчально- науово-практичного центру Миколаївського НАУ. Дослід двохфакторний: фактор А – обробка насіння перед сівбою: водою (контроль); препаратом Нановітмікро 1 л/т зерна, фактор В – фони живлення рослин: 1. Контроль; 2. N15P15K15; 3. Нановіт 1 л/га; 4. N15P15K15 + Нановіт 1 л/га; 5. Органік Д-2М 2л/га; 6. N15P15K15 + Органік Д-2М 2 л/га; 7. Бор 1 л/га; 8. N15P15K15 + Бор 1 л/га. Усі елементи технології, відбір снопових зразків рослин, визначення, облік урожаю, статистичну обробку отриманих результатів проводили згідно методичних рекомендацій та ДСТУ. Результати досліджень. За результатами наших досліджень було встановлено, що вміст білка у зерні гороху посівного сорту Мадонна змінюється під впливом технологічних елементів та кліматичних умов вирощування. Проведені експерименти показали, що передпосівна обробка насіння Нановітом призводить до збільшення вмісту білка у зерні гороху порівняно з обробкою водою. Ця тенденція спостерігалася протягом усього періоду досліджень. Найвищий вміст білка (22,5%) було зафіксовано в середньому за 2021-2023 роки при поєднанні обробки насіння Нановітом та підживлення N15P15K15 перед сівбою. У випадку обробки насіння водою перед сівбою, вміст білка склав 22,2%, що на 0,3% менше. У контрольній групі без застосування оптимізаційних заходів, вміст білка в зерні гороху становив у середньому 21,3%. Під час обробки насіння перед посівом та впровадження заходів з ефективної оптимізації живлення рослин гороху посівного, умовний вихід білка з 1 гектару посіву збільшувався. Чим більше білка міститься в зерні гороху, тим ціннішим воно є для людського споживання та годівлі тварин. Дослідження показали дуже сильний кореляційний зв'язок між урожайністю гороху посівного та умовним збором білка, що демонструє високу стабільність цих показників протягом часу: R² = 0,9906-0,9914. Очевидно, що важливо отримати більший умовний вихід білка з одиниці площі. Висновки. Таким чином, обробка насіння перед посівом Нановітом, введення N15P15K15 та застосування позакореневих підживлень Нановітом, Органік Д-2М та бору, як окремо, так і в поєднанні, сприяють збільшенню маси 1000 зерен, вмісту білка у зерні гороху та його умовного виходу з одиниці площі посіву. Це надзвичайно важливо для цієї культури. Якщо середнє значення вмісту білка у зерні гороху у контрольному варіанті складало 21,3% протягом всього дослідження, то в оптимальних випадках це значення збільшилося до 22,3-22,7%. Аналогічно зросла і умовний вихід білка з 1 гектару посіву від 0,33 тонн до 0,55 тонн.
Посилання
2. Andrushko M., Lykhochvor V., Andrushko O. Tne influence of variety and rate sowing on tne yield and quality of pea grain (Pisum sativum). Tеka. Quarterly journal of agri-food industry. Rzeszow-Lviv, 2019. Vol. 19. No. 4. Pp. 13–22.
3. Khan T. N., Meldrum A., Croser J. S. Pea Overview. Reference Module in Food Science. 2016. https://doi. org/10.1016/B978-0-08-100596-5.00037-8
4. Tulbek M. C., Lam Y., Wang P., Asavajaru A. Pea: A Sustainable Vegetable Protein Crop. Sustainable Protein Sources. 2017. Р. 145–164. https://doi. org/10.1016/B978-0-12-802778-3.00009-3
5. Бабич А. О., Бабич-Побережна А. А. Зернові бобові культури у вирішенні глобальної продовольчої проблеми. Збірник наукових праць Селекційногенетичного інституту – національного центру насінництва і селекції. 2010. Вип. 15(55). С.153–166.
6. Король Л. В. Формування біологічного потенціалу гороху залежно від застосування добрив та регуляторів росту в умовах Лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09. Київ, 2019. 21 с.
7. Телекало Н. В. Конкурентоспроможність технологій вирощування гороху посівного в умовах Лісостепу правобережного. Таврійський науковий вісник. Херсон, 2015. Вип. 90. С. 96–101.
8. Гангур В. В. Урожайність і якість зерна гороху залежно від попередників та насиченості різноротаційних сівозмін в умовах лівобережного Лісостепу України. Зернові культури. 2017. Том 1. №1. С.129–133.
9. Лебідь Є. М., Десятник Л. М., Федоренко І. Є. та ін. Особливості вирощування гороху й озимої пшениці в сівозмінах Степу. Агроном. 2018. №3. С. 166–167.
10. Reckling M., Hecker J. M., Bergkvist G. et al. A cropping system assessment framework. Evaluating effects of introducing legumes into crop rotations European J. of Agronomy. 2016. V. 76. P. 186–197.
11. Дідора В. Г., Смаглій О. Ф., Ермантраут Е. Р. Методика наукових досліджень в агрономії: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2013. 264 с.
12. Дослідна справа в агрономії: навчальний посібник: у 2 кн. Кн. 1. Теоретичні аспекти дослідної справи / Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. та ін; за ред. А. О. Рожкова. Харків, 2016. 316 с.
13. Дослідна справа в агрономії: навчальний посібник: у 2 кн. Кн. 2. Статистична обробка результатів агрономічних досліджень / Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. та ін.; за ред. Рожкова А. О. Харків, 2016. 342 с.
14. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві: навчальний посібник / Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Херсон: Айлант, 2008. 272 с.
15. Гирка А. Д., Ткаліч І. Д., Сидоренко Ю. Я. та ін. Особливості формування зернової продуктивності рослин різних сортів гороху в умовах північного Степу України. Зернові культури. 2018. Том 2. №2. С. 267–273.
16. Дворецька С. П., Рябокінь Т. М., Каражбей Т. В. Вплив агрометеорологічних умов на формування продуктивності сортів гороху. Збірник наукових праць ННЦ "Інститут землеробства НААН". Київ: "ВП Едельвейс", 2016. №1. С. 36–45.
17. Kindie Y., Bezabih A., Beshir W. Field Pea (Pisum sativum L.) Variety Development for Moisture Deficit Areas of Eastern Amhara. Advances in Agriculture. 2019. Article ID 1398612, 6 p. https://doi.org/10.1155/2019/1398612.
18. Іщенко В., Козелець Г., Гайденко О., Темченко А. Горох – культура вимоглива до умов вирощування. Агробізнес сьогодні. 2016. №7. С. 70–72.
19. Камінський В. Ф., Дворецька С. П., Рябокінь Т. М. Формування урожаю сортів гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування у Північному Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ "Інститут землеробства НААН". 2015. Випуск 4. С. 59–65.
20. Księżak J. Reakcja grochu (Pisum sativum) na nawożenie mineralne i naturalne. Instytut Uprawy Nawożenia i Gleboznawstwa. Fragm. Agron. 2017. № 34(4). Рр. 77–92.
21. Lykhochvor V., Andrushko M., Andrushko O. Іnfluence of variety, elements of the fertilization system, sowing rates of seeds on the pea yield (Pisum sativum). Folia pomeranae universitatis technologiae stetinensis. Folia Pomer. 173 Univ. Technol. Stetin., Agric., Aliment., Pisc., Zootech. 2020. Wydanie 355(54)2. Pp. 23–30. DOI: 10.21005/AAPZ2020.54.2.03
22. Symanowicz B., Kalembasa S., Toczko M. Zmiany zawartości wybranych makroelementów w Pisum sativum L. i w glebie pod wpływem zróżnicowanego nawożenia potasowego. Acta Agrophysica. 2015. 22(3), 311–321.
23. Kovalenko V., Kovalenko N., Gamayunova V., Kandyba N., Vandyk M. Ecological and Technological Evaluation of the Nutrition of Perennial Legumes and their Effectiveness for Animals. Journal of Ecological Engineering. 2024. № 25(4). Рр. 294–304. https://doi. org/10.12911/22998993/185219
