Гуманітарне розмінування України
Анотація
Метою дослідження було висвітлення результатів гуманітарного розмінування на території України. Методи. Інформаційною базою досліджень стали нормативно-правові акти, а також матеріали Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Результати. В Україні на даний момент є 45 тис. км2 доступних для робіт з гуманітарного розмінування. За період 2014 – 2023 рр. до робіт щодо очищення території України піротехнічні підрозділи залучалися 169147 разів, знешкоджено ВНП у кількості 1262134 од., очищено територію площею 308171 га. Починаючи з 24 лютого 2022 р. Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України прийняв 17365 заявок (2023 р. – 10306, 2024 р. – 1282), було обстежено 2053,5 га територій (2023 р. – 677,31, 2024 р. – 626,78), знешкоджено 26357 вибухонебезпечних предметів (2023 р. – 8260, 2024 р. – 1778), здійснено 17227 залучень піротехнічних підрозділів Центу (2023 р. – 4737, 2024 р. – 1197). За період 2018–2022 років міжнародні внески на протимінну діяльність в Україні склали 232 млн. доларів США (162,3 млн. доларів США надані у 2022 р.). Із загального внеску в Україну у 2022 р. 36 млн. доларів США (22%) пішли на розмінування, 28 млн. доларів США (17%) – на розбудову потенціалу, 1,9 млн. доларів США (1%) – на спеціальну освіту щодо ризиків та допомогу постраждалим. Найбільша частина – 96,4 млн. доларів США (60%) – була спрямована на протимінну діяльність. Висновки. Гуманітарне розмінування передбачає комплекс заходів з метою ліквідації небезпек, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами, включаючи нетехнічне та технічне обстеження територій, складення карт, виявлення, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів, маркування, підготовку документації після розмінування, надання громадам інформації щодо протимінної діяльності та передачу очищеної території. Триваючий конфлікт високої інтенсивності зумовлює значну небезпеку та унікальність розмінування території України. Практика систематичного ретельного гуманітарного розмінування – необхідна передумова сталого управління навколишнім природним середовищем в подальшому на постконфліктних територіях, адже дозволить запобігти та мінімізувати деградацію грунтів, земельних ресурсів, біорізноманіття, забруднення цих компонентів, викиди забруднюючих речовин, які можуть навіть сприяти зміні клімату, а також сприяти збереженню природних ресурсів. Проте очищення території та її звільнення ще не є достатнім для безпечного її подальшого використання, адже продовжуються бойові дії, отже необхідним буде проведення комплексних ґрунтовних екологічних досліджень щодо забруднення навколишнього середовища та ґрунту, зокрема, як основи продовольчої безпеки. Навчання щодо мінної небезпеки (реалізується на факультеті гірничої справи, природокористування та будівництва у Державному університеті «Житомирська політехніка»), яке є основним компонентом гуманітарного розмінування, матиме тривалий вплив на знання та свідомість населення, що зробить позитивний внесок у стале управління навколишнім природним середовищем.
Посилання
2. Нонік Л.Ю., Пацева І.Г., Пічкур Т.В. Розроблення стратегії управління відходами руйнацій в умовах воєнного стану. Екологічна безпека та технології захисту довкілля. 2023. №4. С. 40–47. URL: https://eztuir.ztu.edu.ua/handle/123456789/8292 (дата звернення: 15.05.24).
3. Пацева І.Г., Герасимчук Л.О., Валерко Р.А., Пацев І.С., Палій О.В. Особливості логістичних процесів транспортування комунальних відходів та відходів руйнації. Екологічні науки. 2023. № 5(50). С. 187–192. DОІ: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.5-50.27.
4. Герасимчук Л.О., Валерко Р.А., Ярошенко Б.О., Члек О.М. Загрози довкілля внаслідок військових дій очима дітей. Екологічні науки. 2022. № 4 (43). С. 168–173. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.4-43.28.
5. Герасимчук Л., Валерко Р., Розгон В., Маліновська В. Тенденції викидів діоксиду вуглецю як чинника кліматичних змін в атмосферне повітря Житомирської області від стаціонарних джерел та прогнозування їх обсягів. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2023. №3. С. 49–58. DOI: https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-7.
6. International Campaign to Ban Landmines, Landmine Monitor 2023 (Geneva: ICBL-CMC, November 2023). URL: https://www.the-monitor.org/media/3389440/landmine-monitor-2023_web.pdf (дата звернення: 15.05.24).
7. Розмінування України: потенційно забруднена площа зменшилася до 156 тис.кв.км. URL: https://dsns.gov.ua/news/ostanni-novini/rozminuvanniaukrayini-potenciino-zabrudnena-ploshha-zmensilasiado-156-tiskvkm (дата звернення: 15.05.24).
8. Bespalko R., Hutsul T., Kazimir I., Myronchuk K. Modern Approaches to Assessing the Priority of Humanitarian Demining. Technical Sciences and Technologies. 2023. № 1 (31). С. 146–157. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5363-2023-1(31)-146-157.
9. Потеряйко С., Окіпняк А. Механізми державного управління сферою протимінної діяльності в Україні. Державне управління. 2022. № 2 (12). С. 304–321. DOI: https://doi.org/10.33269/2618-0065-2022-2(12)-304-321.
10. Задорожний В. П., Файфура М. В., Цегельник В. В. Виклики і потреби України під час розмінування території, що постраждали від війни у 2022 році. Молодий вчений. 2023. № 1 (113). С. 10–13. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-1-113-3.
11. Hutsul T., Tkach V., Khobzei M. Humanitarian demining: How can UAVs and Internet of Things help? SISIOT. 2023. Vol. 1, no. 2. DOI: 10.31861/sisiot2023.2.02004.
12. Ustymenko V., Rohozian Y., Trehub O., Liashenko P., Zablodska D. Economic and legal dimension of humanitarian demining of Ukraine: problem and research prospects. Amazonia Investiga. 2023. № 12 (65). С. 287–295. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2023.65.05.27.
13. Hutsa O., Yelchaninov D., Yanushkevych D., Tolkunov I., Ivanov L., Petrova R., Morozova A. Conceptualization of Intelligent Control System for Humanitarian Demining Robotic Complexes Based on Verbal Methods. Science and Innovation. 2024. № 20 (3). Р. 82–95. DOI: https://doi.org/10.15407/scine20.03.082.
14. Camacho-Sanchez C., Yie-Pinedo R., Galindo G. Humanitarian demining for the clearance of landmineaffected areas. Socio-Economic Planning Sciences. 2023. Vol. 88. DOI: https://doi.org/10.1016/j.seps.2023.101611.
15. Habib M. K. Humanitarian Demining: the Problem, Difficulties, Priorities, Demining Technology and the Challenge for Robotics. I-Tech Education and Publishing. 2008. DOI: https://doi.org/10.5772/5407.
16. Gunawardana H., Tantrigoda D., Kumara U. Humanitarian Demining and Sustainable Land Management in Post-Conflict Settings in Sri Lanka: Literature Review. Journal of Management and Sustainability. 2016. № 6. DOI: https://doi.org/10.5539/jms.v6n3p79.
17. Гуманітарне розмінування. URL: https://dsns.gov.ua/protiminna-diyalnist/gumanitarne-rozminuvannya (дата звернення: 15.05.24).
18. Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України. URL: https://mcgr.dsns.gov.ua (дата звернення: 15.05.24).
19. Про протимінну діяльність в Україні: Закон України від 06.12.2018 № 2642-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19 (дата звернення: 15.05.24).
20. Osmolovska I., Bilyk N. Cleaning the Augean Stables: Humanitarian Demining in Ukraine. GLOBSEC, 2024. 44 p. URL: https://www.globsec.org/sites/default/files/2024-01/Cleaning%20the%20Augean%20Stables%20Demining%20Ukraine.pdf (дата звернення: 15.05.24).
21. Ukraine. Support for Mine Action. URL: https://www.the-monitor.org/en-gb/reports/2023/ukraine/supportfor-mine-action.aspx (дата звернення: 15.05.24).
22. Ukraine. Impact. URL: https://www.the-monitor.org/en-gb/reports/2023/ukraine/impact.aspx (дата звернення: 15.05.24).
