Продуктивність просапної сівозміни за різних систем удобрення і основного обробітку ґрунту на зрошенні Півдня України

Анотація

У статті відображено результати досліджень ізвивчення щільності складення на початку та в кінці веге-тації залежно від систем основного обробітку ґрунту,подальший вплив на показники пористості та водопро-никності ґрунту. Водночас отримана інформація щодовпливу різних систем на показники продуктивності сіво-зміни. Мета досліджень – визначення впливу основ-ного обробітку ґрунту на фізико-механічні показникитемно-каштанового ґрунту, подальшого його впливуна продуктивність культур сівозміни. Методи. Під часексперименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методита загальновизнані в Україні методики і методичні рекомен-дацій. Результати. Дослідження проводились протягом2009–2019 років на дослідних полях Асканійської держав-ної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зро-шуваного землеробства Національної аграрної академіїнаук. У результаті проведених досліджень встановлено,що застосування системи безполицевого різноглибин-ного обробітку в сівозміні формує найменшу щільністьскладення в досліді на рівні 1,20 грама на кубічний сан-тиметр на початку та 1,26 грама на кубічний сантиметру кінці вегетації культур сівозміни, що в середньому на 4%менше порівняно з контролем. Також варто зазначити,що за системи безполицевого різноглибинного обробіткузбільшились пористість на 2% та водопроникність на16%. Висновки. Облік урожайності сільськогосподар-ських культур та визначення продуктивності короткоро-таційної сівозміни дали можливість встановити, що засистеми мілкого безполицевого розпушування продуктив-ність була на рівні контролю 7,86–8,78 з. о., залежно відсистеми удобрення, а застосування сівби в попередньонеоброблений ґрунт привело до зниження продуктивностіна 14,3%. Найбільша продуктивність в досліді була отри-мана за безполицевої різноглибинної системи основного обробітку, яка залежно від доз внесення азотних добривколивалась в межах 7,87–8,99 з. о. тонн на гектар, залежновід системи удобрення. Водночас застосування нульо-вого обробітку ґрунту привело до зменшення пористостіна 2,9% та водопроникності на 41,6%, що в подальшомувідображається на продуктивності культур сівозміни, яказнизилась в середньому на 14,3%.