Урожайність та якість кращих константних селекційних ліній пшениці озимої попе- реднього сортовипробування селекції УНУС
Анотація
Мета. Встановити формування врожайності i прояв головних господарсько-корисних ознак константних селекційних ліній пшениці озимої у попередньому сортовипробуванні. Методи. Польові i лабораторні для вивчення мінливості господарсько-цінних ознак пшениці озимої, математичні методи для достовірності отриманих даних. Результати. Селекційні лінії після створення проходять жорсткий відбір з року в рік доки не досягнуть константного стану, тобто гібридні комбінації повинні повністю завершити стан розщеплення. Cтворення нових сортів рослин з урахуванням змін клімату потребує посилення та розширення адаптивного потенціалу у виборі селекційних цілей та методів, а також забезпечення функціонального зв’язку селекційного сортовипробувального, насінницького та агротехнічного етапів. Аналіз адаптивних властивостей сортів та ліній м’якої пшениці за врожайністю за допомогою різних методичних підходів призводить до практично ідентичних результатів щодо виділення кращих сортів. Високопродуктивні генотипи м’якої озимої пшениці щодо реакції на зміну умов середовища наближаються до інтенсивних форм, як i посухостійкі сорти, вони меншою мірою знижують продуктивність у лімітованих середовищах. Після попереднього сортовипробування, яке включає оцінку врожайності та інших важливих характеристик, константні селекційні лінії, що проявляють найкращі показники, можуть бути вибрані для подальшого розведення та комерціалізації в якості нових сортів пшениці озимої. Висновки. В досліді було виділено перспективні селекційні лінії, які перевищували сорт стандарт Оржиця нова від 0,01 до 0,84 т/га. Решта СЛ було вибраковано, a6o в них проведені повторні добори i матеріал буде повернений в селекційні розсадники. Найвищу врожайність в 2022 році мали селекційні лінії: № 59, № 60, № 109, № 225, в яких врожайність складалася в межах від 3,92 до 4,54 т/га. Встановлено, що врожайність по досліджуваних селекційних лініях у 2023 році формувалася в межах від 4,42 т/га до 5,59 т/га. Особливу увагу для подальшого випробування в конкурсному сортовипробуванню представляють селекційні лінії, які за 2 роки досліджень мали суттєву прибавку врожаю по відношенню до стандарту. Перевищення врожайності протягом двох років над сортом стандартом Оржиця нова становило від 0,14 до 1,12 т/га. Заслуговують на увагу, за якістю зерна, селекційні лінії № 60, № 65 вміст білка яких становить 15,4–15,9%.
Посилання
С. 1–6.
2. В.Т. Александров та ін. Зерновий та хлібопродуто-вий товарообіг в Україні: енцикл. довід.: АртЕк, 2000. 544 c.
3. Гадзало Я.М., Кириченко В. В., Дзюбецький Б. В. Стратегія інноваційного розвитку селекції і насінни-цтва зернових культур в Україні: наук. вид. КиївХарків–Дніпро. 2016. 32 с.
4. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Мінливістьпотомства різних морфологічних частин колоса сотів пшениці озимої за кількісними ознаками. Вісник
Полтавської державної аграрної академії. 2012.No 4. С. 33–355.
5. Сайко В. Ф. Перспективи виробництва зерна в Україні. Вісник аграрної науки. 1997. No 9. С. 27–32.
6. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В., Дубова О. А. Особливості формування довжини стбла у селекційних номерів пшениці озимої залежно від
їх генотипів та умов вирощування. Агробіологія.2015. No 1. С. 11–15.
7. Egamov I. U., Siddikov R. I., Rakhimov T. A., Yusupov N. K. Creation of high-yielding winter wheat varieties with high yield and grain quality suitable for
irrigated Conditions. International Journal of Modern Agriculture. 2021. No 10(2). Р. 2491– 2506.
8. M. Lozinskiy et al. Evaluation of selected soft winter wheat lines for main ear grain weight. Agronomy
Research. 2021. Vol. 19. No 2. Р. 540–551. DOI: 10.15 159/ar.21.071
9. С. О. Хоменко та ін. Адаптивний потенціал вихідного матеріалу для селекції пшениці м’якої ярої. Фактори
експериментальної еволюції організмів. 2017. Вип. 21. С. 221–224. DOI: 10.7124/FEEO.v21.839
10. В. М. Гудзенко та ін. Селекція ячменю ярого на під-вищення продуктивного та адаптивного потенціалу.Селекція і насінництво. 2017. Вип. 111. С. 51–60.
11. Лозінський М. В., Бурденюк-Тарасевич Л. А., Дубова О. А. Типи успадкування кількості зерен з рос-
лини у гібридів F1 і формотворчий процес в гібридних популяціях F2 пшениці м’якої озимої, отриманих від гібридизації різних екотипів. Агробіологія. 2016.
No 2(128). С. 45–51. URL: http://rep. btsau.edu.ua/
handle/BNAU/1579
12. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Т. 16. С. 92–96.
13. Животков Л. О., Шелепов В. В., Коломієць Л. А., Чебаков М. П. Завдання, методи, результати селекції інтенсивних сортів озимої пшениці. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: у 4 т. / редкол.: В. В. Моргун (гол. ред.) та ін. Київ : Логос, 2001. Т. 2. С. 394–397.